Повісток на роботі стане більше, а ТЦК зникнуть з вулиць? Закон про мобілізацію запрацював, що змінилося

Читать на русском
Автор
35241
Мобілізація
Мобілізація. Фото Колаж

Підприємства зобов’язані будуть оповіщати працівників про явку у військомат без звернення ТЦК

В Україні 18 травня набув чинності закон №3633-IX, щодо посилення мобілізації. Як зрозуміло з тексту закону, оновлене законодавство покладає нові функції та обов’язки на роботодавців на підприємствах.

Чи доставлятимуть працівників підприємств у терцентри комплектування та соцпідтримки (ТЦК) примусово? Чи зможе тепер керівник на роботі вручити повістку, адже новий закон зобов’язує роботодавців жорстко виконувати правила військового обліку. Відповіді на ці питання читайте в матеріалі "Телеграфу".

Що змінилося

До 18 травня стаття 21 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" зобов’язувала керівників підприємств вести військовий облік і забезпечувати "своєчасне прибуття до ТЦК працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації".

Як саме роботодавець має забезпечуватися "своєчасне прибуття" працівників у ТЦК, закон не пояснював. Однак у реальності це виглядало так:

– Якщо надходила вказівка з ТЦК про виклик працівників, які у нас стояли на військовому обліку, ми видавали внутрішній наказ за підписом директора і під підпис ознайомлювали з цим наказом працівників. Копію наказу відправляли в ТЦК. В принципі і все. Чесно кажучи, пішов хтось після наказу у військкомат чи ні, ми не відстежували, хоча, за великим рахунком, треба було відстежувати, – пояснює "Телеграфу" Андрій, працівник відділу кадрів однієї зі столичних страхових компаній.

За словами адвоката Поліни Марченко, це і є ті повістки, які отримували українці на робочих місцях від початку мобілізації.

– Така опція називалася "розпорядження про забезпечення явки". Це коли ТЦК на ті підприємства, які ведуть військовий облік і подають списки працівників, направляє розпорядження на керівника. Цим розпорядженням ТЦК зобов’язує оповістити працівників про те, що їм необхідно з’явитися у центр комплектування. З моменту ознайомлення працівника з таким наказом, це прирівнюється до повістки.

Тобто це те саме, що й повістка, і правові наслідки за неявку по такому розпорядженню такі ж, як і неявка за повісткою. В народі це називають врученням повістки через роботодавця, просто не в формі повістки, а в формі розпорядження, – пояснила Марченко в коментарі "Телеграфу".

Але щоб на підприємстві запустили такий механізм видачі повісток, потрібно було звернення військкомату, адже сповіщати призовників (тобто видавати повістки), могли тільки місцеві органи влади. У роботодавця така функція з’являлась лише після вимоги ТЦК. А якщо у військкоматі не просять, то на підприємстві нічого й не роблять. Не мають повноважень.

Та з 18 травня настали зміни. По-перше, обов’язок оповіщення з’явився у підприємств без звернення ТЦК. Тобто не військкомат спочатку просить, а потім підприємства видають повістки, а одразу видають, не чекаючи прохання ТЦК.

По-друге, законодавець уточнив, що таке це оповіщення. Окрім іншого, оповіщення це – "вручення (надсилання) повісток громадянам".

В "старій" редакції закону визначення терміну не було. Оповістити усно, письмово, видати повістку? Поки кадровики думали, до військкомату ніхто не йшов.

– Кадровики бігали за працівниками і намагались довести наказ до відома під розпис. Хтось відмовлявся, а хтось розписувався. Тому, хто відмовлявся, повідомлення відправляли на пошту і собі під цей наказ підшивали документи, що вони виконали все, що могли в плані оповіщення. Тобто робили те саме, що робив би ТЦК. А ТЦК вже вирішував, чи все виконав роботодавець у плані оповіщення, – пояснює "Телеграфу" юрист Дмитро Бузанов.

Тепер же все просто: оповіщення – це і є повістка і жодних інших сенсів.

І що це означає?

Що повістки на робочому місці гарантовано отримають всі військовозобов’язані? Не зовсім. Хоч закон і зобов’язав роботодавців оповіщати призовників, та не дав їм рамки як це робити.

– Головне питання – коли роботодавцю робити це сповіщення? Раніше було все зрозуміло: є розпорядження від ТЦК, отже, треба повідомити співробітників про необхідність з'явитися в певну дату і час. А тепер коли? Сам роботодавець має вирішувати? – каже Дмитро Бузанов.

Тож, на думку експертів, на практиці механізм не зміниться.

– Гадаю, що все буде працювати так само, як і раніше: окреме розпорядження від ТЦК, – додає Бузанов.

– Це не будуть повістки. Це буде наказ роботодавця про те, що такому-то військовозобов’язаному працівнику необхідно з’явитися в ТЦК з метою оновлення військово-облікових даних, – запевняє "Телеграф" юристка, заступниця голови військового комітету Асоціації правників України Катерина Аніщенко. – Цей наказ має бути доведений до працівника, і, таким чином, роботодавець знімає з себе відповідальність, яка може на нього чекати у разі невиконання норм нового закону. Раніше така схема діяла на виконання розпорядження ТЦК. Тепер таке розпорядження не є обов’язковим документом для роботодавця, але наказ є обов’язковим до виконання для тих працівників, які не оновили свої військово-облікові дані.

Гаразд, а який тоді сенс від такого оповіщення на роботі, коли схема все одно стара: внутрішній наказ – доведення під підпис – звітування в ТЦК? Річ у тім, що наділенням функції самостійного оповіщення:

– На роботодавців покладають обов’язок забезпечити явку. І дехто, зокрема з Верховної Ради, трактує це так, що роботодавці повинні будуть проконтролювати, щоб працівник прибув до ТЦК, — пояснює Поліна Марченко.

– Та роботодавець не несе відповідальності за те, що він оповістив працівника, а той не з'явився. Роботодавець несе відповідальність тільки за порядок оповіщення, – каже Бузанов.

– Тому на практиці ми розуміємо, що ніякий роботодавець не буде хапати за руку працівника та тягти його у військкомат, адже це буде порушенням з боку роботодавця. Ця зміна має на увазі, що роботодавець має створити всі належні умови, щоб у працівника в робочий час була змога прийти до ТЦК. Тобто звільнити від роботи наказом, за можливості, забезпечити його транспортування, або видати кошти на проїзд. Тобто створити всі умови, зробити необхідні дії, за якими людина зможе проїхати в ТЦК, – коментує Марченко.

Для чого це зроблено?

– Щоб зняти з ТЦК навантаження з оповіщення. Зараз працівники ТЦК на вулицях роздають повістки, а ідея, як мені бачиться така, щоб прибрати ТЦК із вулиць і залишити для організаційної роботи всередині. Це зрозуміло, адже всі списки всіх людей, у всіх базах даних вже давно зібрані, тому бігати ловити людей нема потреби. А тих, хто не з'явився, ось з ними працюватимуть далі, – резюмує Бузанов.

Благо, арсенал засобів для подальшої роботи з ухилянтами в новому законі багатий. І логіка тут дійсно є: навіщо застосовувати силу фізичну, створюючи зайве напруження, якщо можна використати силу юридичну і зробити не більше військкомів, а більше повісток.