Стратегічні цілі росіян на Харківщині викликають занепокоєння: чому ворог націлився на Оскільське водосховище
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Лимано-Куп'янський напрямок потребує підвищеної уваги
Голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, ветеран АТО Іван Тимочко розповів про стратегічні цілі російських окупантів на Лимано-Куп'янському напрямку, зокрема поблизу Осколу та Оскільського водосховища. За його словами, ворог не відмовляється від наказу Путіна "відвоювати всі втрачені території".
Про це Тимочко розповів у коментарі виданню "Телеграф". За словами голови ради резервістів, в той час, як увага громадськості зосереджена, здебільшого, на Покровському напрямку, а також на подіях у Курській області, не варто забувати про не менш важливий Лимано-Куп'янський.
"Ворог, звичайно, не покидав спроби на Лимано-Куп'янському напрямку прорватися в сторону того ж самого Ізюму, того ж самого Куп'янська, з декількох причин. По-перше, відвоювати раніше втрачені території, а по-друге — Оскільське водосховище", — мовив Тимочко.
За його словами, це надзвичайно важлива ціль для росіян.
"Це велика, по суті, така водна перешкода, чи гряда, залежить від того, як її розглядати… На оперативному рівні ворог розраховував вийти на Оскільське водосховище, по ньому будувати лінію свого плацдарму для, скажімо, повного завоювання до Харківщини", — розповів ветеран АТО.
Оскільське водосховище забезпечувало своєю водою таку агломерацію міст, як Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка.
"Окрім цього, якби ворогу вдалося б форсувати або вийти на Оскільське водосховище, там є такі невеличкі населенні пункти, як Кругляківка, Синькове. По суті, там є і мости, через які траса прокладена була, власне, в сторону, зокрема, півночі України", — мовив Тимочко.
Це дало б змогу ворогу взяти під вогневий контроль місто Харків. Тому Оскільське водосховище надзвичайно важливе для росіян, певен військовий.
"Те, що відбувається, чи відбулося зараз, складно оцінити як якусь стратегічну чи військову операцію. Так виглядає, що на цьому напрямку росіянам випадково чи не випадково вдалося просунутися", — розповів Тимочко, проте одразу підкреслив, що рівень просування складно назвати навіть стратегічним, не те щоб тактичним.
"Швидше за все, я вважаю, що це ситуативна ситуація для ворога", — мовив військовий.
"Багато війська, вони у свій час перекинули з Лимано-Куп’янського напрямку в Курську область, і їм навіть не вистачало військ для того, щоби провести, скажімо, детальну наступальну операцію або розширитися в районі Вовчанська. Так що тут потрібно поки що очікувати реакції на цю ситуацію, потрібно очікувати на те, які події там відбуватимуться далі", — мовив Тимочко.
За словами військового, він не хотів би применшувати чи прибільшувати загрозу просування росіян на Лимано-Куп’янському напрямку, проте не варто відмовлятися і від серйозності ситуації.
На важливість Оскільського водосховища для росіян вказує і той факт, що під час відступу з Харківщини, вони намагалися там організувати оборону. Проте через власну паніку та швидкий наступ ЗСУ відмовилися від цієї ідеї.
"Можливо, зараз якимись обмеженими силами вони будуть пробувати, вони люблять промацувати нашу оборону на різних напрямках, з метою створення якихось плацдармів", — мовив Тимочко та зазначив, що з цієї ситуації все ж таки варто виходити.
"Територію ми зможемо відвоювати, населені пункти ми зможемо відбудувати і звільнити. От людське життя – це те, що, на жаль, ми не зможемо повернути", — підсумував ветеран.
Оскільське водосховище
Велике руслове водосховище на річці Оскіл, що існувало в Харківській області у 1957-2022 роках. Водосховище розташовувалося в Ізюмському і Куп'янському районах Харківської області. На західному березі водосховища знаходився райцентр Харківської області, селище міського типу Борова. Гребля водосховища довжиною 1025 метрів розташована у селі Оскіл. На водосховищі працювала Оскільська ГЕС.
Під час російського вторгнення орієнтовно 2 квітня 2022 року оскільський гідровузол було підірвано і водосховище перестало існувати. По суті, росіяни двічі спричинили екологічну катастрофу у цьому місці. Спершу у 1957-му році, коли величезну територію площею більше ніж 122 км² затопили, а більшість флори та фауни — поховали під шаром води.
Вдруге — у 2022 році, коли підірвали греблю. Екосистема, яка утворилась за 60 років, знову була знищена. Збитки Держекоінспекція оцінила у 2,1 мільярда гривень.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав про те, що росіяни просунулися на важливому напрямку: яка зараз ситуація на фронті