Що задумав Трамп та чи буде Україна в НАТО: ТОП-5 ключових подій 2025 року

2025 рік обіцяє стати насиченим важливими подіями, що вплинуть на підтримку України Заходом. Мова про неминучі зміни та трансформації через нового лідера США, вибори в Німеччині — ключовій для військової допомоги Україні державі Європи, запланований саміт НАТО, який може стати як проривом, так і черговим розчаруванням для українців.

"Телеграф" розповідає про ключові події прийдешнього року, варті уваги.

1 — Інавгурація Дональда Трампа

20 січня 2025 року обраний президент США одержить усю повноту влади і врешті стане зрозуміло, які з його обіцянок були лише частиною передвиборчої кампанії, а які — дійсно серйозними намірами. У контексті війни в Україні Трамп неодноразово заявляв, що планує "покласти їй край", наголошуючи на необхідності укладання угоди між Києвом та Москвою.

Утім, нічого невідомо ані про приблизні пункти цієї угоди, ані про методи, якими американський президент планує схиляти сторони до неї. Поки в ЗМІ з подачі соратників республіканця циркулюють різні сценарії щодо цього, сам Трамп жодних деталей обачливо не розкриває.

Водночас російський диктатор Володимир Путін не демонструє жодної готовності до конструктивного переговорного процесу, повсякчас наполягаючи на умовах, які ніколи не будуть прийнятними для України.

Від нової адміністрації Трампа залежить, чи стане 2025-й роком обіцяного "миру через силу".

2 — Мюнхенська конференція з безпеки

Одна з найголовніших безпекових подій світу проводиться щорічно з 1963 року. Політики, військові, бізнесмени, аналітики та експерти з’їжджаються на декілька днів до Баварії, аби обговорити насущні питання зовнішньої політики, безпеки та оборони.

Нерідко конференція стає місцем не лише дискусій, а й маніфестів, що визначають тенденції на роки вперед. До прикладу, в лютому 2007 року російський президент Путін проголосив 30-хвилинну промову, яку пізніше назвуть точкою відліку нової Холодної війни між РФ та Заходом.

Диктатор заявляв про неприйнятність "однополярної моделі світу" й дорікав Сполученим Штатам через їхнє домінування, критикував розширення НАТО й випадки "нехтування міжнародним правом", закликав до скорочення ядерної зброї тощо. Це було зародження так званої "доктрини Путіна" із його мареннями про "багатополярний світ".

З роками Путін сам стане головним порушником міжнародного права й людиною, яка брязкає перед світом "ядеркою". 2008 року він вторгнеться до Грузії, 2014 — анексує Крим та почне гібридну агресію на Сході України, 2022 року — розв’яже жорстоку повномасштабну війну проти українського народу.

До речі, 2022 року Мюнхенська конференція пройшла всього за кілька днів до російського вторгнення. ЗМІ рясніли прогнозами про дату нападу й сценаріями окупації України. Росія вже зібрала біля українських кордонів близько 150 тисяч солдатів та купу техніки.

На тлі цього президент Володимир Зеленський вирушив до Німеччини, аби переконати союзників, що чинна архітектура безпеки дала збій, її правила більше не працюють. Що умиротворення агресора не діє. Що допомога Україні — це не благодійність, а внесок у безпеку Європи та світу загалом. Він закликав Захід продовжити підтримку України та надати чіткі перспективи щодо вступу до ЄС та НАТО.

"Україна хоче миру. Європа хоче миру. Світ каже, що не хоче воювати, а Росія, що не хоче нападати. Хтось із нас бреше. Це — ще не аксіома, але вже — не гіпотеза", — заявив тоді Зеленський.

Промову зустріли оплесками, проте допомога Україні летальною зброєю для деяких союзників досі залишалася табу. Та ж Німеччина урочисто заявляла про передачу не гаубиць чи танків…, а п’яти тисяч касок. З того часу багато чого змінилося, й Україна спонукала інші держави переступити через безліч надуманих обмежень.

2025 року Мюнхенська безпекова конференція пройде з 14 по 16 лютого. Ймовірно, на ній точитиметься багато дискусій щодо урегулювання війни в Україні, і важливо, аби позиція Києва була почута та врахована. Нічого про Україну без України.

3 — Рік виборів

26 січня 2025 року псевдовибори президента пройдуть у Білорусі. Підтримуваний Росією диктатор Олександр Лукашенко вже оголосив про свої плани балотуватися на наступний термін. У президентському кріслі він сидить вже 30 років і, схоже, не прагне щось змінювати.

До "виборів" не допущено жодного опозиційного кандидата; на дільницях навіть не працюватимуть спостерігачі.

"Лукашенку треба зробити це швидко, тихо, взимку, коли мінус 30 градусів на вулиці, і люди зайвий раз не виходять. Тому що він боїться протестів. Першою чергою ці вибори робляться для самого Лукашенка, щоб повернути якесь відчуття, що він все ще президент, тому що навіть його оточення вже в це не вірить", — зазначав "Телеграфу" Франак Вячорка, головний радник лідерки демократичних сил Білорусі Світлани Тихановської.

З "переобранням" Лукашенка Білорусь і надалі залишатиметься цілком і повністю в залежності від вказівок з Москви.

