Вкрав на 3 тисячі гривень? Вільний! Навіщо депутати декриміналізували дрібні крадіжки

Днями Верховна Рада проголосувала за достатньо резонансний законопроєкт: нардепи прибрали кримінальну відповідальність за крадіжку або шахрайство, якщо сума завданого збитку становить менш як 3028 гривень. Народні обранці аргументують такий правовий лібералізм необхідністю розвантажити поліцію, яка зможе зосередитись на розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів замість того, щоб бігати за дрібними злодюжками.

Та чи спрацює такий метод, або ж, навпаки, криміногенна ситуація в країні різко погіршиться? В цих питаннях розбирався "Телеграф".

П’ять років за шкарпетки

Згідно зі статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дрібне викрадення чужого майна карається штрафом (від 170 до 510 гривень) або ж адмінарештом до 10 діб. При цьому, "дрібні" розміри збитку, у розумінні закону, складають 302 гривні 80 копійок. Все що більше – кримінальна відповідальність. Яка саме? Спектр покарань доволі широкий: від 17 тисяч гривень штрафу до обмеження волі (не плутати з позбавленням) на п’ять років. Тобто реального тюремного строку за крадіжку не передбачено.

Але! Зараз в країні діє воєнний стан, а згідно зі статтею 185 Кримінального кодексу, крадіжка, скоєна в умовах воєнного стану, передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі.

І тут є проблема: якщо людина скоїла крадіжку на суму, за якою настає вже кримінальна відповідальність, наприклад, на 302 гривні 90 копійок, то в умовах воєнного стану немає ніякої альтернативи – тільки в’язниця.

Як це все виглядає на практиці, "Телеграфу" розповідає правник Віталій Титич, який у Верховному Суді веде саме такий показовий кейс.

– Людина соціалізована, батько дитини, працівник на відповідальній посаді, пов’язаній з переміщенням великих сум грошей, в стані стресу після атаки на Київ зайшов в "Епіцентр", пройшов касу, взяв клей і пару шкарпеток. Загальна сума [шкоди] становила 340 гривень, а прокурор в умовах війни попросив йому до 7 років! Перша інстанція дала йому 5 років з випробувальним терміном за 340 гривень, а прокурор з цим не погодився, оскаржив в апеляції, і просив реальний термін 7 років! Таким чином, держава витрачає шалені кошти в частині, неспівмірній щодо вимог КК.

Прийшов представник "Епіцентру" і сказав, що у них взагалі немає питань до цього (адже людина потім все оплатила, після того, як її затримали на касі) і не треба його відволікати і викликати до суду. Тобто було відкрите кримінальне провадження, потім перші інстанції, досудове розслідування… Ви уявляєте, який це ресурс? Державі розумніше було б отримати штраф і сплатити потерпілому, — розповідає Титич.

На практиці суди дійсно призначають в таких випадках звільнення від відбування покарання з випробуванням (це дозволяє Кримінальний кодекс), та все одно від 5 до 8 років за крадіжку, вочевидь забагато.

Так вирішили і депутати та підняли межу збитку, за яким настає кримінальна відповідальність за крадіжку. Було 302 гривні 80 копійок, а стане (коли закон підпише президент) 3028 гривень. Тобто саме на таку суму можна буде вкрасти без наслідків переслідування за кримінальним законодавством.

– Знаю, що були пропозиції встановити суму 10 тисяч гривень, але депутати не підтримали, бо вважали, що це аж надто радикально, — коментує "Телеграфу" правозахисник Едуард Багіров.

Невідворотність покарання

Та підняття межі до 3028 гривень — це і так підняття в 10 раз. І найголовніший острах, що у зв’язку з цим виникає: а чи не стане такий правовий лібералізм спусковим гачком для різкого стрибка злочинності? Бо ж якщо за крадіжку до 3028 гривень не буде кримінального покарання, то й у злодіїв буде менше стимулів стримуватися.

Масла у вогонь такого остраху підливають вірусні новини з США, де начебто декриміналізували крадіжки до 1000 доларів, і тепер дрібні злодюжки там цуплять товари з магазинів, озброївшись калькуляторами.

Та давайте по черзі.

