Штрафи і робота з росіянами у 2022-му? Що не так з підприємством, яке забезпечує роботу держреєстрів

Міністерство юстиції щорічно перераховує сотні мільйонів гривень власному ДП "Національні інформаційні системи" (НАІС) за те, щоб працювали державні реєстри. А саме підприємство закуповує у приватних фірм різні послуги та обладнання, наприклад, для модернізації систем збереження даних.

На фоні кібератаки на Державні та Єдині реєстри "Телеграф" поцікавився, скільки коштує державі функціонування реєстрів, які в ніч на 20 грудня хакнули росіяни.

Хто створив, той й оплачує музику

З середини 2015 року за створення та супроводження програмного забезпечення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів Мін'юсту, інших електронних баз, надання доступу до них фізичним та юридичним особам, а також забезпечення збереження та захист даних, що містяться в автоматизованих системах, відповідає ДП "Національні інформаційні системи" (НАІС). Крім центрального офісу у підприємства є 22 відокремлених підрозділи чи філії. А очолює його з 2019 року Олексій Бережний, який був на момент призначення власником ПП "Полі-банк" (наразі його діяльність припинена"), а також директором двох товариств з обмеженою відповідальністю – "Укр.Пей" та "Укр.Пей-Сервіс" (обидва дотичні до діяльності у сфері IT).

Раз на рік Мін'юст оголошує тендер на закупівлю послуги з забезпечення функціонування реєстрів, які є у власності відомстві. Переможцем торгів за відсутністю конкурентів стабільно стає НАІС. Наприклад, у 2020 році держпідприємство отримало з держбюджету 358 250 976 гривень, наступного, 2021 року сума підросла на сотню мільйонів і становила вже 424 670 396 гривень, у 2022 році – знизилась до 391 823 997 гривень. В поточному році на рахунки підприємства з держбюджету має надійти 473 724 216 гривень.

Відповідно до договору, який розміщений на сайті Prozorro, найбільші витрати пов'язані з підтримкою Держреєстру речових прав на нерухоме майно – 146,8 млн гривень/рік, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – це 75,8 млн. гривень/рік, Державного реєстру актів цивільного стану громадян – 49,2 млн гривень, Держреєстру обтяжень рухомого майна – 46,6 млн. гривень і т.д.

З чим пов'язане зростання витрат з року в рік наразі не дуже зрозуміло, в обґрунтуванні проведення цьогорічної процедури закупівель зазначено лише, що виключно НАІС "може надавати відповідні послуги повною мірою та без порушення чинного законодавства". Хоча останнє твердження виглядає сумнівним з огляду на те, що Антимонопольний комітет кілька разів штрафував державне підприємство. Зокрема, наприкінці 2018 року – на 1,2 млн гривень, адже "Національні інформаційні системи" порушили законодавство про захист від економічної конкуренції. В ході розслідування було встановлено, що ДП застосовувало протягом двох попередніх років різні умови доступу та користування реєстрами.

Доступ, до речі, був і є платним. Зокрема, у 2022 році, коли реєстри були закриті для загалу, НАІС продовжувало надавати відомості за гроші за запитом. Наприклад, від 5,95 до майже 117,45 тис. гривень/місяць (в залежно від кількості запитів) коштував доступ до Єдиного державного реєстру, а до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно — від 19,2 до майже 226,5 тис. гривень/місяць. При цьому видання DOU з'ясувало, що серед клієнтів держпідприємства у 2022 році опинились компанії з "російським слідом". Це зокрема АТ "Міжнародний резервний банк" (засновник ПАТ "Сбербанк Росії"), АТ "Банк Форвард (власник – "Банк русский стандарт), ТОВ "Феодал" (засновник Кирило Аладашев, що "в анамнезі" має посаду фіндиректора російського банку ВТБ).

Тоді в держпідприємстві пояснювали це тим, що жодні нормативно-правові акти "не встановлюють обмежень щодо саме можливості отримання відомостей з ЄДР з причин наявності того чи іншого громадянства заявника".

Яку маржу має державне підприємство

Діяльність НАІС з урахуванням фінансової статистики, яку надає Опендатабот, виглядає як успішна й прибуткова. Якщо порівнювати надходження від продажів послуг у 2020 й 2024 році, то вони зросли майже в 47 разів (!): з 21,4 млн до 994,8 млн гривень. В десятці найбільш значних замовників послуг ДК на мільйони крім Міністерства юстиції також його регіональні управління в Одесі, Івано-Франківську, Сумах, Дніпрі та Дніпропетровській області, Харкові та Хмельницькому, а також Державна регуляторна служба України. Але "торгує" підприємство й по-дрібному, серед останніх тендерів, наприклад, є продаж токенів за пів тисячі гривень для Білківської сільради, послуг з комп'ютерної підтримки за 4 725 гривень для Івано-Франківського адміністративного окружного суду або послуги з обробки даних за 21 576 гривень для ГУ Держспоживслужби у Київській області тощо.

