В ОБСЄ відповіли, чи готові моніторити припинення вогню між Україною та Росією

Триває багато дискусій, хто і як моніторитиме виконання всеосяжного припинення вогню, якщо таке буде досягнуте між Україною та РФ. Один із можливих варіантів, який озвучували окремі європейські лідери — делегування такої функції Організації з безпеки і співробітництва в Європі тобто ОБСЄ, як це вже було за часів війни на Сході України.

"Телеграф" поцікавився в організації, чи готові вони до розгортання відповідних моніторингових місій. У відповіді на запит пресслужба ОБСЄ зазначила, що "вітає будь-які щирі зусилля, спрямовані на припинення війни, і готова підтримати зусилля, спрямовані на мирне врегулювання, в будь-який корисний спосіб". Це було підтверджено під час нещодавніх візитів Генерального секретаря ОБСЄ, турецького дипломата Ферідуна Сінірліоглу до Києва та Москви.

"Будь-яка офіційна роль організації має бути затверджена консенсусним рішенням усіх 57 держав-учасниць.

Ми маємо необхідні інструменти, досвід (зокрема, завдяки колишній Спеціальній моніторинговій місії в Україні) та експертизу, щоб відіграти роль у підтримці миру", — зазначили в пресофісі ОБСЄ.

Нагадаємо, що згадана Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ розпочала свою роботу 21 березня 2014 року, напередодні основного витку гібридної агресії РФ на Сході України. Припинила свою діяльність 31 березня 2022 року, коли Москва заблокувала продовження мандату місії.

Формально її метою було спостереження за ситуацією в зоні бойових дій на Донбасі, фіксація порушень режиму припинення вогню та гуманітарних наслідків війни. Фактично ж місія швидко перетворилася на інструмент безсилого спостереження, який не мав ані механізмів впливу, ані реальних важелів тиску на агресора, коли той порушував виконання Мінських домовленостей.

Російські окупаційні сили не допускали спостерігачів до багатьох районів, чим спотворювали результати моніторингу. Місія була нездатна повною мірою фіксувати й повідомляти про факти пересування зброї з Росії на окуповані території Донецької та Луганської областей, адже окрім перешкоджання пересуванню, окупанти "глушили" запущені ОБСЄ дрони. Доступ до захоплених населених пунктів спостерігачі мали лише під пильним контролем проросійських бойовиків. Наприклад, до Криму монітори так і не були допущені.

До складу місії входили неозброєні цивільні спостерігачі з понад 40 країн, включаючи Росію. Москва, як член ОБСЄ, могла напряму впливати на діяльність місії. Ба більше, лунали закиди, що російські офіцери в моніторинговій місії могли передавати дані про ЗСУ російським військам.

2016 року стався скандал через присутність спостерігачки місії Євгенії Зимич на весіллі доньки бойовика Володимира Тимофєєва на прізвисько Бабай. Пізніше в ОБСЄ перепросили за це й повідомили, що Зимич більше не працює в місії.

При цьому спостерігачі ОБСЄ неодноразово потрапляли під ворожі обстріли — 2017 року американський співробітник загинув унаслідок підриву на міні на окупованій Луганщині.

Не поодинокими були випадки, коли російська сторона насильно утримувала міжнародних спостерігачів та навіть незаконно ув’язнювала їх. З 2022 року у тюрмах в окупованих Донецьку та Луганську перебувають троє посадовців ОБСЄ — Вадим Голда, Максим Петров та Дмитро Шабанов, яких Росія звинувачує у "шпигунстві".

Загалом: хоча моніторингова місія мала певні позитивні результати — регулярно документувала російські обстріли та факти порушення режиму припинення вогню, допомагала організовувати тимчасові припинення вогню для відновлення критичної інфраструктури, була посередником у переговорах щодо обміну полоненими між Україною та проросійськими бойовиками — її загальна ефективність була сумнівною через вплив та саботаж з боку РФ.