"Шахедів" стали збивати менше? З'ясувалось, чому російські дрони раптово зникають з радарів

Росія продовжує щодня і щоночі повітряні атаки по території України. Не дивлячись на те, що більшість ворожих цілей знищується Силами оборони, останнім часом у офіційній статистиці ураження небажаних об'єктів з РФ користувачі помітили серйозні зміни.

Приміром, за даними Командування Повітряних сил ЗСУ, станом на ранок 11 жовтня українські військові зафіксували у небі 66 російських дронів, з яких 29 знищили, 31 локаційно втратили, а ще чотири БпЛА курсували між областями десь до обіду. Ще два "шахеди" "повернули у напрямку Росії". Хоча раніше ЗСУ часом звітували навіть і про 100%-не збиття російських дронів. Що й породило певний подив та сумніви.

"Телеграф" дізнавався, що відбувається та чи свідчить така динаміка "втрачених дронів" з РФ про якесь погіршення роботи українських засобів РЕБ або підрозділів, що полюють на повітряні цілі з РФ. І чи збільшились через це загрози для громадян.

Фальш-цілі росіян і загадкові зникнення дронів

Юрій Ігнат, т.в.о. начальника управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ не підтвердив нашому виданню, що динаміка знищення ворожих дронів якось різко погіршилася не на користь України. Полковник стримано відреагував на прохання прокоментувати, чи стали ЗСУ менше збивати ворожих безпілотників.

— А що не зрозуміло власне, і чому менший відсоток збиття?, — відповів він загадково питанням на запитання "Телеграфу", додавши водночас, що росіяни останнім часом, крім "шахедів", все частіше запускають по Україні дрони невстановленого типу.

Минулого тижня Ігнат вже докладно пояснював останню тактику ЗСУ у боротьбі з ворожими БпЛА: "Локаційно втрачені" – термін, який уже тривалий час застосовують Повітряні сили у ранкових повідомленнях, означає, що ціль, яку супроводжували радіотехнічні війська ПС, – ударні чи розвідувальні БпЛА ворога – зникають із радарів, а це в свою чергу означає, що вони або вичерпали запас пального, або упали під впливом засобів РЕБ Сил оборони".

При цьому, за його словами, російські окупаційні війська дедалі частіше, крім власне "шахедів", використовують дрони невстановленого типу, які часто підпадають під вплив українських засобів радіоелектронної боротьби та падають на землю, не завдавши жодної шкоди.

При цьому, як зазначав офіцер, почастішали випадки, коли росіяни використовують і дешеві БпЛА, зокрема "Гербера", які виробляються ворогом у трьох варіантах: дрон радіоелектронної розвідки, камікадзе, або хибна ціль.

Раніше видання Defence Express писало, що хибна ціль — це дрон, який має фюзеляж із пінопласту та зібраний з доволі низькою культурою виробництва, тому може "припиняти своє існування" самостійно, тобто падати.

У той же час Повітряні сили минулого тижня нагадували, що будь-яка повітряна ціль ворога – лише точка, маркер на моніторах ППО, і точно з’ясувати, що саме летіло та яке було корисне навантаження на літальному апараті, можна лише по уламках на землі.

Що ще кажуть цифри?

Згідно з попередніми оцінками цивільних, з початку жовтня-2024 зафіксовано щонайменше 531 БпЛА з РФ у повітряному просторі України та 23 влучання по цілях на українській території (у відсотковому відношенні — 4%).

Для порівняння, у вересні цього року зафіксували щонайменше 1 327 БпЛА та 46 влучань (3%). Тобто, на сьогодні статистика влучань ворожих дронів поки погіршилася лише на 1%.

У серпні-2024 зафіксували щонайменше 789 БпЛА та 44 влучання (6%), з яких 6+ влучань відбулися в процесі атаки по прифронтових регіонах.

У липні цього року аналітики нарахували щонайменше 426 БпЛА та 44 влучання (10%).

Що стосується безпосередньої кількості влучань російських дронів по об'єктах на українській території, то їхнє фактичне число у порівнянні з початком року (і станом на початок жовтня) впало майже на половину (90 влучань у січні та 46 у вересні).

Чому немає ніякої "зради"

Євген Дикий, військовий аналітик у коментарі "Телеграфу" пояснив, що бити на спалах через локаційно втрачені російські дрони не варто, адже у цьому випадку є кілька цікавих нюансів.

— Поняття "локаційно втрачена ціль" включає в себе всі ті дрони, які ми і не збили, але водночас вони й не прилетіли в свою ціль. Тобто це дрони, які просто раптом чомусь зникають з поля зору. А це означає, що воно або зламалось і саме впало, або полетіло за межі власне нашої радіолокаційної видимості. А оскільки ми свою територію бачимо всю, то за межі нашої видимості — за межі України.

А от чи полетіло воно саме через власний збій, або йому "допомогли" наші бійці РЕБ, це вже інше питання. Саме ж це формулювання "радіолокаційна втрачена ціль" не уточнює, які БпЛА самі кудись пішли, а яким "допомогли".

Власне, оператори, які бачать на екранах радарів ці дрони, можуть і самі не знати, чому раптом дані безпілотники зникають. Загалом же, як показує попередня практика, є і те, і друге, — сказав він.

Дикий додав, що є якась кількість російських дронів, які "дійсно самі збиваються з курсу і летять бозна-куди".

— Наприклад, йдеться про ті БпЛА, що залітали до Румунії і явно збились з курсу. Так само є й такі безпілотники, яким ми допомагаємо збиватись. Зокрема тим "шахедам", які потім вертаються в саму РФ, шукаючи там, звідки ж їх запустили, — хочуть до рідного "гніздечка". Це якраз робота наших підрозділів РЕБ. І чим далі, тим більш ефективною ця робота стає, — продовжив Євген Дикий.

Військовий аналітик також зазначив, що загалом нинішня війна є в значній мірі гонитвою технологій з обох сторін.

— Ми зокрема вдосконалюємо РЕБ, а росіяни намагаються вдосконалювати дрони. Ми вдосконалюємо свої дрони, а ворог у відповідь покращує свою РЕБ. Це змагання між РЕБом та дронами йде з дуже великою швидкістю. Буквально раз на місяць-два з'являється нове покоління або безпілотників, або РЕБу. Судячи з усього, наразі в цій боротьбі наші РЕБ випереджають російські дрони, — резюмував він.

Як повідомлялось, у той же час літальний апарат, який 5 жовтня впав поблизу Костянтинівки Донецької області, виявився найновішим російським ударним безпілотником Сухой С-70 "Охотник". Його спершу прийняли за збитий Су-25.

Також "Телеграф" нещодавно писав і про успішну українську розробку — безпілотну авіаційну систему SHARK. Йдеться про дрон, призначений для виконання розвідувальних завдань та коригування вогню артилерії. Його почали застосовувати з 2022 року.