Нові обмеження на перекази по банківських рахунках: коли запрацюють в Україні і що означають

З 1 червня в Україні запроваджують новий платіжний ліміт, який обмежує можливість населення щодо переказів між банківськими рахунками. Вимоги міняють доволі часто: з 1 жовтня 2024 року було 150 тис. грн на місяць, з 1 лютого 2025-го — відповідно 50—150 тис. грн, а з 1 червня 2025-го запровадять 50—100 тис. грн на місяць.

Та ліміти стають дедалі жорсткішими, тож "Телеграф" дещо розтлумачить правила, в яких українці вже плутаються через численні нововведення.

Відколи це почалось?

Окремі обмеження на платежі та видачу готівки з рахунків фізосіб Нацбанк затвердив своєю постановою №18 у перший же день повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, та вони переглядались згодом. Ліміти стосувались передусім закордонних оплат наших людей. Так держава намагалась зекономити інвалюту в резервах НБУ, який є головним продавцем долара на нашому ринку: забезпечує банки інвалютою, щоб їхні клієнти могли платити картками по всьому світові.

Загальне для всіх українців обмеження на перекази між картками почали обговорювати у 2023 році, коли з’ясувалось, що фінансисти не можуть коректно прослідкувати призначення платежів через те, що організації вказують їх некоректно й відверто маніпулюють. Часто для уникнення оподаткування, хоча держава була дуже зацікавлена в тому, щоб платежі описувались правильно, й передусім операторами ігорного бізнесу. Щоб відбувалась його легалізація, ігорні оператори мали купувати ліцензії та сплачувати відповідні податки, чого нелегали намагались не робити.

Виплило дуже багато незаконної "ігорки". Її намагались перемогти на рівні рахунків підприємств, та нелегали швиденько навчились використовувати для своїх схем рахунки фізосіб — через p2p-перекази (перекази коштів між двома особами, що здійснюються за участі електронних сервісів. – Ред.). Тож держава швидко перемкнулась зі злочинців на простих людей. Тим паче, що на цьому фоні можна попутно зробити ще жорсткішим фінансовий моніторинг і посилити податковий контроль за грошима людей.

Як це відбувалось спочатку?

Фінансисти разом із Нацбанком продумували, яким чином доцільніше обмежити перекази по рахунках населення. Й восени 2024-го на державному рівні був запроваджений граничний ліміт в 150 тис. грн на місяць.

З 1 жовтня 2024 року Національний банк терміном на 6 місяців заборонив фізособам робити p2p-переказів більш ніж на 150 тис. грн на місяць. Йшлося саме про p2p-перекази, тобто про перерахування коштів за 16-цифровим номером картки. Воно здійснюється платіжною системою залежно від обраного оператора — VISA, MasterCard. Водночас обмеження не поширювалось на платежі по міжнародному номеру банківського рахунку із 29 символів — IBAN-платежі (International Bank Account Number). Щоправда, було кілька виключень для заможних людей, які можуть довідками довести високі статки, для волонтерів тощо. Та найчастіше люди все ж обходили ці 150 тис. грн саме завдяки IBAN-платежам. Тим більше, що банки старалися зробити їх максимально простими для користувачів.

IBAN-платежі за номером рахунку здійснюються вже не зусиллями VISA або MasterCard, а завдяки Нацбанку, який нарешті почав більше контролювати перекази населення (а не іноземні VISA, MasterCard). Чого, до речі, НБУ прагнув ще за багато років до великої війни та не міг досягнути через незручність таких переказів для населення (багато символів треба вбивати, а ще й податковий номер отримувача) та через тривалість транзакцій, які торік могли займати по 5 хвилин (інколи довше) і затягуватися на кілька діб, якщо зроблені ввечері-вночі п’ятниці (інколи до понеділка). Ці незручності переважували меншу вартість IBAN для користувачів, але після 150-тисячних обмежень НБУ у багатьох людей не лишалось вибору.

В Нацбанку підтвердили суттєве зростання популярності переказів по IBAN саме після 1 жовтня 2024 року. Багато хто переключився на них. Щоправда, це дуже не сподобалось VISA та MasterCard, які втратили частину заробітку на українських транзакціях.