НАІС й само активно закуповує обладнання й послуги для забезпечення власної діяльності у сторонніх, переважно приватних фірм. При цьому витрати за останні роки то збільшувались, то зменшувались; якщо порівняти 2021 й 2024, то й тут відбулось зростання, але у двічі: з 237,7 до 519 млн гривень. Найчастіше переможцями тендерів, які проводить державне підприємство ставали: ТОВ "Айкюжн IT", ДП "Поліграфічний комбінат Зоря", ТОВ "Аккордгруп", "Аваліс", "Інтеркрейсі бейз", "БМС Техно", ПРаТ "Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій", ТОВ "IТ-інтегратор", "Медирент-Солюшенс" та "БСС Україна". Причому дві з фірм ("Айкюжн IT" та "Інтеркрейсі бейз") мають одного засновника – кіпрську компанію Інтекресі Венче ЛТД (INTECRACY VENTURE LTD).

Загалом тендери виглядають як міжсобойчики, коли участь бере або одна фірма, або кілька тих самих. Серед "свіжих" торгів, проведених НАІС, наприклад, постачання послуг з активації техпідтримки та гарантії обладнання. За результатами тендеру угода на 2,6 млн гривень була укладена з "Аккордгруп". Влітку ця ж компанія зобов'язалась поставити серверне обладнання на 20,9 млн гривень.

А фірма "Аваліс" виграла торги на постачання обладнання для модернізації систем збереження даних на загальну суму 38,4 млн гривень. Ще 3,6 млн гривень держпідприємство заплатить цьому ТОВ за пакет послуг з підтримки програмного забезпечення для резервного копіювання Commvault Complete Backup&Recovery. "БСС Україна" у вересні виграло тендер на 23,4 млн гривень й має на цю суму надати послуги з підтримки програмного забезпечення Oracle.

А буквально кілька днів тому стали відомі результати тендеру на постачання програмної продукції хмарного захисту інфраструктури від DDoS-атак у вигляді оновлень, додатків, доповнень та розширення функціоналу. Її мало б постачати ТОВ "В2В Рішення".

З огляду на документи, наявні у відкритому доступі, держпідприємство не дуже хвилює сумнівна репутація деяких фірм, та й до його діяльності після їхнього вивчення виникають питання. Наприклад, згаданий ТОВ "Аваліс" фігурує в кримінальному провадження за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, відкритому у листопаді 2023 року. В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва зазначено, що посадові особи низки держпідприємств та установ під час проведення тендерних закупівель заволоділи 17,5 млн гривень державних коштів. "Моніторингом цін на комплектуючі, включені в закупівлю замовником, встановлено, що приблизна націнка на відповідну продукцію може становити близько 5 млн гривень", – йдеться в документі. Мова про закупівлю систем збереження бази даних, до постачання яких долучалось ТОВ "Аваліс".

Були питання у правоохоронців й до інших партнерів держпідприємства. Зокрема, в Постанові Шевченківського районного суду м. Києва йшлося про те, що "БСС Україна", ТОВ "РДТЕХ" та "ОС Консалтінг" підозрюються в отриманні за 2016-2020 рік від низки державних установ на кшталт Мінфіну, Нацбанку та інших понад 500 млн. гривень за послуги з технічної підтримки та програмне забезпечення. Як встановили правоохоронці, ці фірми юридично пов'язані між собою, тому не так важливо, хто перемагав в тендерах, до того ж публічні закупівлі, в яких вони брали участь, нібито проводились за завищеними цінами.

Крім того, слідство припустило, що ТОВ "РДТЕХ" нібито має зв'язок з акціонерним товариством з російською реєстрацією, а останнє могло здійснювати віддалений доступ до корпоративних серверів групи згаданих компаній. А оскільки ті були задіяні в забезпеченні роботи систем державних установ, правоохоронних органів, операторів телекомунікацій, банківських установах тощо, то стороннім особам могла стати доступною інформація з обмеженим доступом.

Але ці підозри не знайшли підтвердження, на чому наполягає керівництво ТОВ "РДТЕХ", посилаючись на більш "свіжу" ухвалу Оболонського районного суду міста Києва. В тексті документа зазначено, що в ході розслідування була змінена попередня кваліфікація дій фірми зі ст. 330 ("передача або збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни") на ст. 361 Кримінального кодексу України ("несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж").

— Тобто учасники ТОВ "РДТЕХ" не мають жодного відношення до країни-агресора — РФ, не мають жодних комерційних зв'язків з компаніями з РФ, або фізичними особами РФ, а також не встановлена будь-яка пов'язаність зазначених в ухвалі компаній між собою, — наголосили в компанії, зазначивши, що у 2024 році кримінальна справа була взагалі закрита через відсутність складу злочину.

Як повідомляв "Телеграф", влада запевняє: Україна має повний резервний бекап даних, що містяться в усіх державних реєстрах. Натомість поки триватиме відновлення їхньої роботи українці відчують певні незручності.