Ми використовуємо Куки!

Залужний чи Арестович? Хто не має законного права балотуватись у президенти, пояснили у ЦВК

Читать на русском
Автор
2999
Олексій Арестович та Валерій Залужний (зліва направо) Новина оновлена 31 березня 2025, 08:51
Олексій Арестович та Валерій Залужний (зліва направо). Фото Колаж "Телеграф"

Перебування за кордоном має більше значення, ніж здавалось

Українці, які тривалий час перебувають за кордоном, не можуть балотуватись на президентські вибори. Проте тут є нюанс, який дотичний до посла України у Великій Британії Валерія Залужного та колишнього радника Офісу президента Олексія Арестовича.

Як зазначив голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) Олег Діденко в інтерв'ю "Українській правді", особи, які виїхали з України, не можуть балотуватися ні на президентських, ні на парламентських виборах.

"Відповідно до Конституції та Виборчого кодексу, вимагається факт постійного проживання на території України протягом останніх 5 чи 10 років, залежно від виду виборів. І така підстава як виїзд за кордон на час воєнного стану не передбачена", — каже Діденко.

Він наголошує, що у 2022 ЦВК пропонувала розв'язати цю проблему і внести воєнний стан у закон як підставу, яка не обчислюється в терміні безперервного проживання. Але тоді виникло чимало дискусій, які тривають і досі.

Діденко додає, що згідно з законом є ряд поважних підстав для виїзду, які не вважаються перериванням проживання в Україні, зокрема лікування, навчання чи відрядження.

Відповідаючи на питання кореспондента, що умовно Залужний може балотуватись, а Арестович — ні, голова ЦВК сказав: "Давайте відійдемо від прізвищ". За його словами, людина, яка за кордоном через відрядження, має право висувати свою кандидатуру на пост президента. А от особи, що виїхали без поважних причин на тривалий час, — ні.

Зауважимо, що Залужний як посол України часто перебуває за кордоном у відрядженнях, а Арестович виїхав з України ще у 2022 році і досі не повернувся. З цього випливає, що перший має законні підстави балотуватись, а другий — ні.

До того ж, за словами Діденко, посольство в іншій державі – це фактично територія України. Однак, навіть попри зміни у виборчому процесі у 2019 році, старий підхід залишився.

"Можливо, лібералізація трішки відбулася, але ті категорії, які підпадали під виключення, вони так і залишилися основні: відрядження, навчання, лікування, відпустка, можливо. І знову ж, там є строки: 180 днів протягом року і 90 днів разовий виїзд. Тобто якщо менше цих строків, то це вважається проживанням в Україні", — підсумував голова ЦВК.

Раніше "Телеграф" розповідав, кого обиратимуть українці першим після війни: парламент чи президента.