Нові правила бронювання: що зміниться з 1 грудня для критичних підприємств та військовозобов'язаних українців

З 1 грудня 2024 року в Україні починають діяти нові правила бронювання працівників, що мають критичне значення для функціонування підприємств. Ці зміни стосуються як процедури подачі заявок, так і критеріїв відбору.

"Телеграф" детально і доступно пояснює, як працюватиме оновлена система, що таке зарплатний критерій та скільки треба відпрацювати на підприємстві, щоб отримати бронь.

Виключно електронний формат

Однією з ключових змін, над якою працювало Міністерство цифрової трансформації України, стане цифровізація процесу бронювання. Усі заявки тепер подаватимуться виключно через застосунок "Дія". Це, на думку урядовців, має значно спростити процедуру для підприємств і зменшити бюрократичні затримки. Адже результат розгляду заявки надійде за 24 години після її відправлення.

Серед переваг електронної системи є також автоматизована перевірка даних з бази "Оберіг", прозорість процесу і зменшення ризиків помилок через людський фактор.

Також відбуватиметься щомісячний моніторинг відповідності підприємств та організацій всім критеріям. Зараз такі перевірки будуть ретельнішими. Оскільки саме після запуску електронної процедури стався подвійний приріст заброньованих.

Як говорить "Телеграфу" адвокат Приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов, якщо підприємство має порушення, відповідальність у першу чергу полягає в його позбавленні статусу критично важливого.

— Тобто, якщо підприємство втратить свій статус, його працівники автоматично втратять право на відстрочку від мобілізації й будуть підлягати мобілізації на загальних підставах. До того ж ми вже стикалися з подібними ситуаціями, коли підприємство раптово втратило статус критичного і у працівників автоматично скасовувались всі відстрочки від мобілізації, — пояснює юрист.

Критерії для бронювання працівників

Як і раніше, забронювати своїх працівників від мобілізації можуть лише ті підприємства, які забезпечують потреби Сил оборони або визначені як критично важливі. Перелік останніх формують обласні військові адміністрації в узгодженні з Міністерством економіки та Міністерством оборони.

Бронювання на підприємствах, що фінансуються "за кошти міжнародних партнерів", регулюватиме Мінреінтеграції, яке складатиме їхній перелік.

Сам працівник також має відповідати чітко визначеним вимогам:

1. Перебувати на військовому обліку;
2. Бути відсутнім у базі розшуку та мати уточнені військово-облікові дані;
3. Мінімальна заробітна плата повинна становити 20 000 грн (не менше 2,5 мінімальної зарплати на 30 листопада 2024 року — Ред).

Дана норма про заробітну плату не стосується комунальних і державних установ.

Не підлягають бронюванню через відсутність їх спеціальностей у базах Міноборони працівники ФОП чи гіг-контрактів (тимчасова робота або за договорами на одну задачу — Ред.). Бронювати можна лише офіційно працевлаштованих осіб, які перебувають на військовому обліку.

Терміни бронювання

Для компаній, які вже мають заброньованих працівників, запроваджено перехідний період. Тобто бронювання, оформлені до 23 листопада 2024 року, залишаються чинними, але тільки до 28 лютого 2025 року. Після цієї дати вони будуть автоматично скасовані, якщо підприємство не підтвердить їх через нову електронну систему.

Тому всі критично важливі підприємства мають до лютого подати нові заявки відповідно до оновлених правил.

Як отримати статус критично важливого підприємства?

Приватні компанії, які прагнуть отримати можливість бронювати працівників, повинні відповідати щонайменше двом основним критеріям. А саме — забезпечувати середній рівень заробітної плати на підприємстві на рівні від 20 000 грн, а також не мати заборгованостей перед державним та місцевим бюджетами.

Третій критерій – це один із загальних, регіональних або галузевих критеріїв, які мають бути розроблені профільними міністерствами чи обласними адміністраціями.

Ці вимоги гарантуватимуть, що лише стабільні та фінансово відповідальні підприємства отримуватимуть цей статус. Зокрема мінімізуються ризики зловживань.

Йдеться про ситуації, коли компанії працевлаштовують людину заради "тіньової" домовленості про бронювання та платять лише той мінімум, який потрібний конкретному працівнику.

— І тут важливий момент: якщо аудит виявив таке порушення, то підприємство може оскаржувати питання перевірки в суді, але за цей час працівники не матимуть права на відстрочку, і ТЦК може мобілізувати їх за законом. І навіть якщо суд підтвердить неправомірне позбавлення статусу, то за цей час люди вже будуть мобілізовані. Тому виграний судовий процес, фактично, не матиме сенсу. Зараз ці питання можна постійно моніторити на критичність, — пояснює "Телеграфу" юрист Роман Лихачов.

Обмеження на кількість заброньованих працівників

Нові правила зберігають попередні ліміти на кількість військовозобов'язаних, яких можна забронювати. Зазвичай не більше 50% від загальної кількості військовозобов'язаних працівників. І понад 50% — лише за окремим рішенням міністра оборони.

Визнані Мінстратегпром критично важливі підприємства зі сфери ОПК, як і раніше, матимуть можливість бронювати 100 % своїх працівників, за винятком тих, хто пропрацював менше одного кварталу (менше ніж 3 місяці — Ред.).

Як пояснює "Телеграфу" юрист Роман Лихачов, ймовірно, це потрібно для того, щоб підтвердити, що середня заробітна плата працівника за квартал була не менше 20 тисяч. Згодом, після набрання чинності податкових змін, цей термін скоротиться до одного місяця.

Також повну бронь з 1 грудня отримують підприємства, які забезпечують безперервну роботу енергетичної системи, займаються фортифікаційними роботами, дипломатичні установи, Червоний Хрест та інші гуманітарні організації.

Згодом Кабмін включив до списку бронювання фахівців зі стоматології, протезистів, техніків тощо.

Як говорить "Телеграфу" адвокат Роман Лихачов, можливість забронювати рівно половину військовозобов’язаних працівників має цікавий нюанс. Адже якщо 50% будуть заброньовані, інші 50% залишаються на підприємстві. І скоріше за все, ТЦК може мобілізувати тих, хто не заброньований. Це їхнє законне право. Тому постає питання, як зберегти ці 50%.

— Якщо брати статус військовозобов’язаних віком від 18 до 60 років, то мені цікавить вікова вибірка 18-25 років. Тобто підприємства можуть фіктивно набирати працівників віком 18-25 на роботу, щоб їх не мобілізували, а іншу частину людей бронювати. Це може бути одним з виходів і варіантів, який будуть використовують підприємці, — підсумовує адвокат Приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини.

Також відомо, що деякі компанії дотримуються політики збереження робочих місць мобілізованих працівників і продовжують виплачувати їм зарплату.