Чи буде долар по 100 гривень і як зростуть тарифи. Важливий прогноз для України

Україна отримала новий транш кредиту від МВФ — 2,2 млрд доларів. 28 червня Фонд схвалив четвертий перегляд програми для Києва і загалом погодив виділення грошей. Але є кілька умов. У оновленому меморандумі з МВФ з'явилися нові структурні маяки, які стосуються реформи митниці та судочинства.

Та чи не більше за "маяки" українську експертну спільноту налякали так звані "наміри", прописані в розлогому звіті Фонду по Україні. Там мова йде про податки й комунальні тарифи, а ще про те, що жити українцям треба економніше.

Не випадково публікація звіту МВФ та нового меморандуму збіглися з ухваленням Кабміном нової бюджетної декларації на 2025—2027 роки (вона має стати основою для проєктів бюджетів на наступні роки). В бюджетній декларації фактично заморозили зростання мінімальної зарплати. А це означає, що оклади бюджетників і соціальні виплати зростати точно не будуть. Ціни ж, навпаки, беруть розгін — Фонд переглянув свої прогнози по інфляції в Україні, погіршивши їх чи не вдвічі.

"Телеграф" зібрав основні новації, на які підписалася влада в обмін на гроші від МВФ, і проаналізував, що вони означають для пересічних українців.

Курс долара

У новому меморандумі з МВФ прописано, що Національний банк України й надалі буде пом'якшувати валютні обмеження. Регулятор вже й так частково їх зняв. Зокрема, в травні цього року в Україні спростили оплату імпорту й дозволили бізнесу виведення за кордон дивідендів у розмірі 1 млн євро щомісяця.

Однак у документі є пересторога — Фонд не рекомендує вмикати друкарський верстат, тобто закликає українську владу уникати прямої емісії. А якщо не буде грошей (наприклад, у період затримки міжнародної допомоги), радить Україні жити або на заощадження (тобто попередні транші міжнародної допомоги), або випускати більше ОВДП.

Все це свідчить про те, що стрімкого зростання курсу долара в Україні, наприклад, до 70—100 гривень, швидше за все, не буде.

"Не прогнозується обвалу гривні, що могло б бути у разі неконтрольованого друку грошей. Очікуємо плавної девальвації національної валюти й, відповідно, невеликого зростання курсу долара. Наприклад, на наступний рік — до 45 гривень на рік", — каже "Телеграфу" голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Чесна митниця та ніякої контрабанди

В оновленому меморандумі з МВФ додався новий структурний маяк — реформа митниці. Строк виконання — до кінця жовтня 2024 року.

Реформування митниці можна назвати нововведенням лише умовно. Цей пункт вже фігурував в попередніх меморандумах з МВФ, але до його виконання справа так і не дійшла.

Цього разу все може скластися інакше. У парламенті вже є законопроєкт 6490-д, ухвалений Радою в першому читанні. Як зазначив голова фракції "Голос" Ярослав Железняк, зараз проєкт готують до другого читання, основні норми узгоджують з міжнародними партнерами. Він не виключає, що ухвалення законопроєкту буде непростим, але формула "гроші в обмін на реформи", якої останнім часом дотримується МВФ, поки не підводила.

Реформи митниці передбачають максимальну цифровізацію, кадрові чистки та відкритість усіх процесів, а також бій контрабанді, через яку бюджет щорічно недоотримує мільярди гривень. Для держави це чистий позитив, бо дозволить збільшити податкові надходження. Але українцям варто готуватися до того, що купити зі знижкою "сірий" IPhone буде неможливо.

Аудит комунальників і тарифів. Як зміняться платіжки

До кінця жовтня цього року перенесли строк виконання "маяка", який уже фігурував у попередньому меморандумі з МВФ, — аудит боргів компаній теплопостачання. Його мали провести до червня 2024 року, але це завдання успішно провалили.

Керівник КП "Тепловик" (Хмельницька область) Олександр Душенко розповів "Телеграфу", що більшість теплокомуненерго зараз у вкрай важкому становищі.

"Держава не компенсує різницю в тарифах (між ринковою вартістю і цінами для населення), є заборгованість з боку споживачів. Тож ТКЕ часто просто нічим платити за газ. Але "Нафтогаз" отримав право блокувати наші рахунки за борги. Тож не залишається коштів навіть на планові ремонти", — каже він.

Що дасть аудит теплокомуненерго? Експерт з енергетики й голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже, що можна буде оцінити загальний стан галузі. Наступним кроком мають бути її структурні зміни, зокрема, модернізація. Але на це потрібні великі гроші, які поки що незрозуміло де брати.

Рішення може виявитися простим — перегляд комунальних тарифів.

Про комунальні тарифи згадано й у меморандумі від МВФ. Окремого "маяка" нема, але є "наміри". Фонд рекомендує позапланово переглянути тарифи для населення.

