"Економічне бронювання приймуть за однієї умови": нардеп про бюджет виживання, втому партнерів та мільярди на дороги

В уряді та парламенті наразі активно триває процес верстки бюджету на наступний рік. Втім, запропонований Кабміном проект головного кошторису країни, м’яко кажучи, оптимізму не додає. Дефіцит у 40 мільярдів доларів, 26% ВВП на потреби війни, відчутне скорочення соціальних видатків, долар по 45 гривень – ознаки того, що країна переходить на ще більш жорсткий режим економії.

З яких джерел буде наповнюватися казна наступного року? Чи готові партнери давати нам більше грошей, а може, навіть і списати державний борг? Та що врешті буде з економічним бронюванням, яке вже не перший місяць обговорюють в суспільстві? Ці та інші питання "Телеграф" поставив народному депутату від "Слуги народу", члену бюджетного комітету ВР Павлу Фролову.

"Є тільки половина ресурсу"

– Пане Павло, нещодавно парламент збільшив видатки бюджету 2024 року на 500 мільярдів гривень, яких не вистачало на потреби військових. Поясніть, звідки братимуть ці гроші?

– Там багато джерел. Передбачено як збільшення дохідної частини, так і зменшення видаткової з подальшим спрямуванням "зекономлених" коштів на потреби військових. На 216 мільярдів передбачено додаткові внутрішні запозичення, тобто випуск ОВДП. Видатки ми зменшили на 58 мільярдів, найбільшою складовою є зменшення вартості обслуговування державного боргу (47 мільярдів), передбачено також зменшення видатків на державний апарат.

– Ці джерела, що ви назвали, дозволять добрати ці 500 мільярдів?

– Ні. Проголосованими змінами доходи збільшились на 142 мільярда, в тому числі, за рахунок збільшення надходжень податку на прибуток підприємств на 56 мільярдів та ПДФО – на 29.

– Щодо того, як взагалі так сталося, що наприкінці року країні не вистачило 500 мільярдів на потреби військових. Прем’єр-міністр Шмигаль пояснював, що при плануванні бюджету на 2024 рік спільно з МВФ, одним із прогнозів партнерів було те, що військові дії триватимуть до літа. Тому військові витрати були заплановані на недостатньому рівні. Як щодо бюджету на наступний рік? Там фінансування війни заплановане до якого часу? До весни, літа, осені?

– Ми, як парламент, не мали права не виділити ці додаткові півтрільйони гривень на захисників України. Тим більше, Мінфін запропонував шляхи залучення додаткових ресурсів для збільшення видатків бюджету. Адже заявки від Генштабу до Мінфіну завжди в кілька разів перевищують наші фінансові можливості.

А щодо наступного року, то рекордні 2,2 трильйони гривень підуть на захист від збройної агресії, що становить дві третини від загального фонду бюджету. Рекордні – тому що навіть з урахуванням плюс 500 мільярдів в бюджеті цього року, все одно передбачено збільшення на майже 55 мільярдів. В цих потребах грошове забезпечення військовослужбовців – 1,2 трильйони, а інші кошти підуть на розробку та закупівлю дронів, озброєння, військову техніку, розвиток оборонно-промислового комплексу…

– Тобто весь наступний рік, якщо аналізувати бюджет, ми будемо воювати?

– Щодо того, щоб передбачити в бюджеті до якого часу триватимуть бойові дії… Ну, хто може сказати, коли закінчиться війна?

У нас видатки майже вдвічі більші доходів. Якщо раніше доходи були практично такі самі, як видатки (бюджетний дефіцит був 3-5% в межах "ковідних" послаблених вимог Євросоюзу), то коли почалося повномасштабне вторгнення, видатки почали зростати. Доходів не вистачає, щоб покривати всі видатки. Війна – це дуже-дуже дорого. Кілька місяців тому 100 мільйонів доларів на день становили військові видатки. А зараз вони збільшуються. На 2025 рік на оборону країни передбачено в півтори рази більше усіх фактичних сумарних видатків держбюджету останнього до повномасштабки 2021 року.

Ми прогнозуємо доходи, але що ж робити, якщо видатки постійно збільшуються? Крім того, військові потреби не фінансуються за рахунок міжнародної допомоги. Нам треба кожного року знаходити близько 40 мільярдів доларів. Наскільки мені відомо, поки є тільки половина ресурсу. Все інше треба дошукати, переконати партнерів.

"Війна прожирає все"

– Бюджет наступного року, це бюджет затягування пасків?

