Ненажерливий хижак оселився у водоймах Києва: чи можна його їсти та що робити рибалкам
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 664
Попри яскраве забарвлення, ця риба — шкідник
У Києві рибалки в місцевих водоймах дедалі частіше зустрічають зайду з Північної Америки — сонячного окуня. Він може витісняти інші, місцеві види риб, а сам — складна здобич для полювання.
"Телеграф" розповідав, що перших сонячних окунів виявляли у водах України ще в 19 столітті, однак так далеко на північ він забрався за останні 20 років. Вважається, що до Європи його завезли акваріумісти, проте в наших водах він став шкідником.
Наукова співробітниця Галицького національного природного парку Олександра Бучко пояснює, сонячний окунь ласує ікрою та мальками інших видів риб. Апетит у нього надмірний, а статевої зрілості досягає вже на другий рік — така конкуренція неприродна для українських риб, тож кількість місцевих хижаків зменшується.
Сприяє цьому і особливість самого сонячного окуня, розповіла "Телеграфу" іхтіологиня Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь.
"Сонячний окунь є дуже непростою здобиччю для наших хижих риб. Навіть коли він маленький, він вже високотілий і має колючий спинний плавець. Особливо перші промені спинного плавця — дуже колючі як у всіх окунеподібних риб", — пояснила експертка.
Київські рибалки кажуть, що сонячний окунь ловився і на мормишку, і на вудку з хробаком — загалом на всі види тваринних насадок. Попри те, що цю рибу називають "сміттєвою" — її м'ясо їстівне.
Риби сміттєвих (інвазійних) видів мають високу здатність пристосовуватися до несприятливих умов — можуть виживати у водоймах із нижчим рівнем кисню, значними коливаннями температури тощо.
У цих видів (інвазійних, — ред.) ще є така особливість, що вони всі мають порційний нерест, невибагливі до умов, можуть витримувати широкий діапазон температури
Юлія Куцоконь, іхтіологиня Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
Що відомо про сонячного окуня
Інші назви цієї риби — царьок чи сонячна піранья за його ненажерливість. Живе він в прісній воді, це хижак, який активно захищає свої гнізда. Особливість окуня — яскраве забарвлення. Спина зелено-оливкова, вкрита блакитно-зеленими візерунками та соковитими помаранчевими плямами. Чорна пляма на зябровій кришці у самців має червону облямівку, у самок — помаранчеву. Максимальна довжина риби — до 40 см, проте в Україні здебільшого виростає 10-20 см. В неволі може прожити до 12 років.
Сонячний окунь цілком придатний для споживання.М'ясо біле, дуже ніжне, позбавлене специфічного "болотяного" чи різкого рибного запаху, проте риба кістлява.
Раніше "Телеграф" розповідав, що в Україні масово поширився інший інвазивний вид — чебачок амурський. Це один із тих видів, кого іхтіологи рекомендують не випускати назад у водойму, а краще передавати на вивчення науковцям.