Санду перемогла, але над Молдовою нова загроза: що задумав Кремль цього разу

Президентські вибори у Молдові завершилися перемогою чинної проєвропейської та проукраїнської очільниці держави Маї Санду. Утім це волевиявлення — свого роду підготовка до парламентських виборів, які пройдуть 2025 року й не будуть легкими для прозахідних сил.

Детальніше розповідає "Телеграф".

У чому важливість парламенту

Згідно із законодавством, парламент та призначений ним прем’єр-міністр у Молдові мають значні повноваження, у той час, як функції президента обмежені. Завдяки тому, що нині контроль над законодавчим органом зберігає партія Санду "Дія і Солідарність" (PAS), їй вдається одноособово курувати роботу і парламенту, і уряду.

Утім результати соціологічного дослідження Міжнародного республіканського інституту (IRI) свідчать про те, що підтримати правлячу партію PAS на наступних виборах будуть готові 33% громадян Молдови. І цього буде недостатньо для формування монобільшості.

До молдавського парламенту можуть пройти проросійські сили, які гальмуватимуть шлях країни до ЄС та просуватимуть альтернативний до політики Санду порядок денний.

Хто хоче союзу з РФ

Так, на другому за популярністю місці — Партія соціалістів (PSRM). Її підтримують 15% опитаних IRI громадян. Лідером політсили є колишній проросійський президент країни Ігор Додон. Свого часу політик обіцяв відновити економічні відносини Молдови з Росією та скасувати угоду про асоціацію з ЄС.

У жовтні Додон показово проігнорував референдум щодо європейського майбутнього країни, не взявши на дільниці відповідний бюлетень.

"Я вважаю, що так звані "хороші часи" останніх чотирьох років мають закінчитися. Люди хочуть президента, який представлятиме всіх громадян, а не розділятиме їх на "хороших" і "поганих". Нам потрібен лідер, який поважає конституцію, виступає за справедливість і відкритий до діалогу як із Заходом, так і зі Сходом", — аргументував це Додон.

Раніше цього року політик заявляв, що "дружба та співпраця з Росією і російським народом відповідають національним інтересам Молдови й молдовського народу".

На президентських виборах Партія соціалістів підтримала кандидатуру колишнього генпрокурора Олександра Стояногло. Попри поразку, відтепер Стояногло з вагомою громадською підтримкою за спиною стає топгравцем на політичній арені.

Головна інтрига — стратегія політика на парламентські вибори: чи продовжить він рухатися разом із соціалістами, чи почне власний партійний проєкт. Останній варіант має всі шанси на успіх.

Хоча Стояногло називає себе проєвропейським політиком, говорячи про країни-партнери, з якими Молдова має зміцнювати відносини, він називає і Росію.

9% опитаних молдован висловили підтримку нині забороненій партії "Шор". За нею стоїть засуджений за шахрайство та відмивання грошей олігарх Ілан Шор, який 2019 року втік з країни й на цей час осів у Москві.

Представники проросійської політсили неодноразово організовували антиурядові протести у Молдові з метою дестабілізації ситуації. Головна мета "шорівців" — зірвати євроінтеграційний шлях країни та повернути її у бік союзництва з Росією.

19 червня 2023 року Конституційний суд Молдови визнав партію "Шор" "неконституційною" та розпустив її. Однак політична сила зареєструвалася наново під назвою "Шанс".

Крім того, у квітні 2024 року Шор зібрав близько пів тисячі своїх соратників на з’їзд у центрі Москви, під час якого заявив про створення політичного блоку "Перемога". До нього увійшли партії "Шор", "Відродження", "Шанс", "Альтернатива та сили порятунку Молдови" та "Вікторія".

Очолив блок Ілан Шор, голова автономного регіону Гагаузія Євгенія Гуцул стала виконавчою секретаркою політради блоку, а депутатка Марина Таубер – секретаркою виконкому. Не приховуючи прихильності до Росії, 9 травня ця трійця засвітилася на параді на Червоній площі у Москві, а в червні — на Пітерському міжнародному економічному форумі.

"Наш блок названий "Перемога", і йдеться не лише про перемогу на майбутніх виборах. Після них розпочнеться справжня робота. І зараз важливо, щоб перемогу здобув розум. Ми пропонуємо новий шлях для Молдови.

Ідея ЄС – це фантом, вона згубна для громадян та країни… Санду свідомо рубає пуповину наших зв'язків із СНД, з Росією, з ЄАЕС (Євразійським економічним союзом — Ред.) – із традиційними партнерами та сусідами. Наше ж завдання полягає в тому, щоб показати людям працюючі та перевірені часом альтернативи. Я вже називав їх: Росія, ЄАЕС, СНД. У цьому напрямку ми діятимемо", – розповідав Шор весною.

Під час єврореферендуму та президентських виборів поліція Молдови звинуватила Ілана Шора в перерахуванні 39 мільйонів доларів на банківські рахунки жителів країни для купівлі голосів на підтримку проросійських сил. Слідчі виявили близько одного мільйона переказів у вересні й жовтні через російський банк "Промсвязьбанк". Мая Санду заявляла, що Шор міг купити до 300 тисяч голосів.

Очевидно, що "сітка Шора", профінансована Кремлем, хоч і зазнала поразки зараз, далі лише розвиватиметься. Наступна ставка Москви — саме на парламентські вибори. Ідеальний для РФ варіант — повторити у Молдові "грузинський сценарій" із проєвропейським президентом, але проросійським парламентом на чолі країни.

Хто за Європу

Окрім прозахідної партії президентки Санду, в Молдові є й інші сили, що підтримують рух країни до ЄС. У травні 2024 року вони підписали спільну заяву, в якій пообіцяли сприяти євроінтеграції Молдови, "ставлячи інтереси суспільства вище за особисті, групові та партійні інтереси".

Ініціатором пакту "За Європу" став політичний блок "Разом", до якого входять Платформа "Гідність і правда" (DA), "Коаліція за єдність і добробут" (CUB), соціально-політичний рух "Ліга міст та комун" (LOC) та Партія змін.

Документ також підписали правляча партія "Дія і Солідарність" (PAS), Екологічна зелена партія, Соціал-демократична європейська партія (PSDE), партія мера Кишинева Іона Чебана "Національний альтернативний рух", "Партія розвитку та консолідації Молдови" (PDCM), партія "Воля народу", Ліберал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та партія "Сила народу".

Словом, ситуація у Молдові динамічна, тому робити остаточні прогнози щодо подій наступного року зарано. Але і в Маї Санду, і в будь-якого іншого молдавського політика, який дійсно не хоче допустити російського сценарію на парламентських виборах — багато роботи попереду. Адже мова про компроміси та можливі об’єднання на тлі загрози з боку проросійських сил.

Раніше "Телеграф" розповідав, як курс Молдови на ЄС може поховати економіку невизнаного Придністров’я.