Ні миру, ні війни. Політолог пояснив небезпеку мирного плану Трампа для України

Спецпредставник США по Україні Кіт Келлог представив конспект плану мирного врегулювання, який може бути співзвучний тому, як цей переговорний процес уявляє собі обраний президент Дональд Трамп. Однак американський лідер може переслідувати свої цілі, а не України.

Про це в ефірі YouTube-каналу Telegraf UA розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001—2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії Віталій Кулик. Він пояснив небезпеку цього плану для України і озвучив кілька його позицій.

— Перша — це зупинка бойових дій, як початок переговорів. Як на мене, це нереалістична позиція. Найбільш імовірна позиція — це входження в переговорний процес з неприпиненням бойових дій. Тобто переговори йдуть, війна триває.

Друге — це фетишизація самого договору як документу міжнародного права, що саме він має бути продуктом цих переговорів. Не завжди переговори і навіть припинення бойових дій супроводжуються ухваленням подібних договорів, — каже політолог.

Він нагадав, що після припинення бойових дій по 38-й паралелі у Кореї 1953 року ні президент Південної Кореї Лі Синман, ні його офіцери не підписали мирний договір. Це зробила Коаліція міжнародних сил, очолювана США.

— У Мінських домовленостях теж нема підпису офіційної особи з боку України. Є підпис особи, яка представляла позицію київського керівництва (Леоніда Кучми і Віктора Медведчука). По великому рахунку, може бути система меморандумів, проміжних домовленостей відкрито-закритого характеру, тож рамка переговорної позиції може бути рухливою, — припустив Віктор Кулик.

Однак у підсумку Україна не матиме великого договору з гарантійними механізмами, лінією розділення та картою поствоєнного регулювання, каже експерт-міжнародник.

— Цей процес може бути розтягнутий в часі, — вважає політолог. — А це означає, що ми входимо в ситуацію "ні війни, ні миру". Це передбачає дуже високі ризики для України. Що робити з мобілізацією? Є переговори, а війна ніби не закінчилась. Чи буде демобілізація? Що робити з обстрілами української цивільної інфраструктури, які очевидно будуть у такому режимі?

Він звернув увагу, що план Келлога припускає миротворчу операцію. І хоча глава МЗС Німеччини Анналена Бербок підтвердила готовність Берліна направити в Україну військовий контингент, миротворчі операції — це постконфліктне врегулювання ситуації. Коли сторони домовилися про припинення війни і треба третя сила, яка буде верифікувати режим припинення протистояння.

— У нас миротворча операція неможлива, бо війна не закінчена, договору нема. І домовленості про припинення бойових дій не є таким договором. Навіть якщо його потім "освятять" через Генеральну асамблею ООН, як Мінські домовленості чи Угоду про перемир’я в Кореї, де війна де-юре досі не закінчилася, — каже Віталій Кулик.

На його думку, це загрожує Україні надвисокими ризиками. Адміністрація Трампа може піти на ситуацію "ні миру, ні війни". Основне — знизити інтенсивність бойових дій, знизити ризик застосування зброї масового ураження і перезапустити відносини з Росією так, щоб мати можливість показати своєму виборцю, що Трамп "відтягує" Путіна від Китаю.

— Причому це буде відбуватися за рахунок України, — вважає політолог. — Ми почуємо про "заморозку", про зниження підтримки України, ми можемо побачити там багато позицій із т.зв. "Стамбульських паперів". Зокрема, про армію мирного часу, про обмеження кількості Збройних Сил, про демілітаризовану зону за рахунок нашої підконтрольної території та багато різних неприємних для України речей, на які нас будуть підштовхувати наші західні партнери. Не всі. Частина скажуть: ні, ми такі плани не підтримуємо. Але чи будуть вони спроможні замінити підтримку, яку надають Сполучені Штати, своєю підтримкою?

Експерт з питань заморожених конфліктів наголосив, що влада України щодня говорить про спроможність далі протистояти ворогу і вести бойові дії.

— А наскільки ми готові на власне виробництво зброї, на ефективну мобілізацію, на заміну частин на фронті тощо? На ці запитання треба співвідносити наші відповіді. А тоді говорити про стійкість. Але наскільки суспільство готове це сприймати, наскільки ми готові до довгої війни і характерів форматів цієї довгої війни, — я не бачу, — додав Віталій Кулик.

Раніше "Телеграф" писав, що Кіт Келлог підтримує дозвіл Байдена бити по РФ і не боїться ядерних погроз Путіна.