На заміну ТЦК мають прийти офіси: експерт Микола Журавльов в інтерв'ю "Телеграфу"

Лише повне перезавантаження розв'яже проблемну ситуацію з ТЦК та СП. Точкові зміни ефекту не матимуть. На цьому в інтерв'ю "Телеграфу" наголосив науковець і громадський діяч Микола Журавльов – розробник нової моделі органів військового місцевого управління. Вона передбачає підпорядкування напряму оборонному відомству, іншу назву, структуру та підходи у роботі з орієнтиром на натівські стандарти.

"Совок" у погонах: чому мобілізація буксує вже на старті

- В публічному просторі переважно або емоційні історії про бусифікацію від пересічних громадян, або заяви політиків та нардепів, що це неприпустимо. Голосів науковців не чутно. Знаю, що традиційно перед тим як пропонувати щось змінювати вони ретельно аналізують предмет. Проводили дослідження і ви, які ключові проблеми в роботі ТЦК можете на підставі цього виділити?

- По-перше, на сьогодні лишається паперовий облік. До того ж дублюються бази даних, такі як державний реєстр виборців, система "Оберіг" тощо, інформацію з яких використовують в роботі ТЦК. Це призводить до плутанини й не дуже позитивно впливає на функціонування системи.

Друге, це ставлення посадових осіб, які наділені правом на проведення заходів з мобілізації, до громадян України. Неповага та примус з їх боку викликає у людей страх, провокує різноманітні скандали та хаос. По-третє, ухвалення непопулярних рішень. Наприклад, переадресація скарг на дії представників терцентрів, що надходять від українців до Офісу Президента чи Уповноваженого ВР з прав людини, саме до тих установ, де були допущені порушення. Так не має бути.

Наступний пункт – це формальний підхід до соціального захисту родин загиблих військовослужбовців. Адже це нонсенс, коли людина віддала своє життя, захищаючи батьківщини, а її батьки, або дружина і діти не можуть отримати виплати, передбачені законом, через загублені документи. І ще один важливий момент, який значно впливає на ставлення суспільства до мобілізаційних процесів – це корупція. Зокрема, колишній спікер Дмитро Разумков заявив, що тіньовий обіг коштів в структурах ТЦК складає 2 млрд доларів на рік!

- Йдеться, я так розумію, про хабарі за уникнення від мобілізації? Які є ще варіанти?

- Так, це плата за ухвалення рішень законних та незаконних. Наприклад, за зняття з розшуку. Якщо він адміністративний, то це робиться на загальних підставах – відвідання ТЦК, пояснення, чому не з'явився за викликом, оновлення даних в Єдиному реєстрі призовників і зняття відповідної позначки в системі. Але за це можуть вимагати кошти працівники терцентрів. Так само як за ухвалення рішень ВЛК про непридатність до служби й зняття з військового обліку. Згадайте історією з Тетяною Крупою – головою центру медико-соціальних експертиз Хмельницької області, яку піймали на хабарі. В країні, в якій триває повномасштабна війна, це можна розцінювати як диверсію.

Серед проблемних "точок" також в цілому застаріла система підходів до роботи, започаткована у військкоматах, що продовжила існування в ТЦК та СП. А також те, що окремі представники керівного складу армії не сприймають інновації, бо не знають, як їх запроваджувати. По-новому працювати не можуть, а це тягне за собою зневагу українського суспільства до військовослужбовців і до військової форми. Що своєю чергою підриває процеси мобілізації й оборони в Україні.

Оце такі ключові біди, які вибивають нас із колії. І плюс – непідготовлені кадри з низькими морально-психологічними якостями, що працюють в терцентрах.

Мобілізація онлайн: як технології можуть змінити підход до служби

- Останнім часом з'являються різноманітні пропозиції щодо покращення ситуації – від підвищення зарплат співробітникам ТЦК як спосіб подолати корупцію, залучення до роботи тільки людей з бойовим досвідом до зміни підпорядкування/назви. Такі точкові оновлення допоможуть?

- Ви як раз порушуєте питання чутливі для суспільства. Почнемо зі зміни назви. Вона однозначно потрібна, бо абревіатура ТЦК викликає у людей ненависть. Так само як і необхідно провести перепорядкування. Лунає багато ідей, за ким має бути контроль – оперативним командуванням, командуванням Сухопутних військ, або Генштабом ЗСУ. На мій погляд, як науковця, на чолі вертикалі має перебувати Міноборони. Це стратегічний рівень разом з Департаментом оборонної підтримки. Далі в областях мають бути створені Управління оборонної підтримки, в містах/районах – центри військового сервісу, в громадах – офіси військового сервісу.

- Як при цьому зміняться принципи роботи в межах цієї нової структури?

- Ми повинні запровадити J-структуру відповідно до стандартів НАТО. А вона передбачає ефективну координацію між підрозділами, взаємозамінність працівників тощо. Інноваційну модель ми презентували на міжнародному форумі "Україна – стратегічний партнер НАТО та ЄС в умовах глобальної кризи" в присутності 15 військових аташе іноземних дипустанов. Отримали від них високу оцінку. Деякі, як, наприклад, представники Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії й Угорщини, взяли матеріали для вивчення і можливої апробації. Бо в цих країнах розповсюджена рекрутингова система. А виклики сьогодення доводять, що треба мати й мобілізаційний ресурс і вміти з ним працювати.

