Секс, гроші, Рада: чому нардепи майже рік не можуть декриміналізувати порно

З початку повномасштабного вторгнення Росії українські правоохоронці працюють у посиленому режимі. Але навіть за таких умов часом силовики ловлять дівчат з OnlyFans. Днями суд у Києві оштрафував модель на 35 700 гривень за "виготовлення порнографії". Поліція витратила понад 5000 бюджетних гривень, щоб довести її причетність до правопорушення, купити її фото та відео.

"Телеграф" вирішив розібратися, чи не настав час законодавцям виправити цю прогалину і виключити з Кримінального кодексу подібні статті, щоб розвантажити правоохоронні органи.

В парламенті на цю тему постійні дискусії

Важливо — подібні кейси вже були. Буквально недавно Верховна Рада проголосувала за те, щоб прибрати кримінальну відповідальність за крадіжку або шахрайство, якщо сума завданого збитку становить менш як 3028 гривень. Таке нововведення сподобалося не всім. Проте народні обранці аргументували такий правовий лібералізм саме необхідністю розвантажити поліцію. Тепер замість того, щоб бігати за дрібними злодюжками, вони зосередяться на розслідуванні тяжких і особливо тяжких злочинів.

А у серпні 2023 року народний депутат Ярослав Железняк опублікував законопроєкт саме про декриміналізацію порнографії.

Кримінальну відповідальність пропонували залишити виключно за:

• порно без згоди (порнопомста, deep fake);
• екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія);
• порно з дітьми і розповсюдження серед дітей.

А за все інше зі ст. 301 та 302 кримінальну відповідальність хотіли прибрати повністю, щоб "фантазія правоохоронців не генерувала тисячі справ на рік".

Законопроєкт зареєстрували, але далі чомусь не пішло. Тож під обвинувачення досі підпадають і надсилання приватних "хтивок" (як це вже було на Полтавщині), і розміщення власних роликів подружніми парами на Pornhub, і пересилка нюдсів волонтерками і волонтерами ТерОнліфанс за донат на ЗСУ.

Хто гальмує процес?

У розмові з "Телеграфом" народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що комітет вже майже рік не дає ходу цьому законопроєкту. Причина — розбіжності у поглядах депутатів.

Відомо, що, наприклад, член комітету з питань правоохоронної діяльності та представник партії "Слуга народу" Владлен Неклюдов має іншу думку щодо порнографії та її регулювання. Він навіть запропонував альтернативний законопроєкт, який не лише зберігає, а й в деяких пунктах посилює кримінальну відповідальність за порноконтент.

За проєктом Неклюдова, штрафи мали б зрости у п'ять разів — мінімум до 85 тисяч гривень (5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. — Ред.). А максимальне покарання — сягнути 12 років позбавлення волі, що майже дорівнює строку за умисне вбивство.

У пояснювальній записці автор проєкту зазначив, що мета такого посилення — захист неповнолітніх.

"Телеграф" звернувся до Владлена Неклюдова по коментар щодо доцільності витрачання державних коштів на переслідування дівчат з OnlyFans. Своєю чергою він каже, що ця історія є дійсно ганебною ситуацією.

— Але як і в кожному конкретному випадку треба розбиратись. Я хочу вас запевнити, що так цю ситуацію не залишу і в межах своїх повноважень буду розбиратись з цим, — пообіцяв нардеп.

Однак як саме цю проблему він хоче вирішити і коли в комітеті прийдуть до консенсусу, на момент публікації цього матеріалу, депутат не сказав.

Раніше Владлен Неклюдов критикував підхід Ярослава Железняка, звинувачуючи його в лобіюванні інтересів порноіндустрії під виглядом захисту приватності. За словами першого, другий начебто відкрито захищав OnlyFans на засіданнях робочої групи, аргументуючи це значними податковими надходженнями від платформи.

Натомість Неклюдов наполягав, що його альтернативний законопроєкт "не про популізм чи лобізм, а про збалансоване регулювання порносфери в сучасних умовах". Він пояснив, що проєкт частково декриміналізує побутове виготовлення порноконтенту, замінюючи ув'язнення на штрафи.

— Ця законодавча ініціатива захищає малолітніх і неповнолітніх осіб від негативного впливу збуту їм порнографії та водночас забезпечує право людини на свободу приватного життя та неможливість притягнення до кримінальної відповідальності за виготовлення порнографічного контенту на побутовому без корисливих мотивів рівні, — написав він на своїй сторінці у Facebook.

Що говорять українське суспільство і європейські цінності?

У більшості країн Європи порнографія легалізована. До прикладу, у Німеччині, Угорщині, Норвегії, Польщі, Франції, Чехії тощо. Ті речі, які у нас зараз заборонені, там є особистою справою кожного громадянина.

Натомість українці поділяють різну думку у цьому питанні. Хтось скаже, що неповнолітнім потрібна сексуальна освіта у школах, а не "захист від порнографії". А хтось навіть звинувачує частину депутатів, які "дахують тіньовий порнобізнес і при цьому розповідають, що піклуються про дітей і мораль". Є частина людей, які підтримують ініціативу жорсткішого контролю секс-індустрії.

У коментарі "Телеграфу" директорка БО "Легалайф-Україна", Наталія Ісаєва каже, що їхня організація вже багато років поспіль доводить депутатам: "треба визнати секс-працю працею, а поліція має займатися більш нагальними питаннями, аніж сидіти на OnlyFans чи PornHub".

Нагадаємо, раніше в інтерв'ю "Телеграфу" ця колишня секс-працівниця зазначала, що в українській секс-індустрії залучені десятки тисяч жінок, і повномасштабне вторгнення лише збільшило це число.

Натомість відомий правник Віталій Титич у коментарі "Телеграфу" запропонував більш оригінальний вихід із ситуації. Він вважає, що проституцію слід декриміналізувати — перевівши її у статус ліцензованої господарської діяльності.