Цю цукерку вигадали спеціально для обгортки: де насправді з’явилась легендарна "Стріла"

Є солодощі, які просто беруть до чаю – і є ті, які запам’ятовують на все життя. Саме такими стали конусоподібні цукерки "Стріла": трохи дефіцитні, завжди "на свято" і завжди особливі – з тієї ж ліги, що й легендарний "Вечірній Київ".

Кожна така "стріла" з золотої фольги ставала маленькою подією – символом рідкісної розкоші в доволі скромному солодкому світі. "Телеграф" розповість про їх історію детальніше.

Коли обгортка важливіша за рецепт

Історія "Стріли" – це рідкісний випадок у кондитерській індустрії, коли спочатку з'явилася упаковка, а вже потім під неї створили продукт. На Одеській кондитерській фабриці слюсар Григорій Махліс винайшов механізм, що скручував кружечок фольги в ідеальний конус. Технологи вирішили не шукати цій формі застосування серед наявних солодощів, а розробити принципово нову цукерку. Для її виробництва навіть збудували окрему лінію.

Що всередині золотої "ракети"

Класична "Стріла" – це багатошарова конструкція. Конусоподібна обгортка з фольги зсередини вкрита тонким шаром шоколадної глазурі. Основний об'єм займає м'яка помадно-кремова маса з додаванням коньяку або бренді. А зверху цукерку прикрашає кольоровий крем – деталь, яка створювала відчуття ресторанного десерту.

Саме ця комбінація – елегантна форма, шоколад і легка алкогольна нота в начинці – виділяла "Стрілу" серед масових карамелей і простих шоколадних цукерок радянської епохи.

Святковий дефіцит

Для дітей 1970–1990-х "Стріла" була особливою цукеркою. Через вищу ціну та обмежену доступність її рідко купували щоденно. Частіше ці маленькі "ракети" з'являлися на столі під час свят, у подарункових наборах або коли йшли в гості.

Купити їх можна було у фірмовому магазині "Золотий ключик". Саме тому у спогадах багатьох дорослих українців "Стріла" асоціюється не просто зі смаком, а з особливими моментами – новорічними ранками, днями народження, сімейними застіллями, коли з серванта діставали "делікатеси".

Від Одеси до всієї України

З часом технологію виробництва конусоподібних цукерок підхопили інші підприємства. Особливо активно "Стрілу" популяризувала Чернігівська кондитерська фабрика, зробивши її своїм ключовим брендом. Виробник навіть жартував у рекламі, що цукерки "зі швидкістю стріли" розлетілися по Європі, а продукція отримала відзнаку "Золотий символ якості національних товарів та послуг".

Паралельно з'явилися регіональні варіації – "Стріла Дніпровська", "Стріла Подільська" та інші модифікації на тему легендарного десерту.

Легендарна "Стріла" сьогодні

Сьогодні знайти класичну "Стрілу" стало непростим завданням. Оригінальні одеські цукерки не завжди присутні в масовому роздрібі, тому шанувальники замовляють їх через онлайн-магазини або шукають регіональних виробників.

Для одних це просто солодощі з минулого, для інших – маленька часова машина, що повертає в епоху, коли святковий стіл, золота фольга та смак коньячного крему означали справжнє свято.

Раніше "Телеграф" розповідав про солодку легенду Запоріжжя. Цей унікальний торт із хрусткими прошарками безе та коньячним сиропом змінював назви тричі, але зберіг смак дитинства.