Пентагон Трампа 2.0: що буде з "Рамштайном" та хто замінить США у підтримці України

Одним з основних дипломатичних форматів, під час якого союзники вирішують питання військової підтримки України, є Контактна група з питань озброєння "Рамштайн". Її 22 квітня 2022 року заснував міністр оборони США Ллойд Остін — тоді він запросив представників держав-союзників зустрітися на авіабазі Сполучених Штатів у Німеччині, щоб обговорити нагальні потреби Києва.

Зустрічі очільників оборонних відомств під керівництвом американської сторони проходили щомісяця і приносили Україні конкретні зобов’язання щодо грошей та зброї. Усього таких зустрічей відбулося 24.

Чергова, втім особлива подія такого рівня мала відбутися 12 жовтня 2024 року. Вона планувалася під керівництвом президента США Джо Байдена, за участю лідерів держав, міністрів оборони та закордонних справ. Кожна з делегацій — із конкретними пропозиціями, що і коли можуть передати Україні для досягнення переваги на полі бою. Утім завадили "Рамштайну" і погодні, і політичні умови.

Тоді на американський штат Флорида насувався руйнівний ураган "Мілтон", який у підсумку забрав життя 35 людей та завдав шкоди на понад 85 мільярдів доларів. Стихійне лихо накрило Штати усього за десять днів після урагану "Гелен", який вбив понад 200 американців. Очікувано Байден скасував свій візит до Німеччини.

Адміністрації Байдена-Гарріс було важливо продемонструвати громадянам, що вони здатні впоратися з наслідками лиха. Особливо коли кожен їхній крок був під пильною увагою штабу Дональда Трампа. До прикладу, в інтерв’ю Fox News республіканець критикував демократів за надання значної допомоги Україні при нібито малих сумах підтримки постраждалих американців. Проведення "Рамштайну" та участь у ньому Байдена на той час могла обернутися новим приводом для маніпуляцій та втягування теми підтримки України в них.

У листопаді Трамп здобув перемогу на виборах, тож питання проведення "Рамштайну", очевидно, не було в пріоритеті команди Байдена.

Утім, ще одне засідання Контактної групи з питань озброєння України в чинній адміністрації планують провести до інавгурації Трампа. За даними "Телеграфу", мова йде про початок січня 2025 року.

"Міністр оборони [Ллойд Остін] разом із міністром оборони України Рустемом Умєровим скличе 25-те засідання Контактної групи на початку нового року, на якому Коаліції можливостей представлять свої дорожні карти щодо "ефективної та стійкої підтримки України", — повідомляли в Пентагоні.

Утім, доля "Рамштайну" після приходу до влади команди Дональда Трампа поки що є невизначеною.

Що відомо про потенційний склад Пентагону

На посаду міністра оборони США обраний президент Трамп неочікувано для багатьох висунув ветерана та ведучого каналу Fox News Піта Хегсета. З моменту номінації Хегсет зіткнувся зі звинуваченнями у сексуальних домаганнях та надмірному вживанні алкоголю, тож зараз намагається заручитися достатньою підтримкою в Сенаті, аби врешті отримати затвердження на посаді.

Видання The Economist стверджує, що у разі затвердження Хегсет "стане найменш досвідченою і найбільш радикальною людиною на цій посаді".

Заяв щодо України потенційний шеф Пентагону робив небагато.

"Те, що відбувається в Україні, важливо. Але все це блякне порівняно зі злочинністю, яку я бачу на вулицях, з лібералізмом, який я бачу в своїй культурі, з інфляцією, яку я бачу в своїй кишені… Якість життя пересічних американців знизилася", — заявляв Хегсет у лютому 2022 року.

Трохи пізніше він критикував як Путіна, назвавши його "воєнним злочинцем", так і адміністрацію президента Джо Байдена за те, що вона недостатньо швидко постачала зброю Україні.

Хегсет виступає категорично проти будь-якої ідеї відправки американських військ в Україну: "Останнє, чого я хочу, — щоб мій син поїхав на Донбас захищати схід України".

Під час одного з подкастів у листопаді Хегсет назвав війну в Україні "війною Путіна за повернення його лайна", та скептично відгукнувся про тезу, що підтримка Києва важлива для стримування Росії від подальшої агресії.

"Можливо, в ідеальному світі, де у нього були б необмежені можливості, і він міг би коронувати себе королем Європи, він би [вторгся в інші країни]. Але я думаю, що він досить розумний, щоб зрозуміти, що, ймовірно, не зайде набагато далі в Україні. І я не думаю, що він самогубний маніяк, одержимий бажанням спричинити Армагеддон через ядерну війну", — казав соратник Трампа.

"Якщо Україна зможе захистити себе… чудово, але я не хочу, щоб американське втручання заходило глибоко в Європу та змушувало [Путіна] почуватися настільки загнаним у кут", — додав Хегсет, нагадуючи про ядерні погрози російського диктатора.

Днями Дональд Трамп оголосив імена ключових осіб, які працюватимуть з Хегсетом в разі погодження його кандидатури.

Посаду заступника міністра оборони може обійняти мільярдер Стівен Файнберг. Він є співголовою та виконавчим директором Cerberus Capital Management LP — приватної інвестиційної компанії, яка інвестує в компанії-підрядники у сфері оборони. Під час першої каденції Трампа він обіймав посаду члена консультативної ради з питань розвідки.

