Україна готова прийняти біженців з Курщини. Громадяни обурені, але не все так однозначно

Читать на русском
Автор
1987
Мешканці Суджі
Мешканці Суджі. Фото Ян Доброносов, "Телеграф"

Путін не поспішає рятувати власне населення

Днями віцепремʼєрка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявила, що у зв’язку з погіршенням гуманітарної ситуації на Курщині, "Україна повинна бути готовою до прийому російських біженців". Для його організації навіть було створено спеціальну "гарячу лінія", куди запропонували звертатися жителям Курської області. Така гуманність, за словами Верещук, продиктована нормами міжнародного гуманітарного права, яких Україна, на відміну від Росії, неухильно дотримується.

Та чи дійсно Україна зобов’язана приймати на своїй території біженців з РФ і які можуть бути наслідки такої лояльності, розбирався "Телеграф".

Евакуації нема

Пост Ірини Верещук в соцмережах із запрошенням звернення на "гарячу лінію", очікувано викликав хвилю негативу в коментарях.

"За що воюють і віддають своє життя українці? Щоб на їх місце завозити окупанта?" – "О давайте заселяйте росіян в Україну! Молодці, допомогайте путлеру, браво!" – "Ви там усі взагалі зійшли з розуму? Яке переселення на нашу територію?!" – обурювалися користувачі соцмереж.

Втім, якщо зберегти "холодну" голову і дослідити ситуацію детальніше, то все виглядає не так жахливо.

На яких умовах буде відбуватися така евакуація? Де будуть розміщувати російських біженців? Чи матимуть вони якісь виплати з українського бюджету? У якому статусі росіяни взагалі будуть перебувати на території України?

Щоб отримати відповіді на ці питання "Телеграф" звернувся на "гарячу лінію", яку рекомендувала Верещук.

– На даний момент ми можемо зафіксувати вашу заявку на бажання евакуюватися. Як тільки відкриється безпековий коридор, вас евакуюють і попередньо оголосять коли, де і як буде проходити процес евакуації, — зазначили на "гарячій лінії".

Тобто деталей евакуації не знають навіть ті, хто нею займається, тому говорити про "зраду" вселенського масштабу – передчасно.

Дійсно принципове питання – безпековий коридор, про який кажуть на "гарячій лінії". Від нього і будуть "танцювати". Але! За словами Верещук, зараз із військовими тільки опрацьовується можливий маршрут гуманітарного коридору для цивільних із Курщини до Сум. Та чи з’явиться такий коридор взагалі – запитання. Наприклад, в Держприкордонслужбі "Телеграфу" повідомили, що поки не мають інформації, на яких ділянках кордону зможуть пропускати росіян.

Навіщо тягти росіян в Україну

Припустимо, що такий коридор все ж таки з’явиться. Чи дійсно міжнародне гуманітарне право зобов’язує Україну приймати громадян РФ у себе?

Тут все трохи складніше.

Згідно зі ст. 49 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни, "окупаційна держава може здійснювати загальну або часткову евакуацію з певної території, якщо це є необхідним для забезпечення безпеки населення або зумовлено особливо вагомими причинами військового характеру".

Але!

По-перше, наскільки коректно вважати Україну у випадку з Курщиною "окупаційною державою"?

– Тут ще питання, хто де-факто має контроль над цією територією? Чи має Україна контроль над постачанням газу, електроенергії, води на ці території? Питання, – зазначає виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко, коментуючи ситуацію "Телеграфу".

– Зараз територія Курської області, ту яку контролює Україна, не вважається окупованою. Ми ще не встановили на ній фактичну владу. Це територія ведення активних бойових дій, – додає "Телеграфу" доцент кафедри міжнародного права КНУ ім. Т.Г. Шевченка Роман Єделєв.

По-друге, ключове – "окупаційна держава може здійснювати евакуацію". А може і не здійснювати.

– Міжнародне гуманітарне право не стільки зобов'язує, скільки дозволяє [евакуацію] в надзвичайних ситуаціях, коли є військова необхідність і цивільне населення може постраждати від наслідків бойових дій. Міжнародне гуманітарне право зобов'язує не здійснювати напади на цивільне населення, – пояснює Роман Єделєв.

І вже точно міжнародне гуманітарне право не зобов’язує Україну приймати російських біженців, якщо евакуація все ж таки проводиться.

– Нема чіткого визначення, що держава має перемістити таких громадян саме на свою територію, – підкреслює Павліченко.

