Від мобілізації забронювали вже 700 тис. українців: як і хто одержує бронь

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявив, що нині в Україні вже забронювали 700 тисяч людей, проте лише 4 тисячі з ІТ-компаній. Разом з тим, в українському парламенті тривають дискусії щодо можливості економічного бронювання працівників під час дії особливого стану, адже нині в Україні можна бронювати лише співробітників критично важливих для економіки підприємств, зокрема працівників ВПК.

Яким чином наразі відбувається бронювання розповіли у виданні "Слово і діло". Для наочності підготували зрозумілу інфографіку.

Згідно з чинними правилами забронювати можна військовозобов'язаних, які працюють на підприємствах, установах та організаціях, що виконують мобілізаційні завдання чи замовлення; здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань; критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

При цьому забронювати можна 50% від кількості військовозобов'язаних, які працюють на підприємстві на дату подання списку. Проте у разі обґрунтованої потреби ця кількість може перевищувати 50%.

Окремо варто зауважити, що немає обмежень на кількість заброньованих працівників для підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу; критично важливих для оборонно-промислового комплексу підприємств; підприємств, що надають електронні комунікаційні послуги та послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їхньої інфраструктури.

Куди подавати заявку на бронювання?

Подача заяви напряму залежить від того, хто таку заяву подає. Так, якщо підприємство виконує мобілізаційне завдання, то заявка подається до органу державної влади, який це завдання поставив.

Ті, хто виробляють товари або надають послуги для військових формувань (крім ЗСУ) мають надіслати списки до центральних органів виконавчої влади, які керують цими формуваннями, а також до СБУ, чи до Міністерства стратегічних галузей промисловості та Мінцифри.

Якщо ж підприємство чи установа виробляють товари для ЗСУ або надають послуги для ЗСУ, то список потрібно надати в Міноборони.

При цьому критично важливі для економіки підприємства мають звертатися до ЦОВВ (Центральний орган виконавчої влади), який формує чи реалізує політику у відповідній сфері. Після чого ЦОВВ, згідно з розпорядженням уряду, після перевірки списків мають подати їх на узгодження до Міноборони. При цьому, саме бронювання, як і раніше, здійснюється за рішенням Міністерства економіки.

Процедура подання списку

Список має подаватися у паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов'язаних на підприємстві. В обґрунтуванні необхідно вказати інформацію про виробництво товарів, виконання робіт та послуг для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань, дату та номер укладеного державного контракту (договору), а також відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" детально розповідав про те, які зміни привніс новий закон про мобілізацію. Зокрема, ми розібралися у тому, чи доставлятимуть працівників підприємств у ТЦК примусово та чи будуть змушені керівники підприємств роздавати повістки на роботі.

Також ми детально розглянули низку нових постанов Кабінету Міністрів України, які були ухвалені перед набуттям чинності оновленого закону про мобілізацію. Нові постанови доповнюють та пояснюють деякі положення закону, посилюючи мобілізаційні процеси ще сильніше.