Взагалі то покарання за крадіжки в США таки передбачено. Нью-Йорк та Каліфорнія дійсно ухвалили закони, за якими крадіжки до 1000 доларів були віднесені до так званих місдімінорів, тобто незначних правопорушень, однак покарання за них є, і це штраф на ті ж самі 1000 доларів або ж взяття під варту у випадку рецидиву.

Фактично, в нашому випадку маємо те саме.

– Відповідальність не відсутня як така, вона просто не є кримінальною, — каже Віталій Титич.

І, до речі, штрафи за дрібну крадіжку по-новому законодавству збільшені та сягають від 850 до 17 тисяч гривень (було 850 гривень максимум).

– Не має значення, яка кара, важливо, щоб покарання було, — каже виданню співробітник ГУ БОЗ МВС України (1993—2000) Анатолій Фесун.

А от з цим "було", тобто з невідворотністю покарання, традиційно виникають труднощі, і межа збитків тут не так важлива.

– Коли кояться такі злочини, як крадіжка, то в кращому випадку правоохоронці можуть розкрити відсотків 20—30. Інші 70—80% не розкриваються. Тобто новий закон вже на 80% неповноцінний. І якщо ми кажемо, що є певна, вища сума, з якої починається кримінальна відповідальність, то, коли наші правоохоронці не можуть знайти більшість викрадачів, яка вже різниця, з якої суми стартує кримінальна відповідальність? Хіба ця конкретна сума буде впливати на ефективність правоохоронної системи? Я вважаю, що ні. Як не розглядали заяви потерпілих так, як треба, так і не будуть розглядати, — резюмує Едуард Багіров.

Красти будуть більше?

Та поза тим, адміністративна відповідальність не так лякає, як кримінальна. Значить, крадіжок таки стане більше і руки у злодюжок все ж розв’язані?

За словами експертів, це працює якраз у зворотному напрямку.

Для "професійних" злодіїв, що 300, що 3000 гривень – різниці немає, тому саме ця каста злочинців через новий закон не активізується.

Теоретичні ризики зберігаються у сфері дрібних побутових крадіжок. Але!

– Науковці давно вже вивели формулу, що вид і розмір покарання істотно не впливає на кількість кримінальних правопорушень. Справу про крадіжку можна "розмазати" у часі на декілька років, і людина врешті буде звільнена від покарання у зв’язку з закінченням терміну притягнення до відповідальності. В адміністративному провадженні все досить швидко: взяли довідку, що людина не психічно хвора, довідку про те, чий товар або майно, якісь пояснення — і повели підозрюваного в суд. А суддя розбереться дуже швидко.

В кримінальному провадженні треба пройти процедуру: повідомити про підозру, зібрати анкетні дані, перевіряти чи потребує лікування, а які свідки? І це можна на роки "розмазати". Тому притягнутих до відповідальності, навпаки, буде більше. Так, покарання буде інше, але кількість притягнутих до відповідальності за реально вчинені крадіжки буде більшою. Дільничний просто візьме за вухо, напише три папери, візьме пару довідок і відведе до судді, який відразу все це і розгляне, — пояснює "Телеграфу" колишній старший слідчий МВС з особливо важливих справ Руслан Сушко.

Економія ресурсів

Таким чином, державний апарат буде суттєво розвантажений, що дозволить правоохоронцям затримувати більш небезпечних злочинців і в перспективі це, навпаки, покращить криміногенну ситуацію.

– Кримінальне провадження засмічується дрібними розслідуваннями, і поліція не може проводити досконально слідство і дізнання. Слідчі шукають шляхи, щоб такі справи скоріше закінчити і віддати до суду, наприклад, скорочують кількість обвинувачених та підозрюваних. Тому треба йти до очищення слідства від дрібних злочинів, — зазначає Фесун.

– В адміністративному правопорушенні процедура покарання одна, досить проста і швидка. А кримінальне правопорушення розслідується довго. Відволікаються органи досудового розслідування на такі дрібниці, які взагалі то можна розглянути швидко і в межах КУпАП. Тому з погляду економії державних ресурсів, розвантаження судів, це рішення стратегічно правильне, — резюмував Руслан Сушко.