Заступником міністра оборони з питань політики може стати Елбрідж Колбі, який працював у Пентагоні й за першого президентства республіканця. На відміну від Файнберга, Колбі робив багато заяв щодо війни в Україні.

Він визнає, що вторгнення Росії — це зло, а війна є жахливою трагедією. Проте належить до табору республіканців, які вважають, що головною загрозою для США виступає Китай, а не Росія. Тому фокус на Азії, а не на Україні повинен бути пріоритетом зовнішньої політики Штатів. На його думку, опікуватися допомогою Києву має здебільшого Європа.

"США мають стимулювати європейські країни до того, щоб вони взяли на себе лідерство в підтримці України. Європа безперечно має потенціал для цього — те, чого ключовим державам, особливо, але не виключно Німеччині, наразі бракує, так це політичної волі витрачати кошти та політичний капітал, щоб одночасно озброювати себе та надавати Україні військову допомогу, відповідно до вимог реальності", — писав Колбі рік тому.

Позитивно Колбі відгукувався і про "мирний план" віцепрезидента Джей Ді Венса, який пропонував фактичне замороження лінії фронту, а також відмову України від ідеї членства в НАТО.

Майкл Даффі може обійняти посаду заступника міністра оборони з питань закупівель і забезпечення. 2019 року він як співробітник Бюджетного управління США фігурував в епізоді щодо затримання допомоги Україні з боку Штатів у справі про імпічмент Трампа. Тоді, нагадаємо, республіканця підозрювали у тиску на український уряд з метою отримати допомогу в розслідуванні щодо Джо Байдена та його сина Гантера.

Можна сміливо припустити, що в разі затвердження такого складу Пентагону участь США в координації допомоги Україні значно скоротиться. Або ж буде повністю перенаправлена на європейських партнерів. І вони, на щастя, до цього готуються.

"Мозковий центр" у Вісбадені

На липневому саміті НАТО у Вашингтоні країни-союзники домовились заснувати нову структуру — Безпекову допомогу і тренування для України (англ. NATO Security Assistance and Training to Ukraine, або коротко NSATU). Ще тоді в НАТО відверто прогнозували, що незалежно від результатів волевиявлення в США, участь американців в допомозі Україні буде зменшуватися. Тому прагнули перебрати на себе якомога більше функцій.

Поруч із "Рамштайном" як політичним майданчиком, у німецькому Вісбадені всі роки повномасштабної війни існував своєрідний "мозковий центр", який координував усю допомогу Україні від партнерів — що, як і куди краще відправити. Офіційно — Центр координації міжнародної донорської допомоги.

Там же з листопада 2022 року діяла заснована Міністерством оборони США Група сприяння безпеці – Україна (SAG-U), яка так само координувала передачу зброї та забезпечення тренування воїнів ЗСУ.

Утім 18 грудня офіційно свою роботу почало NSATU, яке вже перебирає на себе функції двох згаданих вище структур.

"Передусім, NSATU виконує координаційну функцію. Координуватиме питання навчання [українських бійців]. Є багато інших сторін, що здійснюють підготовку, тож NSATU координуватиме навчання, щоб воно було стандартизованим і послідовним.

Воно також координуватиме типи обладнання, які Україна вказує як необхідні, а також надходження підтримки від країн. Крім того, NSATU координуватиме логістику щодо цього обладнання", — пояснював високопосадовець НАТО під час брифінгу у Брюсселі, на якому був присутній "Телеграф".

Для роботи нової структури по східному флангу створено три допоміжні вузли — в Польщі, Румунії та Словаччині. Це має допомогти доставляти допомогу до України швидше й ефективніше.

"Останнє, що робитиме NSATU – це так званий "розвиток сил" — зв'язати те, що Україна отримує зараз, з тим, над чим вона працює для розвитку своїх сил у майбутньому, з пріоритетом на сумісність із НАТО", — додавав західний чиновник.

15-16 січня в Брюсселі збереться Військовий комітет НАТО — найвищий військовий орган Альянсу. Згідно з анонсом зустрічі, окрема увага буде приділена NSATU та обов’язкам із підтримки України.

З технічним аспектом подальшої допомоги Києву розібралися. Та що ж прийде на заміну дипломатичному майданчику "Рамштайн"?

Коаліції спроможностей

Навіть якщо США відмовляться від лідерства у Контактній групі з питань озброєння України, керуючу функцію на себе може перейняти будь-яка інша країна в разі досягнутих домовленостей.

Та навіть попри це, 13 з 50 країн-членів Контактної групи вже очолюють вісім окремих Коаліцій із розвитку спроможностей українського війська. Коаліції можуть продовжувати зустрічі за своїми напрямками, попри зміну влади в США. Власне, на це восени натякав чинний шеф Пентагону Ллойд Остін.

Коаліцію з артилерії очолюють Франція та США, Коаліцію повітряних сил — США, Данія та Нідерланди, Коаліцію бронетехніки — Польща, Німеччина та Італія, Коаліцію БПЛА — Латвія та Велика Британія, Коаліцію ППО — Німеччина та Франція тощо.

Немає жодної Коаліції, якою б керували виключно США. І цілком ймовірно, що лідерство в координації допомоги Києву може перебрати, до прикладу, Париж або Берлін.

Схоже, стійке бажання Дональда Трампа та його соратників підштовхнути Європу робити більше та перебрати на себе так званий "тягар підтримки" України вже зовсім скоро може стати реальністю.