Як в українських в’язницях та СІЗО наводять порядок та хто намагається дискредитувати їхнє керівництво

Протягом останнього року в українських тюрмах і слідчих ізоляторах відбуваються зміни, які мають зробити систему більш безпечною та прозорою. Головна мета — навести лад усередині установ і не допустити впливу ззовні.

"Телеграф" дізнався деталі реформ, що відбуваються в пенітенціарній системі та з’ясував, як адміністрації закладів вдається тримати баланс між суворим контролем та дотриманням прав осіб, що утримуються під вартою.

Не прохідний двір: як посилюється безпека в’язниць та СІЗО

За офіційними даними, адміністрації посилили контроль, щоб зупиняти потрапляння наркотиків, мобільних телефонів та інших заборонених речей. Для цього встановлюють сучасні системи відеоспостереження та переглядають правила доступу на територію.

На Facebook-сторінках українських слідчих ізоляторів регулярно з’являються фото з прикладами того, як у посилках для затриманих намагаються пронести заборонені речі. Найчастіше йдеться про речовини, схожі на наркотичні, різноманітні таблетки чи інші небезпечні предмети. Їх ховають буквально всюди — у продуктах харчування, одязі, сигаретах.

Під час таких виявлень працівники ізолятора викликають слідчо-оперативну групу. Усі підозрілі предмети вилучають, фіксують і передають на експертизу, а далі вже розпочинається кримінальне провадження.

У відомстві пояснюють, що йдеться не лише про технічні заходи, а й про щоденну роботу персоналу, який повинен швидко реагувати на будь-які спроби порушити порядок.

Ще один важливий напрям — боротьба з корупцією серед персоналу. У тюрмах запровадили додатковий нагляд за роботою працівників і вдосконалили звітність.

Життя за ґратами: що Київський СІЗО робить для модернізації системи?

Паралельно в установах поступово покращують побутові умови утримання — відновлюють інфраструктуру та забезпечують людей найнеобхідним. У відомстві підкреслюють, що ці зміни спрямовані не лише на комфорт, а й на дотримання базових прав ув’язнених, адже належні умови знижують ризики конфліктів і створюють більш безпечне середовище.

"Окремий напрям позитивних змін повʼязаний із забезпеченням прав і законних інтересів осіб, які тримаються під вартою. Установи приділяють значну увагу покращенню матеріально-побутових умов: здійснюється ремонт приміщень, модернізація систем водопостачання та електропостачання, забезпечення засуджених постільними речами, одягом, предметами гігієни тощо", – повідомив "Телеграфу" співробітник одного з таких закладів на умовах анонімності.

Окремо наголошують і на прикладах упровадження цих змін на практиці. Найбільша установа такого типу в Україні — Київський слідчий ізолятор — останнім часом став майданчиком для нових рішень. Там намагаються системно впроваджувати сучасні стандарти безпеки, поєднуючи їх із поступовим оновленням умов утримання.

Інформаційні диверсанти: як кримінал чинить тиск на адміністрацію тюрем

Попри це, керівництво пенітенціарної системи стикається з тиском. У відомстві заявляють, що кримінальні угруповання намагаються дискредитувати адміністрацію тюрем, поширюючи неправдиву інформацію в медіа та соцмережах.

Щоб протидіяти цим загрозам, у тюрмах посилюють дисципліну, підвищують вимоги до професійної етики персоналу та роблять процеси управління більш відкритими.

"Важливим напрямом цієї роботи є посилення службової дисципліни, формування високих стандартів професійної етики серед персоналу, а також впровадження механізмів прозорості в ухваленні управлінських рішень", — зауважив співробітник одного з українських СІЗО.

Таким чином, система виконання покарань намагається працювати стабільно й законно: з одного боку — не допустити проникнення заборонених предметів і зовнішнього впливу, з іншого — забезпечити гідні умови для людей, які перебувають за ґратами, та підвищити рівень безпеки в державі.