Рада допомагає спонсорам Росії? Три запитання, які викликає новий закон про тютюнові акцизи

Верховна Рада 4 грудня ухвалила у другому читанні законопроєкт №11090 щодо суттєвого підвищення акцизного податку на тютюнові вироби. Цікаво, що в обґрунтуванні необхідності законопроєкту жодним словом не згадується мета, яка, по ідеї, мала б бути вирішальною при ухваленні цього акту – сприяння зменшенню споживання тютюну українцями. Натомість у пояснювальній записці вказується, що його реалізація матиме наслідком збільшення доходів бюджету.

Та навіть з цього, суто "економічного", погляду, дещо дивною виглядає суттєва різниця у ставках акцизу для "класичних" цигарок та для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН). Для ТВЕНів депутати чомусь вирішили встановити акциз меншим на 20%. Якщо резони парламентарів були суто економічні – навіщо відмовлятися від зайвих мільярдів, які міг би принести акциз на "стіки"? І чи врахували вони, в чиї кишені, зрештою, піде ця різниця?

"Телеграф" розбирався, чому законодавці могли не згадати про вплив законопроєкту на здоров’я громадян і чи справді менший акциз для ТВЕНів піде на користь Україні та українцям.

Економіка закону

Наразі акциз із тютюнових виробів в Україні сплачується за змішаною системою. Фактично, щодо них діє два акцизних податки, які потім складаються. Перший — адвалорний податок на базі ставки у 12% (застосовується лише до цигарок, сигарет, сигарил та сплачується, умовно кажучи, від вартості кожної пачки). Другий — специфічний податок, виражений в абсолютних грошових значеннях, який сплачується з усіх тютюнових виробів залежно від типу продукції — з 1000 шт. цигарок чи стіків, 1 кілограму тютюновмісної продукції чи 1 літру відповідної рідини.

Європейські директиви передбачають, що у випадку цигарок сума цих двох податків не може бути меншою за 60% від середньозваженої роздрібної ціни цигарок, та одночасно меншою за 90 євро за тисячу штук. Для порівняння, наразі в Україні у зв’язку із знеціненням гривні цей податок становить усього лише близько 60 євро з тисячі штук, що на третину менше, ніж у ЄС.

Відтак, положення законопроєкту №11090 передбачають суттєве, хоч і поступове збільшення загального тютюнового акцизу в Україні і зрештою встановлення його до 2029 року для "класичних" цигарок на рівні мінімум 90 євро (розрахунок цього податку в євро – ще одне нововведення закону. — Ред.) за 1000 штук. Графік щорічного збільшення загального акцизу, який включає положення фінальної версії проголосованого Верховною Радою законопроєкту, можна побачити в наступній таблиці.

Як видно з таблиці, вже з 2025 року мінімальний акцизний податок на цигарки виросте на 35,4%, що означатиме зростання вартості пачки для українців на суму близько 40 гривень. У подальші три роки вартість виросте приблизно на таку ж суму.

При цьому, як видно з цієї ж таблиці, існує суттєвий дисбаланс між зростанням акцизу на цигарки та ТВЕНи (у просторіччі – "стіки"). Фінальна ставка акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання буде на 20% меншою від аналогічної ставки для цигарок.

За даними експертів, це означатиме, що за період 2025—2028 рр. бюджет отримає приблизно на 19—20 млрд грн менше у порівнянні з сумою, якби ставка акцизу була паритетною. І це не враховуючи втрат після 2028 року.

"Наші розрахунки демонструють, що ця знижка у 20% на тютюнові вироби для нагрівання буде коштувати держбюджету України у наступному році 3 мільярди гривень. Загалом за період 2025—2028 рр. — приблизно 19 мільярдів гривень. А далі кожен наступний рік цей розрив буде коштувати бюджету близько 7 мільярдів гривень. Звичайно, ми за те, щоб взагалі цього товару не було на ринку України, тому що він зайвий і наносить шкоду здоров’ю. Але якщо вже є, то дуже дивним в умовах великої війни, умовах дефіциту бюджету, відмовлятися від цих грошей", — прокоментував "Телеграфу" ситуацію виконавчий директор ГО "Центр громадянського представництва "Життя" Дмитро Купира.

Що ж змусило парламентарів надати такі преференції виробникам тютюнової продукції для IQOS, Ploom, glo та інших подібних марок?