23 лютого 2025 року дострокові вибори до Бундестагу відбудуться в Німеччині. Можна скільки завгодно критикувати німецьку владу за нібито нерішучість, але Берлін був, є і, сподіваємося, залишиться ключовим європейським союзником Києва.

Наступний склад Бундестагу обиратиме федерального канцлера Німеччини на наступні чотири роки. Малоймовірно, що будь-яка партія матиме більшість у парламенті, тому політичні сили вже зараз замислюються над утворенням коаліцій.

Відповідно до результатів опитувань, з 32% підтримки виборців нині лідирує партія ХДС/ХСС — об’єднання Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу. Її лідером є Фрідріх Мерц. Політична сила свого часу виступала за збільшення обсягів військової підтримки України, а сам Мерц не відкидає можливості надання Києву далекобійних ракет Taurus. Правда, тільки після консультацій з іншими країнами.

Друге місце з 18,6% підтримки посідає ультраправа та проросійська партія AfD — "Альтернатива для Німеччини". Політсила виступає за відновлення відносин з РФ та проти військової допомоги Україні. Кандидаткою у канцлери від AfD є Аліс Вайдель, яка серед іншого прагне виходу Німеччини з ЄС.

Врешті третє місце з 16% підтримки — в Соціал-демократичної партії добре нам знайомого Олафа Шольца.

Варто розуміти, що у темпах постачання зброї українському війську Німеччина поступається лише США. На тлі розмов про можливе зменшення обсягів допомоги від Вашингтона, саме Берлін може перейняти на себе головну роль в озброєнні Києва та об’єднанні коаліції союзників задля цього, тож значення майбутніх виборів важко переоцінити.

23 березня 2025 року перший тур президентських виборів знову пройде в Румунії. Результати попереднього волевиявлення, під час якого перевагу здобув ультраправий та проросійський кандидат Келін Джорджеску, скасував Конституційний суд країни. Було встановлено, що передвиборча кампанія Джорджеску була результатом організованої маніпуляції з-за меж країни.

Румунія як країна-член НАТО — не лише важливий партнер України, а й гарант безпеки на східному фланзі Північноатлантичного альянсу. Саме президент визначає зовнішню політику країни, тому від нього залежатиме позиція Бухареста стосовно євроатлантичних зобов’язань та, власне, підтримки Києва.

У травні 2025 року президентські вибори мають пройти у Польщі. За пронозами, запекла боротьба розгорнеться між двома кандидатами. З одного боку політичного "рингу" — кандидат від "Громадянської коаліції", мер Варшави Рафал Тшасковський, з іншого — кандидат від опозиційної партії "Право і справедливість", очільник Інституту національної пам'яті Польщі Кароль Навроцький.

У контексті українсько-польських відносин кандидати вже зробили кілька гучних заяв. Тшасковський переконаний, що війна має закінчитися "у спосіб, прийнятний для самих українців", і що Польща не може залишатися осторонь переговорів про майбутнє України. Історик Навроцький же недавно оскандалився, назвавши українську Галичину "Східною Малопольщею".

2025 року парламентські вибори заплановані у Молдові. Попри намагання Росії всіляко втрутитися через підкупи та пропаганду в вибори президента у листопаді 2024 року, перемогу здобула проєвропейська та проукраїнська глава держави Мая Санду.

Тепер Москва робитиме ставку на проросійські сили під час голосування за членів парламенту. Ідеальний для Кремля варіант — повторити так званий "грузинський сценарій" із проєвропейським президентом, але прихильним до РФ парламентом на чолі країни.

4 — Фактичне відкриття переговорів про вступ до ЄС

Як відомо, в червні 2024 року пройшла Міжурядова конференція, яка офіційно дала старт переговорам про вступ України до Європейського Союзу. Але це була радше символічна подія. Найголовніші — відкриття переговорних розділів — попереду.

Наразі Україна перебуває у процесі скринінгу. Це процедура, під час якої фахівці Європейської комісії спільно з представниками країни-кандидата аналізують національне законодавство на відповідність праву ЄС. Скринінг відбувається за 35-ма переговорними розділами, згрупованими за шістьома кластерами. Це вагомий перелік сфер: від питань правосуддя та антикорупції до захисту екології.

Після скринінгу визначаються ключові реформи, які має втілити держава-кандидат. Єврокомісія представляє звіт, на основі якого Рада Європейського Союзу ухвалює рішення про відкриття переговорних кластерів. Угорщина нарешті завершує своє головування в Раді ЄС, і на наступні пів року його переймає Польща.

У зв’язку з цим українська влада сподівається, що відкриття переговорів за першими переговорними розділами станеться вже на початку 2025 року.

5 — Саміт НАТО в Нідерландах

Комюніке минулорічного саміту у Вашингтоні містило історичне формулювання й водночас обіцянку, що союзники продовжать підтримувати Україну на її незворотному шляху до членства в Альянсі. Проте запрошення до вступу ми так і не отримали.

Поки рано казати, чи буде це питання "на столі" саміту в Гаазі в червні 2025 року. Зараз українське керівництво систематично закликає Захід ухвалити таке рішення й показати, що двері до НАТО відкриті для Києва не лише на словах. Та без рішучого лідерства США в цьому, очевидно, не обійтись. І так, дуже багато у прогнозах на рік упирається в настрої у Вашингтоні, які передбачити неможливо.