Школярі та студенти мають сидіти вдома, щоб врятувати енергетику? Про що свідчать цікаві цифри (графіка)

Вже скоро 1 вересня і початок нового навчального року. Тож деякі експерти з питань енергетики б'ють на сполох. Мовляв, під час літніх канікул енергосистема не відчуває звичних піків споживання електроенергії, однак із початком навчання у школах і вишах все зміниться. Причина проста: навчальні заклади споживають значну кількість електроенергії, що й створить додаткове навантаження на енергосистему.

"Телеграф" порахував, чи відповідають такі заяви дійсності і чи є причина хвилюватися з цього приводу. Ми звернулися до Київської міської державної адміністрації (КМДА), і отримані дані виявилися досить цікавими.

Що говорять офіційні цифри?

Виявилося, що твердження експертів має під собою підґрунтя. У більшості районів Києва спостерігається значне зниження споживання електроенергії під час канікул.

Особливо показовим є приклад Соломʼянського району, де місячне споживання електроенергії пересічною школою під час канікул порівняно з навчальним періодом знижується майже вшестеро (1656 кВт проти 9960 кВт). Школи зазначають, що така різниця в споживанні електроенергії зумовлена відсутністю необхідності в освітленні класів, роботі комп’ютерної техніки та іншого обладнання, яке інтенсивно використовують у навчальний час.

Не менш разючі результати демонструє і Подільський район. Тут енергоспоживання в період канікул впало більше, аніж утричі (7295 кВт проти 2287 кВт).

Схожа динаміка у Голосіївському районі (6000 кВт проти 2000 кВт).

Приблизно такі ж показники і у навчальних закладах районів Львова.

У Львівській області енергоефективність освітніх закладів перебуває на досить високому рівні. За словами представників Департаменту розвитку Управління освіти Львівської міської ради, у низці шкіл використовують відновлювальні джерела енергії, зокрема, сонячні електростанції та колектори.

Кардинально іншою ситуація залишається у закладах освіти прифронтової Харківської області. У Безлюдівській селищній раді, наприклад, споживання електроенергії рекордно низьке — лише 300 кВт на місяць.

Ще гірша ситуація у Циркунівській сільській територіальній громаді, де зареєстровано два заклади загальної середньої освіти. І обидва зазнали значних руйнувань через російські обстріли. Будівлі пошкоджено на 80%, матеріально-технічну базу знищено або викрадено окупаційними військами. Лінії електроживлення та енергообладнання мають настільки серйозні пошкодження, що не підлягають відновленню.

Як наслідок, електропостачання в цих закладах відсутнє. Через небезпеку та руйнування інфраструктури діти в Харківському районі не відвідують школи, а навчання відбувається виключно дистанційно. Це й призводить до дає низькі показники енергоспоживання в освітніх закладах регіону, що, однак, є наслідком не енергоефективності, а трагічних обставин війни.​​​​​​​​​​​​​​​​

Чому офіційні цифри — майже ніщо

Щоб краще зрозуміти ситуацію з енергоспоживанням у закладах освіти, ми звернулися до експерта з питань енергетики Геннадія Рябцева.

— Насправді збільшення енергоспоживання через повернення школярів до шкіл і студентів до вищих навчальних закладів не настільки велике, щоб можна було казати про якийсь суттєвий вплив на енергоспоживання всього міста, — зазначає Геннадій Рябцев.

Експерт пояснює, що хоча дані КМДА показують значне зниження споживання електроенергії у школах під час канікул, це не означає таке ж суттєве зниження для всього міста.

— У нас лише 580 освітніх будівель у Києві. А ось житлових близько 35 000. При цьому діти і студенти зазвичай працюють в освітлених кімнатах. Там не потрібно великої кількості електрики. Інша річ, що зростатиме енергоспоживання теплової генерації, тому що великі приміщення потрібно опалювати в осінньо-зимовий період. Ось тоді зростання дуже суттєве, — каже він.

Геннадій Рябцев також звертає увагу на проблему теплоізоляції класів і аудиторій. Адже далеко не всі навчальні заклади мають приміщення, теплоізольовані належним чином. І тому державні адміністрації, в тому числі і КМДА, взимку іноді збільшують тривалість канікул, щоб економити саме теплову енергію. Ймовірно, так буде і цього навчального року.

На споживання впливає багато чинників

Варто зазначити, що на споживання електроенергії у школах впливають не лише канікули.

Дійсно, коли уроки проводять дистанційно, школи споживають менше електроенергії, оскільки більшість приміщень не використовується. Однак варто враховувати, що при цьому зростає енергоспоживання в домогосподарствах, де учні навчаються онлайн.

Як говорив в інтерв’ю "Телеграфу" перший заступник глави МОН Євген Кудрявець, саме тому подібні заяви про велике енергоспоживання шкіл є маніпулятивними.

А ще значну роль в енергоспоживанні шкіл відіграють температурні показники. Традиційно у холодні періоди року зростає використання електричних обігрівачів, особливо якщо система центрального опалення працює недостатньо ефективно. Навпаки, в спекотні дні може зростати використання вентиляторів або кондиціонерів.

Планові вимкнення світла, які іноді застосовують для балансування енергосистеми, також впливають на показники споживання електроенергії у школах.

Школи увімкнули режим економії

Міські адміністрації Києва, Львова і Харкова кажуть, що не сидять склавши руки. У різних районах впроваджують заходи з підвищення енергоефективності шкільних будівель.

Зокрема встановлюють генератори і замінюють старі вікна на енергоощадні. Сучасні склопакети забезпечать значно кращу теплоізоляцію, що дозволить зберігати тепло взимку та прохолоду влітку. Цьогоріч це має знизити витрати на опалення та кондиціонування, а також створить більш комфортний мікроклімат у класних кімнатах.

Також зараз утеплюють фасади та покрівлі. Нові теплоізоляційні матеріали дозволять суттєво зменшити тепловтрати через стіни та дах, що особливо актуально для старих будівель. А ще учнів і вчителів вчать економити старими перевіреними способами. Наприклад, вимикати світло у порожніх приміщеннях, раціонально використовувати електроприлади тощо.

Геннадій Рябцев позитивно оцінює потенціал всіх цих заходів підвищення з енергоефективності.

— Заміна вікон на енергоощадні, укріплення фасадів та покрівель — це все якраз пов'язано з економією теплової енергії, не електричної, а саме теплової енергії. Оскільки більшість шкіл приєднані до системи централізованого опалення. І так, це потрібно, це має сенс, — підсумовує експерт з питань енергетики.