Що насправді говорять міжнародні організації

Формально однією з причин застосування різниці в оподаткуванні цигарок і ТВЕНів стала начебто вимога з цього приводу Міжнародного валютного фонду. Про це, як писав "Лівий берег", на одному з останніх засідань робочої групи щодо тютюнового акцизу заявив голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев.

"Отримавши офіційну позицію від них ми, на жаль, з вами, як би не хотіли зробити те, що ми хочемо зробити, але ми зможемо це зробити тільки тоді, коли будемо самі себе фінансувати", — цитує видання голову комітету.

Та тут Гетманцев, схоже, лукавить. Тому що згадана відповідь МВФ, яка опинилася у розпорядженні ГО "Життя", зовсім не містить вимоги зменшеного оподаткування для "стіків", а лише вказує, що це не суперечить позиції Фонду з цього питання. При цьому на таку продукцію цілком можлива ставка податку у 90 євро за 1 тис. штук.

"Для продуктів HnB (тютюнових виробів для нагрівання) ми запропонували ставку, що базується на порівнюваній вазі тютюну для цих продуктів, і рекомендували використовувати ставку в межах від 45 до 90 євро за 1000 тютюнових стіків, зазначивши, що потрібно знайти баланс між фінансовими цілями та цілями в галузі охорони здоров’я. Запропонована вами ставка у розмірі 72 євро за 1000 стіків у 2028 році знаходиться в межах цього діапазону", — йдеться у перекладі відповіді МВФ.

Друга причина, і про неї навіть побіжно згадали у пояснювальній записці до законопроєкту, стосується начебто європейської практики застосовування меншого податку на "стіки" у зв’язку із ймовірно меншими ризиками від такої продукції у порівнянні з класичними цигарками.

"Відповідно до національних підходів акцизного оподаткування новітніх тютюнових виробів в більшості країнах Європейського Союзу, які дозволяють врахувати потенційно знижений ризик від їх споживання для здоров’я людини, положеннями проєкту акта запропоновано запровадити зменшений розмір ставок акцизного податку з ТВЕН порівняно з сигаретами", — йдеться у пояснювальній записці.

Тут варто зауважити, що, справді, сьогодні в мережі можна знайти посилання на дослідження, де стверджується, що, наприклад, той же IQOS начебто виділяє на 95% менше шкідливих речовин, ніж звичайні цигарки.

Та є одне "але" — зазвичай такі дослідження профінансовані самими виробниками цієї продукції. Відтак вони викликають дуже і дуже великі сумніви щодо їхньої вірогідності. Особливо після розслідувань, що викривають, як тютюнові магнати спотворюють результати досліджень. Наприклад, гучне розслідування "Наука на продаж: мережа платежів Philip Morris для фінансування досліджень тютюну", засноване на інформації вченого-інсайдера.

При цьому, як вже згадувалося, у пояснювальній записці до законопроєкту №11090 немає жодного слова про мету збільшення акцизів на тютюновмісні вироби, яка б мала бути головною при ухваленні цього документу: турботу про здоров’я українців. Водночас у директиві ЄС 2011/64/ЄС, якою і обґрунтовується його прийняття, саме теза про збереження здоров’я – на одному з перших місць.

"Податкове законодавство Союзу щодо тютюнових виробів повинне забезпечувати належне функціонування внутрішнього ринку і водночас високий рівень охорони здоров'я відповідно до вимог статті 168 Договору про функціонування Європейського Союзу, враховуючи, що тютюнові вироби можуть завдавати серйозної шкоди здоров'ю і що Союз є учасником Рамкової Конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я по боротьбі проти тютюну (РКБТ)", — йдеться, зокрема, у відповідній директиві.

Додамо, що в директиві ЄС також зазначено, що вироби однієї групи повинні мати рівні конкурентні умови.

"Щодо акцизів, гармонізація структури повинна, зокрема, привести до конкуренції в різних категоріях тютюнових виробів, що належать до однієї й тієї ж групи, не спотвореної наслідками нарахування податків і, отже, до відкриття національних ринків держав-членів", — зазначено в директиві ЕС.

Тобто, враховуючи, що ТВЕНи сьогодні є прямими конкурентами звичайних цигарок, виходить, що Верховна Рада просто проігнорувала імператив європейської директиви. Але не тільки це.

"Забуте" головне питання

Якби законодавці все-таки наважилися прописати в обґрунтуванні законопроєкту головну мету – зменшення кількості тютюнозалежних українців, – їм, напевно, довелося б враховувати позицію щодо ТВЕНів ключових міжнародних та вітчизняних організацій у сфері охорони здоров’я. А вона наразі є однозначною. Ось, наприклад, що говорить з цього приводу Всесвітня організація охорони здоров’я.