- Для України заміна мобілізації рекрутингом або суттєве збільшення його долі в поточних умовах неможливе?

- Це недоречно, тому що на сьогодні залучення до війська на добровільних засадах не буде відігравати тої ролі, як на початку повномасштабного вторгнення. Патріотично налаштовані люди, які хотіли стати на захист, вже це зробили й служать в ЗСУ.

Тож наразі варто працювати над відновленням довіри до тих органів, які будуть займатися поповненням лав армії.

- Яким чином можна переломити ситуацію і змінити ставлення до ТЦК чи тих органів, які його замінять?

- В тому числі й завдяки цифровізації процесів, щоб збільшити відстань між громадянами й посадовими особами органів військово-місцевого управління. Тобто рішення мають ухвалюватися без прямого "втручання" керівника, автоматично на основі даних, наявних в державних інформаційних системах.

– Коли ми матимемо офіси військового сервісу замість ТЦК, тобто зміниться структура і назва, чи зміняться методи роботи?

- Буде встановлений чіткий перелік послуг та документів, які надаватимуть/видаватимуть Центри військового сервісу (замінять ТЦК), та терміни на опрацювання заявок залежно від складності. Наприклад, якщо потрібні матеріали із Галузевого архіву Міноборони (це можуть бути документи на підтвердження проходження служби в минулому, військово-облікової спеціальності, звань тощо – Авт.), то на це даватиметься до 10 діб.

Для надання сервісних послуг буде створено "єдине вікно", забезпечено цифровий військовий облік і "розрив" між заявниками й представниками відповідних установ. Якщо, наприклад, людина має право на відстрочку від призову за мобілізацією, вона подає документи або через "єдине вікно", або через електронний військовий кабінет. Штучний інтелект, який матиме доступ до всіх баз даних, у тому числі до нормативно-правових актів, обробляє заявку й ухвалює рішення. Якщо підстави є, то відстрочка надається автоматично. Тобто не треба кудись йти, вичікувати в черзі. Сповіщення про рішення надходитиме через додаток чи у вигляді смс. Так само інформуватимуть громадян і про готовність документів, які також видаватимуть у "єдиному вікні".

Чому без стабільного фінансування не буде сильної армії

- З відстрочками й документообігом зрозуміло, а як фізично залучатимуться люди до війська? Чи будуть після проведення реформи роздавати повістки тощо?

- Це мобілізаційні заходи, від яких ми маємо поступово відходити. Комплектування ЗСУ має відбуватися за рахунок контрактників, цільового розгортання підрозділів резервістів тощо. Для цього, однозначно, необхідно підвищувати розміри грошового забезпечення, покращувати імідж військової служби у суспільстві, а також створювати програми підтримки членів родини військових. І таким чином виходити зі складної ситуації, яку маємо на сьогодні.

- Але це впирається у фінансування, якого постійно не вистачає?

- Зараз ми маємо неофіційно до 1,5 мільйонів осіб, які ухиляються від проходження служби за мобілізацією. І орієнтовно 290 тис. випадків самовільного залишення частини (СЗЧ). Звідки ці показники? На мою думку, через якість проведення мобілізаційних заходів.

От вам і відповідь на питання: якщо ми не знайдемо кошти на армію, гарного результату ми не матимемо.

- Як можна зарадити проблемі СЗЧ? Лунають пропозиції щодо посилення за неї відповідальності. Це спрацює?

- Стаття 407 Кримінального кодексу й так передбачає тривалі терміни ув'язнення – від 5 до 10 років. Наразі люди не бояться відповідальності, бо розуміють, нереально розглянути всі справи, винести вироки й знайти скільки місць в тюрмах. Крім того, є військові, які пройшли пекельні бої, мають порушення психічного здоров'я, тож потребують допомоги, а не покарання. З іншого боку розуміємо, до яких наслідків явище СЗЧ може призвести в перспективі. Люди не матимуть можливості працювати, натомість потребуватимуть засобів для існування, а це прямий шлях до сплеску злочинності.

Нам все одно необхідно працювати із суспільством, намагатися створити некомфортні умови для тих, хто ухиляється від служби по мобілізації. В тому числі й обмежуванням прав на законодавчому рівні, наприклад, можливості займатися певною господарською діяльністю. До цього необхідно підходити "творчо", не перегинати палицю.

Загалом комплекс кроків, серед яких і реформування ТЦК, в перспективі має забезпечити ротацію війська. Люди мають йти служити на певний період, набувати військового досвіду, повертатися додому і зараховувались до резерву. Тільки таким чином ми можемо добитися створення боєздатної країни.

- Як швидко може бути запроваджена нова система і що для цього потрібно?

- Перше, це політичне рішення Офісу Президента. Далі створення робочої групи у складі представниками Міністерства оборони та інших силових відомств, науковців. Наступний крок – запровадження нової моделі на базі двох областей, наприклад, Чернігівської й Закарпатської. В процесі виявлення недоліків і усунення. Десь за рік, думаю, досвід можна буде поширювати на всі регіони.

Плюс потрібно внести зміни до нормативно-правових актів, аби конституційні права, честь і гідність військовослужбовців були захищені. На другому місці – забезпечення відповідного фінансового забезпечення та підтримки родин.

Як повідомляв "Телеграф", на думку парламентаріїв в умовах воєнного стану неможливо відмовитися від мобілізації, навіть коли запрацює новий формат контрактів.