Знищення Росією української енергетики: чи є запас міцності та у чому криється підступ росіян

Читать на русском
Автор
2947
Попри спроби РФ українська енергосистема встояла Новина оновлена 29 березня 2024, 17:29
Попри спроби РФ українська енергосистема встояла. Фото Колаж "Телеграфа"

Експерт з енергетики Сергій Дяченко розказав "Телеграфу", наскільки гнучкою є енергосистема країни, чому вдалося уникнути блекауту і що робити громадянам

Українська енергетична система вкотре витримала масовані обстріли росіян і тотального блекауту на щастя знову вдалося уникнути. А росіяни, посилюючи удари ракетами і "шахедами" по об'єктах критичної інфраструктури, окрім знеструмлення країни ще можуть переслідувати якісь приховані мотиви. Таку думку "Телеграфу" висловив експерт з енергетики Сергій Дяченко.

Запас міцності енергооб'єктів і запасний варіант

— В принципі ці останні удари доволі неприємні, тому що росіяни зараз цілять по генеруючим потужностям. Їх зруйнувати не так просто, але якщо вдається поцілити, відновлювати теж дуже непросто.

Минулого року в основному обстріли були по підстанціях. А зараз окрім ударів по підстанціях ще й склалася неприємна тенденція, що РФ цілить по генерації. Якщо за останній рік раніше пошкоджені від обстрілів підстанції і схеми розподілу відновили, то з генерацією буде набагато важче. Ще неприємний момент, що росіяни б'ють по каскаду гідростанцій. В потужності енергосистеми гідроенергетика невелику займає частку — 8%, — але відіграє велику роль як високоманеврові потужності в регулюванні нашої енергосистеми (іншими словами без ГЕС в Україну можуть повернутися відключення електроенергії. — Авт.), — каже він.

За словами експерта, попри болючі удари РФ по об'єктам енергетики на сьогодні у певній мірі можна зберігати стриманий оптимізм, адже зараз йдуть відновлювальні роботи, а при будівництві енергооб'єктів (зокрема ГЕС) "закладався великий запас міцності, і їх не так просто зруйнувати".

— І не будемо забувати про запасний варіант: нам завжди можуть допомогти європейські партнери. Ми, слава Богу, встигли перейти на паралельну роботу в рамках ENTSO-E (фізичне зʼєднання української енергетики з енергосистемою континентальної Європи. — Авт.). Це значить, що нам завжди можуть допомогти європейці поставками електроенергії. Звісно, обсяги там не безмежні, але якщо у нас виникатимуть дефіцити, це зможе допомогти, — пояснює Сергій Дяченко.

За його словами, з точки зору відновлення, з ураженими підстанціями були проблеми з використанням західного обладнання через різні класи напруги і виникали проблеми з нестиковками, "то з електростанціями набагато менше проблем, і нам зможуть допомогти у їх ремонті".

У той же час, як пояснив експерт, щоб втілити у життя ідею розосередження невеликих об'єктів генерації по всій країні для більшої гнучкості, потрібно багато часу і з огляду на величезні потужності, "на перспективу це потрібно реалізовувати, але за тиждень і за місяць цього не зробиш".

— Прямо зараз мова йде про відновлення пошкоджених об'єктів. Сподіваюсь, що вдасться все це швидко відновити. Тим більше, що ці останні руйнування не призвели до глобального розвалу енергосистеми України, вона продовжує працювати. Так, у певних регіонах, які найбільше постраждали, є обмеження постачання, проте в цілому по країні енергосистема працює. І дуже важливо відновити її до наступного опалювального сезону, — підкреслює експерт з енергетики і додає, що одночасно актуальним залишається питання ще більшого посилення українських ППО для відбиття потенційних нових атак окупантів.

У чому прихований підступ росіян

Дяченко звернув увагу, що масовані удари по енергетиці росіяни чомусь посилили весною, а не взимку, як очікувалось. Окрім енергетичного моменту, пов'язаного з щорічним повноводдям, і роботою ГЕС та дамб, є ще кілька можливих мотивів РФ.

— Цьому є якісь пояснення. Можливо, це була якась прелюдія до якихось їх планів. Подивимось, що вони далі будуть робити у військово-політичному сенсі. Можливо, це дії, що пов'язані з питаннями, які вони хочуть вирішити — і у переговорному плані, можливо, і у військовому (в контексті якогось наступу). Бачите, сильні ж удари були по Харкову. Це відбувалось в контексті їх заяв (незрозуміло, чи це відповідає дійсності) про підготовку наступу на це обласне місто, — припускає він і додає, що на перерви в масованих обстрілах міг вплинути дефіцит у Росії гіперзвукових ракет.

Як пересічні споживачі можуть захистися і допомогти енергетиці

Після пошкодження енергооб'єктів та загроз повторних ударів РФ експерт наголошує, що пересічним споживачам варто додатково перестрахуватися. Також вони можуть суттєво допомогти енергосистемі країни.

Так, у разі попереджень про ймовірні обстріли (після зльотів російської стратегічної авіації) потрібно вимикати електричні прилади з мережі.

— Тому що у разі відключень з боку "Укренерго" або внаслідок якихось пошкоджень енергосистем може постраждати електрообладнання. Краще знеструмлювати їх самим, вимикати все, що можна в оселі. Можна в помешканні поставити захист від коливань напруги і частоти в мережі. З цих міркувань встановити у себе дома релейний захист не завадить. Це зберігає внутрішню мережу в оселі від цих різких коливань. А також економити електроенергію.

Як повідомлялось, раніше директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в контексті останніх ударів по українській енергетиці зазначав, що цього літа українці, ймовірно, зіштовхнуться з відключеннями та обмеженнями споживання е/е. Громадяни мають підготуватися до цього.

Також "Телеграф" писав, що 29 березня Міністерство енергетики України на тлі масштабних атак Росії на критичну інфраструктуру звернулось з проханням до органів державної влади, ЗМІ, експертів, компаній та звичайних українців. Відомство просило не поширювати інформацію про наслідки ударів.