– Так. У нас немає достатньо ресурсу, щоб збільшувати соціальні видатки. Все прожирає війна – на неї передбачено в 5,2 рази більше ніж на наступний пріоритет – соцзахист. Тому це дійсно бюджет виживання і наближення перемоги. А який вихід? Щоб збільшити соціалку, вихід в тому, щоб партнери нам дали більше коштів. А всі податки, збори, митні платежі, надходження від приватизації, продаж ОВДП, використання державної власності – все йде на безпеку і оборону. Фінансування соціалки – це все комунікація з партнерами.

– Партнери готові давати більше?

– На жаль, втома від війни відчувається. В кожній країні є свої проблеми, свої виборці, своя опозиція, яка намагається розхитувати ситуацію і казати, а чого це ви допомагаєте українцям, коли наші громадяни теж потребують вирішення мільйону питань. Ну це така вона політика. Прагматична. Часто цинічна. Є, звісно, демократичні цінності, за них стоїть демократичний світ, але все одно все дуже хитається.

– Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев звертав увагу на те, що в бюджеті наступного року закладене зростання податкових надходжень на 18,2% і це, начебто, свідчить про запровадження економічного бронювання. Так економічне бронювання все ж таки планується?

– Це як з виїздом студентів: дуже багато розмов. Я думаю, що це рішення буде прийнято на найвищому рівні і якщо буде згода військових. Щоб люди, які постійно ризикують життям, це зрозуміли. Якщо більшість військових це не сприйматиме, то навряд чи це буде запроваджуватися.

Але це дуже потрібно економіці. Принцип "або воюй, або працюй" дуже важливий, щоб були ресурси і підприємства працювали. Війни ж виграються економіками. Та при розробці і впровадженні цієї моделі, при голосуваннях, ми маємо брати до уваги і думку військових.

– А військові поки що принципово проти цього?

– В якійсь мірі економічне бронювання вже є, якщо ми кажемо про об'єкти критичної інфраструктури. Щодо всієї економіки… Це складне для суспільства і військових питання. Хлопці, які продовжують терпіти в окопах усі тяготи війни хто три, а хто вже 10 років, справедливо задають питання, що якщо буде впроваджене економічне бронювання, вони отримають право на таке бронювання? Вони ті, завдяки кому ми можемо з вами вільно спілкуватися тут в Києві. Ви знаєте, що їм відповісти?…

"Треба ставити питання про списання держборгу"

– В проекті бюджету на наступний рік закладено 43 мільярди гривень на дороги. Ця норма залишиться, чи зараз йдуть дискусії і її "викинуть"?

– Я сам подавав правку щодо перекидання частини цих грошей — принаймні 5 мільярдів, на програму єВідновлення, тобто на компенсації українцям, які втратили житло. Будемо за це боротися, щоб забрати ці кошти.

– Ви раніше коментували, що наш дефіцит бюджету найбільший в світі. Чим це загрожує?

– А ми не можемо по-іншому воювати, але і зменшувати соціалку теж не маємо права. Зрозуміло, що більша частина допомоги це не тільки гранти і через це зростає державний борг. Хоча я вважаю, що ми можемо ставити питання щодо списання цього боргу, тому що війна в країні.

– А ми ставимо це питання перед партнерами?

– Це питання я ставив міністру фінансів ще у 2022 році. Тоді відповідь звучала так, що ми все одно зараз настільки багато залучаємо коштів, що нам невигідно ставити питання про списання боргу. Тобто виплати по відсоткам державного боргу не співставні з тими коштами, які ми залучаємо. А якщо б ми поставили питання щодо списання боргу перед партнерами, то це б могло зашкодити нашій позиції по залученню коштів.

Та коли військові дії будуть закінчені, то, звісно, це питання має постати. У нас тільки матеріальні збитки внаслідок повномасштабної війни, на кінець 2023 року Світовий Банк оцінив у 486 мільярдів доларів. Це без урахування шкоди, завданої життю та здоров’ю українців. Який бюджет це витримає? А нам треба кошти і на відновлення, соціалку, адаптацію військових. Тому ми точно ще повернемось до питання списання частини державного боргу. Вже є позитивний приклад реструктуризації гарантованих державою єврооблігацій, випущених Укравтодором.

Чому кількість переселенців в Україні збільшується, а їх державна підтримка зменшується? Чи повернуть більшості ВПО виплати? Як держава планує забезпечувати житлом тих, хто його втратив? Про це читайте в другій частині інтерв’ю.