"Обілечування" та діти за кермом? Юрист та нардепка пояснили, що приховує нова дорожня реформа

Масштабна реформа дорожнього руху, ініційована українською владою, обіцяє гучні зміни — аж до зниження віку для отримання прав. Проте детальний юридичний аналіз показує: норми, які здаються "послабленнями", насправді такими не є.

Нюанси нового законопроєкту у коментарі "Телеграфу" пояснили автоюрист Олександр Швець та перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з транспорту та інфраструктури Юлія Сірко.

"Зменшення" віку водія — тонкощі "перекладу" з юридичного

Зноска: законодавці хочуть запровадити поетапний доступ до керування транспортом. Законопроєкт пропонує запровадити нову категорію прав (AM – легкі скутери та мопеди), доступ до якої можна буде отримувати з 15 років.

Олександр Швець пояснює, що йдеться про приведення українського законодавства до європейських стандартів. При цьому говорити про "зменшення" віку водіїв та "послаблення" не зовсім коректно.

"Тому, що на автомобілі та мотоцикли навіть збільшується вік (градація збільшується). Крім того, з’являється категорія, представники якої зараз взагалі їздять без водійських посвідчень. Йдеться про мопеди зі швидкістю до 50 км/год, для яких введуть категорію АМ. До існуючих же категорій підхід стане більш пильним, і я вважаю, що це правильно. Наприклад, зараз у 18 років людина отримує посвідчення водія і може сідати бодай за кермо вантажівки. Нове ж законодавство передбачає, що керувати вантажним авто можна буде або з 21 року, або з 18 років, але лише після проходження спеціального навчання", — пояснює юрист.

Дозвіл відкривати категорії B та BE з 17 років (при їзді з досвідченим водієм), вважає юрист, взагалі переводить у правове поле і так поширену в Україні практику, коли батьки навчають своїх дітей їзді до повноліття.

"Ми і так знаємо, що багато батьків вчать дітей їздити ще до 18 років. Нова норма врегулює цей процес: якщо ти їздиш, наприклад, із батьком, то зможеш легально отримати права раніше", — вважає юрист.

Важливо: супроводжуючим може бути не тільки батько, а будь-який досвідчений водій з відповідним досвідом та правами.

"А питання про те, хто нестиме відповідальність за такого водія у випадку ДТП — це вже цікава історія. Тому що тоді на таких водіїв вже буде поширюватися страховка. Первинну шкоду компенсуватиме страхова. Тому що страхові компанії повинні компенсувати шкоду за людей, які на законних підставах керують авто. А наявність прав якраз і є цією підставою. А на загальних підставах відповідатиме той, хто заподіяв шкоду; якщо ні — якщо він неповнолітній — то можуть і він, у деяких випадках, і його батьки. Але за загальним правилом, оскільки це джерело підвищеної небезпеки, то відповідальність несе страхова компанія, а якщо не вистачає страхової виплати — тоді сам винуватець або його батьки", — пояснив Швець.

"Обілечування" мільйонів українців — чому Рада "забракувала" стару версію законопроєкту і коли розгляне нову

Юлія Сірко розповіла, що розробником законопроєкту є МВС і першу версію, яку пропонувало міністерство, Комітет уже відхиляв.

"До неї було б дуже багато запитань, зокрема щодо обміну водійських посвідчень на європейські зразки — прискорені темпи, складна процедура лише через сервісні центри МВС тощо. Тобто це фактично таке, я б сказала, обілечування 18 мільйонів громадян — у нас водіїв приблизно 18 мільйонів. Їх просто потрібно було б за певний період часу загнати до сервісних центрів і замінити цю пластикову картку на нові зразки європейських прав. До того ж Європа вже думає переходити на цифрові документи, а отже, у заміні прав уже немає потреби", — розповіла нардеп.

Новий законопроєкт, додає Сірко, був переписаний МВС, але Комітет ще не розглядав його.

"Ми його розглядатимемо, але це буде, швидше за все, у червні", — припускає співрозмовниця.

Документ "не доживе" у цьому виді до голосування

Але й до нового законопроєкту, за словами народної депутатки, вже виникають деякі питання, зокрема — до дворічних посвідчень та перескладання іспитів та медогляду.

Довідка: у документі прописано, що посвідчення водія, видане особі вперше, дійсне протягом двох років від дня його видачі.

"Директива Євросоюзу дуже проста і не вимагає всього того, що є в цьому законопроєкті. Вона передбачає, що у нас мають бути посвідчення європейського зразка, вони повинні мати термін дії. І третє, що є в Євросоюзі, — це медичний огляд і довідки протягом певного періоду. У нас, ви знаєте, зараз медичні довідки фактично на паузі під час воєнного стану, і питання в тому, що система видачі цих довідок — вона теж мегакорупційна і вона має бути змінена. Тому є багато запитань до цього законопроєкту, і ми його розглядатимемо", — розповідає нардепка і додає: "Він точно не вийде до зали у тому вигляді, в якому він є, бо банально на нього не буде голосів у комітеті, якщо вони не виправлять його".

Україна має імплементувати Директиву ЄС до 2033 року, а тому Юлія Сірко вважає, що Рада могла б зараз ухвалити законопроєкт у "гуманному вигляді" (зокрема, не змушувати громадян масово змінювати права на європейські), а потім поступово перейти на євродирективи та європрава.

"Якщо восени, як припускають наші європейські колеги, буде змінено євродирективу, включно з електронними правами, тоді, можливо, варто зачекати: пропустити законопроєкт у першому читанні й почекати до другого читання, щоб імплементувати вже фінальну версію євродирективи, яка буде випущена. Бо немає сенсу зараз імплементувати стару директиву, аби потім цей закон переписувати", — вважає Сірко.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що камери автоматичної фіксації ПДР годують скарбницю сотнями мільйонів.