Які послуги можуть подорожчати?

Попенко каже, що перший у черзі — газ. Його вартість для населення — 8 гривень за куб — не підвищували з 2020 року.

"Ринкова ціна на газ — 14 гривень. Тож тариф буде рухатися до 14 гривень за куб, можливо, підіймати його будуть у кілька етапів", — зазначив Попенко.

Оновлені тарифи на газ зразу ж запустять подорожчання опалення та гарячої води, додав експерт.

"У структурі вартості опалення газ становить 95%. Тож за тепло теж доведеться платити більше майже удвічі. Тобто, якщо зараз гігакалорія тепла коштує в середньому 1654,41 гривні, то буде близько 3 тисяч. Це означає, що за опалення двокімнатної квартири площею 50 квадратних метрів доведеться платити приблизно 4 тисячі замість 2—2,5 тисячі на місяць", — підрахував Попенко.

Гаряча вода, за його оцінками, теж має подорожчати майже вдвічі — приблизно до 200 гривень за куб. Тож сім’я з трьох осіб, яка споживає 2 куби гарячої води на місяць, заплатить 400 гривень замість нинішніх 200.

Не виключене й нове подорожчання електроенергії для населення. Бо ринкова ціна зараз — 8,5 гривні, а українці, навіть після недавнього перегляду подорожчання електрики платять 4,32 гривні за кіловат.

"Зрозуміло, що таке здорожчання загальної платіжки може закінчитися новою хвилею боргів. Бо не факт, що всі українці зможуть платити за новими цінниками. Потрібно буде значно збільшити бюджетні витрати на субсидії, бо інакше комунальній системі загрожує велика криза", — підсумував Попенко.

Податки та ціни

У звіті щодо стану економіки України МВФ погіршив свій прогноз через ризик активізації бойових дій та атаки ворога на нашу енергетику. Зокрема, інфляційні очікування погіршилися майже вдвічі — до 8% на кінець 2024 року. Це означає, що будуть зростати споживчі ціни й у цілому дорожчати життя в Україні, зазначив Пендзин.

Щоправда, це негативний сценарій. І у меморандумі з МВФ український уряд взяв на себе зобов'язання зробити все, щоб його уникнути. Мова йде про зміну податкової політики.

Як можуть змінити податки?

В меморандумі згадано ухвалення в цілому проєктів, вже зареєстрованих у Раді, — про поступове підвищення акцизів на автомобільне пальне та сигарети до мінімальних ставок, що діють у ЄС, а також на солодкі напої. Експерти раніше вже прораховували, що підвищення акцизів на пальне додасть до літра дизелю та бензину на першому етапі перегляду акцизів (а він планується вже цього року) 1,5-2 гривні, а під кінець реформування акцизного збору — буде плюс 7,3—9,6 гривні на літрі. Пачка сигарет, яка зараз коштує 100 гривень, може подорожчати спочатку на 7 гривень, а потім — майже на 40 гривень.

Та це лише початок. В меморандумі прописані також податкові новації щодо медичного канабісу (має бути новий закон на цю тему), податок на прибуток з АЗС (а це може ще більше додати до цінників на пальне). Влада має переглянути всі податкові пільги, а ще стримувати непрофільні видатки, зосередившись на фінансуванні військових потреб.

Як наслідок — у схваленій Кабміном бюджетній декларації на 2025—2027 роки вже заморожена мінімальна зарплата. Це означає, що й у бюджеті-2025, скоріш за все, не буде передбачено зростання мінімалки та прожиткового мінімуму, до яких прив'язані зарплати бюджетників і соціальні виплати.

Навіщо Україні кредит МВФ

Як бачимо, українцям доведеться затягнути паски, щоб МВФ продовжував виділяти нові транші. Чи насправді у цьому є потреба?

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський каже, що нинішнє рішення Фонду про виділення Україні 2,2 млрд доларів означає, що ми залишаємося у програмі загального пакета зовнішнього фінансування на 122 млрд доларів, що вкрай важливо в умовах війни та постійних фіскальних розривів.

"Продовження фінансування МВФ — це також важливий сигнал для інших міжнародних кредиторів та донорів, особливо в контексті розмов про можливий дефолт України", — зауважив Забловський.

Про дефолт України кажуть дедалі частіше. Як написав недавно The Economist, Київ має місяць, щоб домовитися з кредиторами про реструктуризацію боргу і врятуватися від дефолту.

Нагадаємо: на два роки кредитори України погодилися на зупинку виплат за боргами. Та мораторій закінчується вже 1 серпня цього року. Зараз обговорюють варіанти реструктуризації й часткового списання боргу. І той факт, що МВФ продовжує "вірити в Україну" й не припиняє фінансування, може виявитися вагомим аргументом для іноземних кредиторів і врешті-решт змусити їх піти на поступки.