Ба більше: "проведення евакуацій не може передбачати переміщення осіб, що перебувають під захистом, за межі окупованої території за винятком випадків, коли цього неможливо уникнути з матеріальних причин", – зазначається Конвенції про захист цивільного населення.

Росіяни своїх кидають

І якщо вже проводити евакуацію, то логічно було б евакуювати громадян Росії в Росію.

– Як чинила сама Росія на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Вони нікого не тягли до себе. Вони казали місцевому населенню: хочете залишатися в "русском мире" – залишайтеся. Хочете до України? Вас ніхто не тримає, – коментує "Телеграфу" Герой України, партизан, який здійснював диверсійні операції на окупованих територіях Володимир Жемчугов.

– Задача – не допустити гуманітарної кризи на цій території. Відповідно, держава запропонувала можливість евакуюватися через евакуаційні коридори. Але евакуація має бути запропонована в одному з напрямків. Наприклад, населення може сказати, що хоче поїхати вглиб Курської області, вглиб Росії. На сьогодні фігурує цифра 130 тисяч людей, які переїхали в інші регіони РФ. Залишилися ті, хто з різних причин не може покинути домівку, відповідно, вони перебувають в певній небезпеці, якщо там будуть вестися бойові дії. Українська держава пропонує такій категорії населення уникнути небезпеки і по можливості евакуюватися в Україну. Питання не в тому, щоб когось вивезти, а в тому, щоб запропонувати добровільно виїхати, – зазначає Павліченко.

Але от лихо: російській владі начхати на своїх громадян на Курщині, адже, за словами Верещук, від РФ не надходило офіційного запиту до України щодо відкриття гуманітарного коридору в бік Росії.

– І ви ж розумієте, що в такому випадку ми не можемо їх евакуювати нікуди більше. Так, є можливість запросити державу-покровительку, але це складний механізм і от під час активної фази бойових дій до нього не вдатися. Тому єдина можливість, до якої Україна може вдатися, це евакуювати цих осіб на територію України. Якби росіяни звернулися до нас з проханням створити гуманітарний коридор, то це була б інша ситуація. Та я так розумію, що Російська Федерація не зверталася з такою пропозицією, а самі ми не можемо пропонувати щось Російській Федерації, ми не маємо такого зобов'язання.

Основна ідея – нема зобов'язання [евакуювати] на територію України. Але ж ми ж не можемо і відправити їх в РФ, до того моменту, як РФ до нас звернеться з пропозицією щодо гуманітарного коридору. А вони говорять, що у них все гаразд, 10 тисяч рублів дали, можете радіти, – підкреслює Роман Єделєв.

Загроза нацбезпеці

Та якщо ситуація на Курщині буде ставати дедалі більш гарячою і російські біженці таки з’являться на території України, які ризики це становить для нашої національної безпеки? Ми самі до себе запросимо шпигунів і диверсантів?

– 30 днів "фільтрації", як вони робили, так само і ми повинні, це зрозуміло. Та не впевнений, що серед цих людей будуть підготовлені диверсанти, адже росіяни не очікували, що ми зайдемо в Курську область. Але! Серед таких людей може бути дуже багато мотивованих осіб, які будуть підтримувати диверсійну діяльність. Тобто бути розвідниками, шпигунами. І таких людей може бути багато. Навіщо нам росіяни, які не хочуть вчити українську мову, почнуть казати "Путін, допоможи". Ну, навіщо це? – каже Жемчугов.

Втім, за словами колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, ефект може бути якраз таки зворотнім і українська безпека навіть виграє від такої евакуації.

– Окрім гуманітарної складової, в першу чергу, це робиться з міркувань безпеки. Є частина росіян, які з різних обставин залишилися на території Курської області, а росіяни їм коридор не відкривають і тут два варіанти: або нехай проживають далі на Курщині, або забираємо в Україну.

Якщо обираємо перший варіант, то вони можуть спостерігати, передавати інформацію, палити автівки, давати прихисток російським солдатам-втікачам, ДРГ, тобто працювати на Росію. А якщо ми забираємо до себе, то це, окрім гуманітарної історії ще й можливість контролю, якщо розмістити їх на певних ділянках в таборах, готелях, але під нашим наглядом. Не думаю, що їм дадуть можливість "шаритись" по вулицях і відстежувати, де переміщується наша техніка, — пояснив Ступак "Телеграфу".

Та поки російських біженців в Україні нема і не факт, що вони взагалі з’являться на землях "крававих бєндєровцев".