Отримавши більше клієнтів, Нацбанк задумався про покращення умов по IBAN-переказах. А саме запровадив миттєві платежі, які мають відбуватися до 10 секунд, а тепер намагається підключити до них якомога більше банків. Та ті, хто слідкує за кроками, що їх має робити Україна на фінансовому ринку для майбутнього вступу до Європейського Союзу, знають, що запровадження миттєвих переказів — тренд/вимога ЄС. Там теж запускають цю миттєвість і модернізують свою більш технологічно просунуту платіжну систему SEPA, до якої ми також хочемо колись долучитися. Тобто наш НБУ тут нічого не винаходить, а рухається за течією.

Нещодавно час дії нацбанківського платіжного ліміту в 150 тис. грн на місяць сплив, це сталося 1 квітня 2025 року. Й НБУ не став його подовжувати на новий термін. Утім, це не означало переходу українців до вільного використання власних рахунків.

Що змінилося з 1 лютого 2025 року?

Коли НБУ тільки запровадив своє обмеження в 150 тис. грн на місяць в жовтні 2024 року, на нього полилося багато критики. Тому у Національному банку віднайшли, як тепер вважає багато нацбанківців, ідеальний варіант — платіжні обмеження у вигляді лімітів видали за ініціативу фінансистів.

Звісно, що в банках і фінансових компаніях були не в захваті від перекладання відповідальності, але у підсумку фінансисти погодились продублювати перероблені нацбанківські ліміти, але вже від свого імені, для чого між фінустановами був підписаний "Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг". Завдяки цьому НБУ міг не подовжувати свої обмеження у квітні. При цьому банкіри зробили навіть те, чого лякався регулятор — їхні правила виявилися жорсткішими за нацбанківські й запрацювали з лютого.

З 1 лютого 2025 року банки запровадили для фізосіб ліміти на платежі в 50—150 тис. грн на місяць. Щоб розподілити ці ліміти, клієнтів банків поділяли на класи за ризиковістю їхніх операцій за правилами, яких важко збагнути пересічному громадянину:

• високоризиковий клієнт — 50 тис. грн;
• клієнт з середнім рівнем ризику — 150 тис. грн;
• клієнт з низьким рівнем ризику — 150 тис. грн.

При цьому ніхто не дзвонив людині й не казав, що вона "високоризиковий клієнт" і тому може перерахувати лише 50 тис. грн/міс. Зазвичай це з’ясовувалось на власному досвіді, коли нові перекази просто не проходили. У таких випадках окремий банк вимагав для підняття ліміту довідку про більші (за 50 тис. грн) доходи, яку міг розглядати тижнями, а інколи й довше. Штату фінансистів фізично не вистає на виконання нових умов.

Хоча неформально деякі фінансисти розповідали, що віднесли до високоризикових пенсіонерів, студентів, людей, які мали малі операції та вказували невеликі доходи у своїх анкетах (до 50 тис. грн/міс.).

Ліміт 50—150 тис. грн на місяць, як і вищезгаданий нацбанківський, також має кілька виключень для людей з більшими статками, волонтерів тощо. Та найголовніше — у ньому немає виключення для IBAN-переказів. Тобто в ці 150 тис. грн зараховують всі p2p-перекази + всі IBAN-платежі, і немає жодної обхідної стежки.

Щоб переказувати більше, людині, яка не хоче активно користуватися готівкою, криптовалютою чи відкривати рахунки в Європі, де менш суворі правила, слід мати рахунки в кількох українських банках.

Як обмеження зміняться з 1 червня 2025 року?

Лімітом 50—150 тис. грн платіжні обмеження для населення України не закінчаться. Оскільки згаданий меморандум банків (про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг) передбачає поступове його зменшення через чотири місяці.

З 1 червня 2025 року платіжний ліміт зменшується до 50—100 тис. грн: клієнтам високого ризику лишать 50 тис. грн, а от для людей з середнім і низьким рівнем ризику планку опустять до 100 тис. грн. Це правило запрацює автоматично.

Хоча воно й дивує, оскільки через інфляцію, що зростає (з 14,6% до 15,1% в річному вимірі у квітні 2025 року), гривня відповідно втрачає купівельну спроможність. Й на ці 100 тис. грн можна купити менше товарів/послуг, аніж раніше. Тому таке опускання "стелі" можна розцінювати як адміністративний тиск на населення під час дії воєнного стану.

На сьогодні до меморандуму долучився 51 банк із 60 наявних і 2 фінансові компанії, про що писав "Телеграф" і наводив повний список. Тож обмеження майже повністю покриває банківський ринок.