Проблема українського експорту через Польщу складається з двох компонентів - Ілія Куса

Ситуація з експортом української агропродукції через Польщу, яка ускладнилася з осені, до кінця зими загострилася. Польські фермери блокують кордон, розсипають українське зерно, висувають різноманітні вимоги.

У п’ятницю, 23 лютого, делегація Кабміну України прибула на кордон, щоб зустрітися там із польськими колегами та спробувати врегулювати питання. Однак, як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, польська сторона на переговори не прибула. Чому навряд чи слід дивуватися з огляду на те, що вона анонсувала зустріч урядів наших країн з приводу блокади – у Варшаві 28 березня.

Я не зовсім розумію, навіщо було пропонувати зустрітись на кордоні, якщо можна просто поїхати в гості один до одного. Тим більше що таке вже відбувалося не раз.

Київ і Варшава мають нормальні відносини. Можна здійснити офіційний візит – і в рамках делегацій обговорити усі питання.

Думаю, що проблема складається з двох компонентів.

Перший – суто двосторонній. Українських аграріїв та трейдерів звинувачують у тому, що вони завозять дуже багато зерна, частина якого все одно залишається у Польщі. Зі зрозумілих причин це не подобається місцевим фермерам. І нам потрібно розв'язувати проблему на основі прагматичних інтересів двох сторін. Українську ж риторику зараз заточено на тиск на жалість, на звинуваченні Польщі мало не в підіграванні РФ.

Це не шлях до врегулювання. Скоріше навпаки.

Другий компонент – глобальніший. Україна наступає на інтереси європейських фермерів загалом. І ця проблема, яка на нас чекає при вступі до ЄС. Наш аграрний сектор лякає фермерів ЄС, які вбачають у ньому потужного конкурента. Вони бояться, що прихід України призведе до перерозподілу сільськогосподарського ринку в Європі не на їхню користь.

Звідси всі наші проблеми.

Звичайно, є тут і політичний чинник у рамках виборчих кампаній у тих чи інших країнах. І наша експортна проблема з Польщею загострилася восени – якраз у розпал минулорічних парламентських виборів там. А зараз на носі – місцеві вибори (навесні). І польська влада не може ігнорувати інтереси фермерів, оскільки це серйозна соціальна група, виборці. Причому, як у Польщі, так і в інших країнах ЄС. Тому їхній владі доводиться балансувати.