Українці можуть втратити житло через борги? Як і коли це запрацює

Масові вилучення житла через борги за комунальні послуги можуть розпочатися після завершення війни. Про це попередив народний депутат Олексій Кучеренко, зазначивши, що сума боргу вже перевищила 200 мільярдів гривень.

У відповідь на запит "Телеграф" Міністерство розвитку громад та територій пояснило, що в умовах воєнного стану діють обмеження на стягнення заборгованостей. Відповідно до постанови Кабміну №206, заборонено припиняти надання послуг, нараховувати пеню та штрафи, а також стягувати борги, якщо людина проживає в зоні бойових дій або на окупованій території, є внутрішньо переміщеною особою або її житло пошкоджене через війну – за наявності відповідних документів.

Після скасування воєнного стану підприємства ЖКГ знову зможуть стягувати заборгованість за стандартною процедурою. Спочатку боржнику надсилається попередження, після чого, якщо борг не сплачений протягом 30 днів, компанія має право звернутися до суду. У разі позитивного рішення суду – його примусове виконання здійснюється через державну або приватну виконавчу службу.

Стягнення здійснюється, в першу чергу, з рахунків, готівки чи майна боржника. Якщо таких ресурсів немає, виконавець має право накласти стягнення на інше нерухоме майно, включно з житлом. Проте є виняток: якщо сума боргу не перевищує 20 мінімальних зарплат (160 000 гривень станом на зараз), то стягнення на єдине житло боржника не допускається. У таких випадках виконавець зобов’язаний шукати інші джерела для погашення боргу.

Міністерство уточнює, що частина судових проваджень уже триває: станом на 2024 рік на виконанні перебували понад 429 тисяч рішень щодо боргів на загальну суму 6,3 мільярда гривень. Фактично було стягнуто близько 1,1 мільярда. Найпоширеніші способи стягнення – через зарплати, пенсії та інші доходи громадян.

Там підкреслюють, що основними причинами складнощів із примусовим виконанням рішень є низька платоспроможність населення, безробіття та відсутність у боржників майна, яке можна реалізувати. Водночас закон передбачає і соціальний захист: ніхто не може бути виселений з житла без відповідного рішення суду і лише за умов, чітко визначених законом.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Київська міська рада вдруге звернулася до Кабінету Міністрів із проханням переглянути правила оплати водопостачання для мешканців будинків з індивідуальними тепловими пунктами (ІТП). Перше таке звернення було направлено ще у січні 2025 року, однак відповіді на нього досі не отримано.