Повернутися з війни і сидіти без роботи: чому ветерани майже не реєструються в центрах зайнятості та що пропонує влада

Лише невелика частина ветеранів, які шукають роботу, реєструється в центрах зайнятості. Річ у тім, що за роки війни між ветеранами та роботодавцями сформувалося упереджене ставлення. Влада, однак, планує змінити цей підхід.

Про це "Телеграфу" розповіла міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова 5 грудня на пресбрифінгу, організованому разом із коаліцією авторів концепції ветеранської політики на найближчі роки.

"Ми бачимо взаємну стигматизацію"

Як визнає голова Мінветеранів, працевлаштування зараз є одною з великих задач для установи.

— Річ у тім, що практики інших країн не завжди є застосовними до нашої ситуації. У нас ветерани – це люди різного віку, які, на відміну від інших країн, зазвичай мають цивільний досвід, а не просто переходять із військової служби на цивільне життя, — вказує міністерка.

По-друге, зауважує Калмикова, варто враховувати, що за роки війни сформувалася певна взаємна стигматизація (упереджене ставлення. — Ред.) між ветеранами та роботодавцями.

Роботодавці часто сприймають ветеранів через призму упереджень, таких як: можливі проблеми з психічним здоров’ям, фізичну неповноцінність та складнощі з адаптацією до цивільних умов. Зі свого боку, ветерани можуть бути налаштовані скептично до будь-яких пропозицій.

— Попри те, що багато великих компаній розробили внутрішні політики щодо працевлаштування ветеранів і створили відповідні підрозділи, ця робота залишається недостатньою, — говорить вона.

За її словами, без підтримки мережі Veteran Hub, яка має великий досвід і допомагає роботодавцям удосконалювати свої політики, було б значно складніше. Однак навіть ці зусилля не можуть повністю задовольнити потреби ветеранів у працевлаштуванні та роботодавців у кваліфікованих працівниках.

Роботодавці можуть подолати кадровий дефіцит

Як акцентує голова Мінвентеранів, урядова програма, яка сприяє адаптації робочих місць до потреб людей з інвалідністю, отриманою внаслідок війни, не тільки забезпечує ветеранам шанс на працевлаштування, але й має допомогти роботодавцям вирішити кадровий дефіцит.

За словами Калмикової, добре працюють програми професійної орієнтації. Вони розроблені Міністерством у справах ветеранів, службою зайнятості та включають ваучери на навчання. Проте зараз ще проводиться аналіз, щоб переорієнтувати ці програми.

— Ми пропонуємо змінити підхід: орієнтуватися не лише на те, що може запропонувати освітній ринок (курси, тренінги тощо), а на реальні вакансії, які вже існують або які планують відкривати роботодавці. Завдяки цьому можна буде забезпечити підготовку кадрів під конкретні посади з гарантованим працевлаштуванням, — говорить чиновниця.

"Не всі ветерани шукають роботу через центри зайнятості, але пропозиції там є"

За словами Наталії, у центрах зайнятості на сьогодні зареєстровано не так багато ветеранів — близько 9 тисяч осіб. Проте міністерство усвідомлює, що не всі ветерани, які шукають роботу, звертаються до цих установ.

— У центрах зайнятості для ветеранів пропозиції дуже різноманітні – від посад у сфері охорони до корпоративних директорів. Обмежень за вакансіями наразі немає. Основна проблема полягає в тому, що роботодавці та ветерани часто не знаходять один одного. Наше спільне завдання – це власне побудувати маршрут, на якому вони зможуть зустрітися, — говорить Калмикова в коментарі "Телеграфу".

Це елемент, який не можна розглядати окремо від інших.

— Ну, і останнє: насправді ми бачимо в цьому роль Міністерства. Ми зараз працюємо над тим, щоб допомогти якомога більшій кількості роботодавців створити умови не лише для повернення працівників, які пішли захищати країну з їхніх колективів. Це зазвичай простіше, адже це знайомі люди, з якими компанії підтримують зв'язок, а також їхні родини. Але також важливо залучати нових працівників, розуміючи, який внесок може зробити ветеран у трудовий колектив як ресурс, — розповіла міністерка про нові підходи в рамках стратегії.

За її словами, зараз у Міністерстві працює робоча група, яка розробляє методичні рекомендації для роботодавців. Вони стосуються не лише бізнесу, але й державної служби, органів місцевого самоврядування та інших державних установ. Адже найбільшим роботодавцем у країні є держава.

Законодавчі обмеження ускладнюють працевлаштування ветеранів

Як зауважує Голова правління Veteran Hub Івона Костина, існують певні законодавчі обмеження, які ускладнюють працевлаштування ветеранів, особливо тих, хто повертається з інвалідністю, отриманою внаслідок служби або бойових дій.

— Розв'язання цього питання можливе через реформу МСЕК (медико-соціальної експертної комісії. — Ред.), а також налаштування України на роботу з міжнародною класифікацією функціональності. Це дозволить зменшити втрату кваліфікованих кадрів, які йдуть на службу, а після повернення втрачають доступ до професії, у якій вони мали досвід і компетенцію. Особливо це стосується виробничого середовища, яке найбільше потерпає від втрати таких цінних працівників, — говорить "Телеграфу" Івона Костина.

За її словами, ветерани хочуть працювати і повернутися до роботи, де вони мали професійні навички й досвід, але через законодавчі обмеження часто не мають права виконувати цю роботу надалі. Зокрема, можна згадати про юридичну колізію, коли ветерани змушені обирати між статусом УБД та статусом особи з інвалідністю внаслідок війни. Також потрібно врахувати, що чинне українське законодавство не пов'язує статус ветерана зі звільненням з військової служби, що передбачає зняття з військового обліку тощо. Подібні обмеження не завжди є справедливими або обґрунтованими — вони часто застарілі й не відповідають сучасним реаліям.

— Ще одне питання — вартість адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Вона висока, — пояснює Голова правління Veteran Hub.

Івона Костина вважає, що значний потенціал для держави полягає в оцінці реальної вартості повернення ветеранів, зокрема тих, хто має набуту інвалідність, до робочого місця в умовах, які дозволяють максимально ефективно використовувати їхні компетенції.

— Довгий час дискусія про працевлаштування людей з інвалідністю зводилася до простої мети — "дати роботу". Але стосовно ветеранів, які є частиною дорослого населення з високим рівнем кваліфікації та професійного досвіду, мова повинна йти про відновлення можливості працювати за фахом, реалізовувати свої компетенції та бути корисними в економічній сфері, — каже Голова правління Veteran Hub.

За її словами, зрозуміло, що конкурентоспроможність ветеранів ще треба відновити. Адже вона низька порівняно з цивільним населенням, яке за час служби ветеранів мало змогу продовжувати свій кар'єрний розвиток.

Нагадаємо, що ветерани наголошують: однією з найбільших проблем залишається працевлаштування. За даними останнього опитування Українського ветеранського фонду, все більше ветеранів (51,7% опитаних) звертають увагу на нестачу адаптованих робочих місць та недостатню кількість програм перекваліфікації.