Скасування переведення годинників: працювати доведеться з 3-ї ранку, а iPhone "збожеволіють"?

Цієї осені українці востаннє переведуть стрілки годинників на годину назад. Верховна Рада ухвалила закон, яким скасовується перехід на зимовий і літній час. Попри удавану простоту цього питання, до остаточної відмови від "сезонного стрибка" у часі наша країна йшла понад 10 років. Законопроєкти про обчислення часу в Україні, які виносили в сесійну залу, щоразу не набирали більшості голосів.

Як зазначила після одного з таких провалів голосування нардеп Галина Третьякова, "були дискусії, у якому часі залишатися — літньому чи зимовому". Однак ключовий момент у "часовому переході" — тривалість світлового дня (яка влітку довша) і пов'язане з цим споживання електроенергії. Тож помилка в переведенні годинників може навіть зашкодити економіці.

"Телеграф" розбирався, як відмова від зимового й літнього часу вплине на життя та роботу українців.

Чинник часу

Питання переведення годинників на годину вперед чи назад завжди викликало бурхливі суперечки в профільній спільноті. Головне, навколо чого ламали списи — як відмова від зимового і літнього часу вплине на економічне життя країни. Одні експерти вважали, що ніякого впливу взагалі не буде, буцімто всі ці часові переходи — пережиток минулого. Інші, навпаки, казали про надмірні витрати електроенергії, "збій" у режимі праці українців і, як наслідок, втрати для багатьох галузей економіки.

Після ухвалення нового законопроєкту нічого не змінилося. Голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що після остаточної відмови переходити на літній час у 2025 році Україна нічого не втратить.

— Коли в СРСР ухвалювали рішення про перехід на зимовий та літній час, керувалися таким поняттям, як тривалість світлового дня, на частину якого припадає робочий час. Що більше робочого дня проходить засвітла, то менше електрики йде на освітлення приміщень, тобто можна економити електроенергію.

Але відтоді організація робочого процесу кардинально змінилася. Багато хто працює віддалено і не прив'язаний до офісу. Та й часові рамки робочого дня — з 10 до 18 — зараз дуже умовні. Тож навіщо знову й знову переходити на зимовий та літній час? Тим більше це стрес для організму, і досить серйозний. У радянські часи на таку "дрібницю" ніхто не звертав уваги, а даремно, бо психоемоційний стан людей дуже впливає на продуктивність праці, — пояснив Пендзин "Телеграфу".

Він також додав, що в деяких галузях із переходом на літній та зимовий час здавна великі проблеми.

— Наприклад, тваринники всі ці переходи ігнорували. Бо як пояснити корові, що вона має доїтися на годину раніше чи пізніше, — каже Пендзин.

За часів СРСР, коли вся Європейська частина Радянського Союзу, включаючи Москву, Київ і Ужгород, жила в одному часовому поясі UTC+3, переведення годинників ігнорували навіть цілі регіони.

— Закарпаття, наприклад, завжди жило за своїм, місцевим часом. У нас 9 ранку за Києвом — це по факту 7:00 влітку і 8:00 взимку. Звісно, реагуємо на київський час. Наприклад, суди уточнюють, що засідання призначається на таку-то годину за київським часом. Схоже на жарт, але так воно і є. Тому відмова від переведення годинників для нас нічого не змінить. Як працювали, так і будемо працювати, — розказала "Телеграфу" керівниця деревообробного підприємства "ВГСМ" Ірина Мацепура.

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський у розмові з "Телеграфом" зазначив, що рішення про відмову від часового переходу — більш політичне, аніж економічне. Бо тепер у нас ніколи не буде "синхронізації" в часі з Росією.

— В економічному ж плані воно матиме мінімальний або навіть нейтральний вплив. Тим більше, що зараз вітчизняна економіка й так перебуває під впливом постійних стресів і шоків, — каже Забловський.

Тобто проблем в економіці так багато, що за яким часом не живи — менше їх не стане.

Та все ж, за словами Забловського, оцінити реальний вплив нового закону на економіку можна буде лише на практиці — коли він почне діяти, а це буде аж навесні 2025 року. Можливо, й будуть якісь сюрпризи.

Вдарить по споживанню електроенергії

Втім, як вважає експерт енергоринку Олег Попенко, вплив відмови від літнього та зимового часу все ж буде — і на бізнес, і на економіку в цілому, й на життя та роботу звичайних українців.

— Хоч як крути, але, якщо робочий день починається й закінчується засвітла, електроенергії витрачається менше, аніж коли доводиться працювати у темряві. Востаннє ми переведемо стрілки годинника в жовтні 2025 року, тобто фактично залишимося у зимовому часі. І що матимемо влітку? Світанок о 3-й і захід сонця о 7-й [вечора]? Тобто робочий день треба буде починати ні світ ні зоря, щоб продуктивно використати світловий період. А після роботи вже й відпочивати ніколи, бо рано стемніє, — зазначив експерт.

Враховуючи кризу в енергетиці й тотальний дефіцит електроенергії, з яким Україні доведеться жити роками, такий перекіс у споживанні Попенко вважає, м'яко кажучи, не дуже розумним.

За даними аналітика Інституту стратегічних досліджень Юрія Корольчука, щоденно непобутові споживачі використовують близько 100 млн кіловатів електроенергії. Тож кожна зайва година роботи в пітьмі — це, як мінімум, сотні тисяч кіловатів.

— Але ви ж бачите, що у нас з електрикою. Бізнес зараз дивиться не стільки на годинники, скільки на графіки відключень електроенергії, і саме під них підлаштовує виробничі процеси, — додав експерт.

Як iPhone зрозуміє, що час переводити більше не потрібно?

Є ще один нюанс у відмові від зимового та літнього часу. На автоматичне переведення годинників запрограмована більшість гаджетів і чимало промислового обладнання. Що з ним буде тепер?

Київський IТ-інженер Олег Кутков пояснив "Телеграфу", що з мобільними телефонами й комп'ютерами точно все буде гаразд.

— Годинники автоматично перестануть переводитися, вони синхронізуються через інтернет з тим часом, що встановлений у країні, — каже Кутков.

З обладнанням ситуація може виявитися не такою простою.

— Все залежить від самого обладнання та його програмного забезпечення і оновлень. Зазвичай можна вручну вибрати часовий пояс, — пояснив експерт. — Втім, не виключено, що може знадобитися і перепрограмування. У будь-якому разі для бізнесу — це додаткові клопоти й гроші, бо доведеться залучати фахівців.