"Або дзвони, або пиши": чому голосові повідомлення стали головним подразником

Голосові повідомлення — найбільш суперечлива форма спілкування, ставлення до якої дуже різне. Саме тому, що хтось вважає їх зручними, а а інші — проявом неповаги, краще обирати телефонний дзвінок або текстове повідомлення.

Чи допустимі голосові повідомлення в особистому спілкуванні

Про це "Телеграфу" розповіла провідний експерт з етикету та дипломатичного протоколу Наталія Адаменко. За її словами, голосові повідомлення можуть бути дуже незручними для отримувача.

"Я скажу вам відверто, я сама не знаю, як до них ставитись, до тих голосових есемесок. Я не користуюсь ними. Я чомусь їх не люблю. Або вже дзвони і розмовляй, або що це означає, коли я тобі щось наговорила", — зазначила експертка.

За її словами, є ситуації, коли отримувач не має змоги прослухати голосове, бо перебуває серед людей. Доводиться або максимально зменшувати звук та прикладати телефон до вуха, або виходити.

"Якщо я одна, я отримаю голосове повідомлення: "Привіт. Не маю часу писати тобі або дзвонити, то я тобі хочу сказати: тра-ля-ля". І там щось вона мені говорить. Якщо це подружка, приятелька, родичка, нормально, вона мені пояснила, що у неї немає часу писати або розмовляти зі мною, але в неї є час записати мені голосове повідомлення. Ну добре, я вислухаю", — каже Адаменко.

Чи є ситуації, коли голосові можна використовувати у ділових спілкуваннях

Експертка з етикету зазначила, що не знає ситуацій, в яких було б стовідсотково виправдане ділове спілкування за допомогою голосових повідомлень. Якщо людина може наговорити його, вона може зателефонувати та сказати те саме особисто.

"Тому що відповідь на голосове повідомлення, яка має бути, теж голосовим? Я не люблю. Писати або подзвонити, тому так чи інакше відбудеться розмова.

Мабуть є такі випадки в діловому спілкуванні, коли людина дуже-дуже кудись поспішає і хоче голосом щось сказати, тому що писати довго. Дзвонити, — а може ти зараз не візьмеш слухавку, ну то він щось тобі наговорить… Бувають такі випадки, але теж дуже-дуже 50 на 50, я б сказала", — пояснила Адаменко.

За її словами, епістолярний стиль (спілкування через текстові повідомлення, листування) увійшов в наше життя і треба вміти цим користуватися. Людина, якій ви "щось наговорили" у голосовому повідомленні може сприйняти його як неповагу.

"Ти не хотів зі мною розмовляти, в тебе не було часу, то що ти мені тут голосовим наговорив? Є різні люди, тому треба бути дуже обережним і мати індивідуальний підхід до того, до кого ви звертаєтесь голосовим повідомленням", — резюмувала експертка з етикету.

Раніше Адаменко розповіла "Телеграфу", чи доречно писати людині повідомлення вночі, щоб вона прочитала їх зранку. За її словами, у термінових ситуаціях правила етикету допускають виняток — головне правильно дати зрозуміти співрозмовнику, що питання невідкладне.