Сад, вирощений власноруч, і 13 дітей: невідомі факти з життя українського байкаря, який був ректором Харківського університету 12 років

Читать на русском
Автор
Колаж "Телеграфа"

Його життєвий шлях вражає несподіваними поворотами

Майже 200 років тому український письменник створив байку, яка стала найгострішим твором XIX століття. Проте за цим успіхом стояла неймовірна історія становлення.

Петро Гулак-Артемовський — видатний український письменник, перекладач, поет-байкар та педагог XIX століття. Автор знаменитої байки "Пан та собака" мав надзвичайно цікаву та непросту життєву історію, про яку мало хто знає.

Народився майбутній літератор 27 січня 1790 року в містечку Городище на Черкащині в родині священника. У 12 років залишився сиротою, що кардинально змінило його життя. Навчаючись у Києво-Могилянській академії, Петро жив у надзвичайній скруті: харчувався недоїдками з базару, а одяг латав сосновими шпильками. На канікули до дому добирався пішки або плив на плотах Дніпром, долаючи десятки кілометрів.

Цікаво, що спочатку він навчався в Київській духовній академії, готуючись стати священником, як і його батько. Проте доля розпорядилася інакше — у 1813 році він став учителем польської мови у Харківській гімназії, а згодом — викладачем та професором Харківського університету. Мало хто знає, що Гулак-Артемовський вільно володів вісьмома мовами та був одним із перших перекладачів Горація українською мовою.

Його кар'єрне зростання було стрімким — від викладача до декана словесного факультету, а згодом і ректора Харківського університету. На посаді ректора він пропрацював 12 років (1841-1849), що було рекордним терміном для того часу.

Попри складне дитинство, Гулак-Артемовський зумів стати визначною постаттю української культури. Його байка-казка "Пан та собака", написана 1818 року, була визнана найгострішим твором української літератури XIX століття. У ній він майстерно висміяв кріпосницькі порядки, використовуючи народну мову та гумор. Примітно, що деякі рядки цього твору залишаються актуальними й сьогодні.

Особисте життя письменника також було непересічним. Він був двічі одружений та мав 13 дітей — двоє від першого шлюбу і одинадцятеро від другого. Своїм дітям байкар давав надзвичайно оригінальні імена: Клеоник (який згодом став віртуозним скрипалем), Епільдафор, Смарахт, Клеопатра, Аполінарія. Цікаво, що його син Клеоник не лише став відомим скрипалем, але й викладав музику в Харківському інституті шляхетних дівчат.

Мало кому відомо, що Гулак-Артемовський був також талановитим садівником. У своєму маєтку під Харковом він вирощував рідкісні сорти яблунь та груш, займався селекцією. Його сад вважався одним із найкращих у губернії.

Історія життя Петра Гулака-Артемовського є яскравим прикладом того, як талант, наполегливість та праця можуть подолати найскладніші життєві обставини. Від хлопчика-сироти до видатного літератора, науковця, ректора університету та батька великої родини — такий шлях пройшов один із найвідоміших українських байкарів.

Його спадщина продовжує жити — твори Гулака-Артемовського включені до шкільної програми, а його ім'ям названо вулиці в багатьох містах України. У Харкові встановлено меморіальну дошку на будівлі університету, де він працював, а в рідному Городищі діє музей його імені.

Раніше "Телеграф" розповідав про історію шлюбу Пантелеймона Куліша. Попри численні випробування, відмови батьків нареченої він тривав 50 років.