Ми використовуємо Куки!

30 найголовніших норм нового правопису української мови. Прочитайте, аби не плутатись

Читать на русском
Автор
Норми нового правопису Новина оновлена 01 квітня 2025, 10:36
Норми нового правопису. Фото Колаж "Телеграф"

Відповіді на найпоширеніші запитання

Українці вже понад 5 років звикають до нового правопису української мови. Деякі питання він значно спростив, як до прикладу, з числівником пів-, який тепер здебільшого треба писати окрема, а деякі навпаки.

"Телеграф" нагадає про основні 30 змін правопису, посилаючись на допис начальниці відділу освіти, молоді та спорту Мостиської міської ради про знавців рідної мови Надії Гнатовської.

Основні 30 змін у новому правописі

Директивна норма (та, що без варіантів):

  1. Латинський корінь -ject- передаємо за допомогою "є": проєкт, проєкція, проєктор (як траєкторія).
  2. Пишемо без "й" слова Ісая, Гоя, Соєр, Хаям; секвоя, фоє, єті тощо.
  3. Разом пишуться слова з першим іншомовним компонентом бліц-, екстра-, максі-, міді-, міні-, преміум-, топ-, флеш-; віце-, екс-; арт-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, економ-, поп-, прес-, смарт- та ін.: бліцновини, мінісукня, преміумклас, флешпам'ять, віцепрезидент, ексміністр, артгалерея, топменеджер (але "топ" не поєднується з числівниками).
  4. Числівник "пів" з іменниками пишеться окремо: пів року, пів яблука, пів Європи, але півзахисник, півмісяць, півострів.
  5. За допомогою суфіксів -к-(а), -иц-(я), -ин-(я), -ес-(а) та ін. від іменників чоловічого роду утворюється іменник на означення осіб жіночої статі: директорка, верстальниця, філологиня, патронеса тощо.
  6. Священник пишеться з подвоєнням, як письменник.
  7. Пишемо двотижневий, тривідсотковий, чотириярусний, але двохсотий, трьохтисячний, чотирьохмільйонний, чотирьохмільярдний.
  8. Дробові числівники: дві третіх, три четвертих (замість дві треті, три четверті).
  9. Російські прізвища, які в мові оригіналу закінчуються на -ой, пишуться з -ий: Донський, Трубецький, Крутий. Але Лев Толстой.
  10. До мʼякої групи іменників належать імена Ігор, Лазар (Ігоря, Ігорю, Ігорьович; Лазаря, Лазарю, Лазарьович), а також слово хабар (хабаря, а не хабара).
  11. У звертаннях форму кличного відмінка набувають обидва слова: па‌не лейтена‌нте, бра‌те Пе‌тре, лі‌карю І‌горю, побрати‌ме Іва‌не.
  12. Сер, сір, гер у кличному відмінку мають таку саму форму, що й у називному.
  13. Назви віртуальних (соціальних та ін.) мереж у родовому відмінку мають закінчення -у: інстаграму, телеграму, фейсбуку, ютубу.
  14. Звук [h] передається буквою "г": госпіс, гостел, Гарвард, Гельсінкі, окрім деяких європейських слів (хо‌бі, хоке‌й, хол, хо‌лдинг) та всіх слів східного походження (брахма‌н, джиха‌д, моджахе‌д, харакі‌рі).
  15. Англійське буквосполучення [ck] відтворюється українською буквою "к" без подвоєння: Ді‌кенс, Те‌керей, Бе‌кі, Бу‌кінгем.
  16. Німецьке буквосполучення [ei] передається як "ай (яй)": Віттгенштайн, Фляйшер; буквосполучення [eu] – як "ой": фройляйн, Нойбауер. У давніших запозиченнях німецьке буквосполучення [еі] передається в транслітерованому вигляді через "ей": крейцер, гросмейстер, Гейне, Лейпциг.
  17. Сватове, Синельникове відмінюються, як Рівне (Сватового, Синельникового, Рівного), а Косово, Мукачево — як Дубно (Косова, Мукачева, Дубна).
  18. У назвах свят та історичних подій з великої пишеться тільки перша літера (День пам’яті та примирення), а в назвах державних українських свят — усі слова (День Незалежності України).
  19. З великої букви пишуться займенники Ви, Ваш як форму ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах, офіційних документах тощо: Повідомляємо Вам…, Вітаємо Вас…, у відповідь на Ваш запит.
  20. Ставляться відступи обабіч скісної риски: синтетизм / аналітизм (окрім та/або, і/або, с/г, р/р, км/год і под.).

Варіативна норма, тобто правильно писати і так, і так:

  1. Ґ, ґ на місці G, g у запозичених власних назвах: Ґете і Гете; Ґуллівер і Гуллівер. Але пошукова система "Гугл", а не "Ґуґл". Якщо без родового слова — з малої і без лапок: гугл.
  2. Буквосполучення [th] у словах грецького походження можна передавати літерами "т і ф": етер і ефір, катедра і кафедра, міт і міф, Атени і Афіни.
  3. У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення [au] можна передавати як "ав і ау": авдиторія і аудиторія, фавна і фауна, павза і пауза, лавреат і лауреат.
  4. На початку деяких слів можна писати и: ирій, ирод, икати, ич (индика немає).
  5. У назвах церковних звань, титулів та чинів уживаємо префікси архи- та архі-: архимандрит і архімандрит, архиєрей і архієрей, архистратиг і архістратиг тощо.
  6. У родовому відмінку іменників lll відміни можемо писати закінчення -и та -і: кро‌ви й крові, любо‌ви й любові, о‌сени й осені, со‌ли й солі, Ру‌си‌ й Русі, Білору‌си й Білорусі; гі‌дности й гідності, незале‌жности й незалежності, ра‌дости й радості, сме‌рти й смерті, че‌сти й честі.
  7. Назви міст у родовому відмінку можуть мати закінчення -у (-ю) та -а (-я): Амстердаму і Амстердама, Лондону і Лондона, Парижу і Парижа, Чорнобилю і Чорнобиля (окрім назв міст із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-, елементами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-)).
  8. Чоловічі прізвища, що закінчуються на -ин, -ін, -їн, у давальному відмінку мають закінчення -у та -ові: Яковишину та Яковишинові, Палладіну та Палладінові, Ільїну та Ільїнові.
  9. Прізвища прикметникового походження, що закінчуються на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), у кличному відмінку можуть мати закінчення: Що‌голеве і Щоголів, Глі‌бове і Глібов, Гуля‌єве і Гуляєв, Степани‌шине і Степанишин.
  10. У звертаннях, що складаються із загальної назви та чоловічого прізвища, у форму кличного відмінка прізвище можна ставити, а можна й не ставити: дру‌же Макси‌менку і друже Максименко, коле‌го Євгенищуку‌ і колего Євгенищук, па‌не Кова‌лю і пане Коваль. Але у звертаннях до жінок форму кличного відмінка завжди мають і загальна назва, і прізвище: добродійко Вариводо, пані Гаркуше, поетко Забашто.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно називати велике християнське свято: "Паска", "Пасха" чи "Великдень"