Що буде, якщо Рада не продовжить воєнний стан? Це може статись в одному випадку

28 жовтня Президент України вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо продовження воєнного стану ще на 90 днів. Для розуміння важливості цього правового режиму у час війни варто розглянути процедуру ухвалення такого рішення та можливі наслідки його непродовження. "Телеграф" дізнався, що буде, якщо Рада своєчасно не продовжить воєнний стан.

Чинний термін дії воєнного стану спливає 9 листопада, тож парламентарі якнайшвидше мають ухвалити відповідне рішення. Наразі документ перебуває на розгляді комітету. Далі він має пройти всі необхідні процедури розгляду та голосування у парламенті.

Процедура ухвалення закону про продовження воєнного стану така:

• подання законопроєкту до Верховної Ради;
• реєстрація документа в апараті парламенту;
• розгляд профільним комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки;
• внесення законопроєкту до порядку денного сесії;
• представлення документа у сесійній залі;
• обговорення депутатами;
• голосування (для ухвалення потрібно мінімум 226 голосів);
• підписання закону спікером парламенту;
• передача документа на підпис Президенту;
• публікація в офіційних виданнях.

Що буде, якщо Рада вчасно не продовжить воєнний стан

Оскільки воєнний стан є необхідним правовим режимом в умовах збройної агресії, а його дія забезпечує оперативність ухвалення рішень у сфері оборони, "Телеграф" розпитав експертів та політологів, що загрожує країні у разі неухвалення дії воєнного стану.

Політолог Віталій Кулик вважає це неможливим, адже в Україні є об’єктивні причини, щоб продовжити воєнний стан. У країні має бути правовий режим воєнного стану зараз, саме тому Верховна Рада автоматично голосує за це. У разі якщо гіпотетично це не буде зроблено, такі дії можуть означати лише колапс воєнного спротиву держави, тому що забезпечити належне функціонування всіх структур без воєнного стану у час війни фактично неможливо. Тому найменш вірогідно, що таке може трапитись.

"Єдиний виняток — цілком політичне рішення, коли необхідно ухвалити закон, який уможливить проведення виборів, але навряд чи це буде паралельно з непродовженням воєнного стану. Але це затягування на 1-2 дні, не більше" — сказав Кулик.

Військовий експерт Іван Ступак, своєю чергою, не вважає варіант зі скасуванням воєнного стану через вибори реалістичним. "Навіть якщо воєнний стан не продовжений, а бої тривають, як військовим голосувати? Хтось буде по окопах-траншеях бігати зі скринькою для голосування? А якщо військових будуть звозити кудись для голосування, це точно стане "смачною" ціллю для росіян — вони одразу битимуть туди "Іскандерами", "Калібрами"…, тобто це також неможливо. Крім того, треба якось законодавчо визначити, які території (окуповані і ті, де тривають бої — Ред.) не беруть участь в голосуванні", — каже Ступак.

"З приводу анархії — я не погоджуюся з цим. Так, воєнний стан передбачає і комендантську годину, і блокпости… Але якщо не буде блокпостів — це ж не означає, що російські ДРГ будуть бігати Києвом і стріляти з пістолетів в небо", — каже Іван Ступак. Всі відомства працюють, тому анархії точно не буде. Втім, Рада має врегулювати питання зі зброєю. Але хаосу бути не повинно, якщо Рада не ухвалить воєнний стан.

Раніше "Телеграф" також писав, що Зеленський назвав місце можливих переговорів із РФ і закликав її лідера вплинути на Кремль. Ця країна могла б блокувати постачання російських енергоресурсів, що позначилося б на економіці й військово-промисловому комплексі агресора.