"Більш низька концентрація небезпечних для здоров'я речовин у продуктах на основі нагрівання тютюну не робить їх нешкідливими і не означає більш низький рівень ризику для здоров'я, пов'язаного з їх вживанням. Насправді в аерозолях, що утворюються в процесі використання ТВЕН, деякі токсичні речовини містяться в більш високих концентраціях, ніж у димі традиційних сигарет; крім того, в цих аерозолях присутній ряд інших токсинів, які в димі традиційних сигарет відсутні. Зв'язані з цим наслідки для здоров'я невідомі", — говориться у висновках ВООЗ.

При цьому позиція українського Міністерства охорони здоров’я також цілком корелюється з висновками ВООЗ. У відомстві вважають, що куріння за допомогою ТВЕНів не є безпечнішим за звичайне.

"Хоча виробник наголошує на тому, що його продукт виділяє менше шкідливих речовин, це зовсім не означає, що він є безпечнішим для здоров’я, адже у кожного організму своя порогова дія токсичних речовин, тому навіть незначний їх вплив на організм може викликати серйозні захворювання. Результати деяких останніх незалежних досліджень свідчать про те, що при використанні тютюнових виробів для нагрівання рівень деяких токсичних речовини, що виділяються, є в рази вищим, ніж у сигаретах", — йдеться у повідомленні МОЗ.

Окрім того, в контексті охорони здоров’я і запровадження паритетності акцизів для цигарок і ТВЕНів варто враховувати ще один важливий аспект – суб’єктності України, вважає Дмитро Купира.

"Україна з 2021 року стала справжнім міжнародним взірцем у питанні вирівнення оподаткування ТВЕНІв та цигарок. Ми були країною, на яку орієнтувалися у всьому світі. І, власне, цей наш національний успіх дуже дратував тютюнові компанії. І навіть не те, що вони зароблять менше в Україні – а те, що інші європейські країни стали рівнятися на Україну, казати: "Давайте робити, як у них, бо це позитивно впливає на здоров'я громадян". І, звісно, тютюнові компанії скупили всіх, кого вони могли в Україні, тільки для того, щоби не допустити оцього прецеденту, коли є країна, яка має таку ефективну політику, як мала Україна", — зазначає експерт.

Між іншим, як свідчить опитування КМІС, частка курці в Україні за останній час дуже суттєво знизилася, передовсім через антитютюнові заходи з боку держави. Але при цьому більше почала курити молодь, насамперед якраз електронні цигарки.

"Порівняно з груднем 2023 року частка тих, хто вживає тютюнові або нікотинові вироби, знизилася з 30% до 27%, у 2022 році цей показник становив 32%. Тобто ми спостерігаємо тенденцію до зниження поширеності вживання тютюну та нікотину серед дорослого населення. Також знижується споживання традиційних сигарет, тоді як споживання новітніх тютюнових та нікотинових виробів, навпаки, зростає. Загалом, зберігається тенденція до того, що більше курять респонденти молодшої вікової категорії", — зазначають у КМІС.

Допомагаємо спонсорам Росії?

Ні для кого не секрет, що головними бенефіціарами зниження в Україні акцизу для ТВЕНів є низка компаній-постачальників цієї самої продукції. Мова йде у першу чергу про Philip Morris International, яка зайшла на український ринок першою з своїм IQOS і наразі обіймає перше місце. Ще одним з вигодонабувачів є японська Japan Tobacco (на ринку ТВЕНів представлена брендом Ploom).

Обидві ці компанії офіційно визнані Україною спонсорами війни. Адже, попри заяви про плани виходу з країни-агресорки, ні Philip Morris, ні її конкурент Japan Tobacco наразі, схоже, не збираються полишати Росію, свідчать дані ресурсу Leave-russia.

Підсумовуючи, маємо ситуацію, коли Рада ухвалила закон, який у частині акцизів на ТВЕНи, по-перше, завдає суттєвих збитків бюджету, по-друге, не надто допомагає зменшенню споживання нікотину серед українців, і до того ж, по-третє, дозволяє заробити на наших громадянах компаніям, що спонсорують російську агресію.

Наразі законопроєкт ще проходить остаточне оформлення у Верховній Раді та не переданий на підпис президенту. Цікаво, чи не захоче Володимир Зеленський поставити запитання депутатам, з якого дива вони вирішили "проспонсорувати" на 20 мільярдів тютюнових магнатів ціною здоров’я українців?