Заснував ОУН та був мішенню Москви: хто такий полковник Коновалець, тіло якого нарешті повернуть в Україну

У Роттердамі кладовищі "Кросвейк" провели ексгумацію останків полковника Армії УНР, першого голови ОУН Євгена Коновальця. Його прах повернуть в Україну та перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Про це 11 серпня повідомили в Офісі Президента України.

За дорученням Президента України Володимира Зеленського організаційні питання вирішували Кирило Буданов і команда Офісу Глави держави, Андрій Сибіга та команда Міністерства закордонних справ, Олександр Алфьоров та команда Українського інституту національної пам’яті.

У церемонії взяли участь заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук, посол України в Нідерландах Андрій Костін, голова УІНП Олександр Алфьоров, представники української громади Нідерландів і "Пласту", української стрілецької громади Канади та Українського національного об’єднання Канади, а також духовенство УГКЦ.

Тепер останки Коновальця мають перевезти до України. В Офісі президента зазначили, що церемонія прощання відбудеться у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, після чого полковника перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі. Деталі церемонії обіцяють повідомити додатково.

Рішення про перепоховання ухвалили в липні

25 травня заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук повідомила, що Україна вже отримала дозвіл на перепоховання Євгена Коновальця.

15 липня 2026 року Кабінет міністрів ухвалив розпорядження, яким постановив перепоховати останки Коновальця на території Національного військового меморіального кладовища. У документі його названо державним, військовим і політичним діячем та видатним борцем за незалежність України у XX столітті.

Уряд також затвердив план організаційних заходів. Міністерству закордонних справ доручили взаємодіяти з нідерландською стороною щодо дозволів на ексгумацію та перевезення останків в Україну.

План передбачає урочисті заходи під час перетину українського кордону, вшанування пам’яті Коновальця в Києві та його перепоховання з відданням військових почестей.

Хто такий Євген Коновалець

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в селі Зашків поблизу Львова. Навчався у Львівській українській академічній гімназії, а згодом студіював право у Львівському університеті, де ще в студентські роки долучився до українського громадського руху.

У 1914 році, після початку Першої світової війни, Коновальця мобілізували до австрійської армії. Наступного року він потрапив у російський полон, а після революційних подій 1917-го втік із табору та дістався Києва.

Там Коновалець став одним з організаторів Січових стрільців. Від січня 1918 року він командував цим формуванням, яке стало одним із найбоєздатніших підрозділів Армії УНР. Січові стрільці брали участь у боях проти більшовицьких військ, а наприкінці 1918 року Коновалець командував Осадним корпусом військ УНР.

Наприкінці 1919 року становище Армії УНР стало критичним. Через бойові втрати та епідемію тифу армія опинилася між польськими, більшовицькими та денікінськими військами, а Стрілецька рада ухвалила рішення про саморозпуск Січових стрільців.

Після цього Коновалець опинився в польському таборі інтернованих у Луцьку. Навесні 1920 року за дорученням Симона Петлюри він займався організацією українських військових частин із колишніх військовополонених у Чехословаччині та Італії. Після поразки українських визвольних змагань Коновалець залишився за кордоном і продовжив діяльність, спрямовану на боротьбу за українську державність.

У 1920 році за його участі створили Українську військову організацію. Коновалець очолив її та розбудовував мережу на українських землях і в Європі.

У 1929 році на конгресі у Відні проголосили створення Організації українських націоналістів. Євгена Коновальця обрали головою її проводу.

Як загинув Коновалець

Саме діяльність Коновальця за кордоном привернула увагу радянських спецслужб. У 1933 році в Москві почали планувати його ліквідацію, а виконавцем операції став радянський агент Павло Судоплатов.

23 травня 1938 року Судоплатов зустрівся з Коновальцем у Роттердамі та передав йому коробку цукерок із вибуховим пристроєм. Внаслідок вибуху Коновалець загинув. Йому було 46 років.

Євгена Коновальця поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі. Могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що згодом Коновальця перепоховають в Україні. Там він залишався похованим майже 88 років.

Чому повернення Коновальця важливе

У травні Україна вже перепоховала на Національному військовому меморіальному кладовищі Андрія Мельника — полковника Армії УНР та голову ОУН. Тоді президент Володимир Зеленський заявив, що держава працюватиме над поверненням інших діячів українського визвольного руху.

Цей процес відбувається паралельно зі створенням Українського національного пантеону. 1 липня Верховна Рада ухвалила закон про його створення — місця, де мають вшановувати та ховати видатних діячів, які зробили внесок у боротьбу за українську незалежність.

Коновалець є однією з таких ключових постатей. Він пройшов шлях від командира Січових стрільців до засновника УВО та першого голови ОУН, а після поразки Української революції продовжив боротьбу за державність за межами України.

"Хоча Євген Коновалець і не дожив до незалежної України, але саме він заклав основи визвольного руху в Україні, який продовжив свою боротьбу ще на десятиліття", — зазначав історик Андрій Стецюк у програмі "Ранок Вдома".

Раніше "Телеграф" розповідав, чому у Польщі збурились через національний пантеон України.