Армії потрібне тотальне переозброєння. Виглядає утопією? Ні, і вже є приклади - Ерфан Кудусов

"Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів зі штучним інтелектом, які за нас воюватимуть". Цікавий посил комбата Руслана Каганця. І, в цілому, я з ним згоден. Але диявол криється у деталях.

Люди грають значну роль, але без роботизації, без зброї зі штучним інтелектом, без сучасних технічних рішень наша перемога неможлива – це аксіома. Той, хто технічно та організаційно виграє цю гонку озброєнь, сучасних озброєнь, той здобуде Перемогу.

Я керівник компанії, яка працює в оборонному секторі та має свій досить цікавий досвід, виходячи із нього можу стверджувати, що нам не потрібні мільйони абстрактних роботів. Нам потрібно дуже швидко і дуже якісно визначити, що і як ми маємо змінити на полі бою та втілити це. Саме "продвинуті" військові мають визначити потребу у машинах із достатньо грамотним розумінням основних технічних вимог для цих машин, розумінням тактики та стратегії їх бойового використання. Тобто застосування цих машин має гарантовано звести на нівець потуги ворожої армії як в наступі, так і в обороні. Мова йде про тотальне переозброєння, більш того про постійне ралі. Тобто, як тільки ворог адаптувався до нових умов, ми маємо знов змінити їх на нашу користь.

На перший погляд, виглядає утопією. Але запевняю вас – ні. На нашому прикладі, ми сконцентровані на розробці комплексів, які дозволять ППО переднього краю щільно закрити небо на висоту до 5000 м. Мається на увазі технічне завдання виявлення та ураження фронтової та безпілотної авіації противника. Технічне завдання для комплексів (загальні вимоги до системи в цілому) сформоване військовими, які практично виконують цю бойову роботу. Це дуже якісна комунікація з військовими від командирів бригад, начальників ППО бригад, командирів дивізіонів і, найголовніше, комунікація із солдатами та сержантами, які роблять цю роботу своїми руками. Ці люди на собі відчули алгоритми бою. Вони це знають по втратах і власних пораненнях. І саме це надихає їх на аналіз щодо потреби у технічних засобах, які їм забезпечать перевагу, які зроблять їх могутнішими та менш вразливими. Таким чином, наші інженери мають дуже ефективну комунікацію з дуже грамотним замовником.

Разом із цими військовими замовниками ми визначили, розробили та прийняли до розробки та подальшого серійного виробництва лінійку виробів. На тому тижні ми маємо закінчити заводські випробування першого виробу. Звісно, продовжуємо НІОКР як на розробку та модернізацію нових виробів, випробування, серійне виробництво і сервіс. Все це робиться у розгортанні кооперації між профільними підприємствами.

А що отримають військові? Застосування комплексу дозволить на прикладі однієї бригади скоротити потребу в особовому складі від 40 до 24 людей. Кількість часу знаходження бійців на передовій скоротиться від 540 людино-годин до 16 на добу. При цьому бойова ефективність збільшується. І, найголовніше, із 24 людей тільки 16 потрібно і достатньо для того, щоб виконувати весь обсяг бойової роботи. 8 осіб можуть відпочивати. Тобто, стає можливим організувати роботу військових за графіком: 1 місяць вдома, 2 місяці на фронті, при цьому бойова робота виконується у більш прийнятних умовах зі зниженням ризиків. При таких умовах ТЦК не буде бігати за людьми.

Це треба робити.

І ще один аспект. Звісно, перш ніж братися за розробку ми уважно вивчаємо зовнішній ринок. Ми вивчаємо розробки, які існують для того, щоб не вигадувати велосипед. Так ось, практично всі зразки, в тому числі від самих відомих компаній, розроблялися без будь-якого уявлення щодо сучасних реальних бойових умов. І як наслідок – є такими, що їх не можливо застосовувати. Тобто ця техніка для парадів чи для полігонів, але ж ніяк не для війни. А наша якраз для бою, для перемоги. Тому, навіть на цьому етапі, коли ми дуже обережно і дуже обмеженому колу надаємо інформацію про наші вироби ми отримали уже три достатньо цікаві пропозиції щодо експорту. Тобто, успішний продукт має можливість реалізувати формулу фінансування ЗСУ: експортна торгова націнка має кардинально знизити вартість виробів для ЗСУ. Тобто, проглядається можливість фінансування цієї програми у достатніх обсягах. Крім цього, для економіки країни — це робочі місця, заробітна плата, податки та додана вартість.

Сподіваюсь, що окрім нас, так само діють й інші компанії. Але, на мій погляд, це треба робити системно, щоб за цим алгоритмом співпраці між військовими та промисловістю кожен рід, вид військ отримував свої ефективні рішення та застосовував.

У нашому випадку такий алгоритм став можливим завдяки ініціативі вищого командування ППО сухопутних військ ЗСУ – саме вони створили дуже ефективний приклад "військового замовника", при цьому не формальний, а для роботи, тобто зорієнтований на результат. Пояснюю: з’явилась людина з реальним бойовим досвідом з широкою та грамотно вибудованою комунікацією серед бойових підрозділів, яка здатна зрозуміти як організаційні, так і тактичні аспекти, перевести вимоги військових на технічну мову і до того ж із повним та адекватним розумінням виробничих та бізнесових процесів. Це надало нам вирішальний імпульс. Саме таких людей потрібно мати всім, хто працює або має намір працювати над такого роду програмами. Дуже раджу. Без цього буде складно. Знову ж таки кажу на власному досвіді, оскільки командування ППО без будь-яких підсумовувань, аналізу, консультацій раптом відізвало "військового замовника". Це дуже ускладнило НІОКР. І користуючись нагодою, звертаюсь до військового керівництва: цей досвід треба поширювати, а не викидати як непотріб.

Щоб перемогти у цій війні, ми, по-перше, маємо зберегти життя та здоров'я наших воїнів, а також зняти напругу між тими, хто зараз в окопах та тими, хто в тилу.

І як це не фантастично та пафосно звучить, але українська промисловість має зайняти провідні позиції на міжнародному ринку озброєнь.