Київський "будівельний калейдоскоп"-2025: корупція, скандальні забудови, нищення спадщини та сумнівні схеми

Столиця опинилася у "паралельному режимі розвитку", коли йде начебто боротьба з корупційними будівельними схемами, а з іншого боку — протиправна забудова продовжується майже без упину

Найбільше минулий рік у Києві запам’ятався гучною операцією НАБУ та САП "Чисте місто". За її результатами були висунуті підозри низці київських чиновників та бізнесменів, причетних до масштабних будівельних схем.

Розслідування виявило, що корупційні будівельні оборудки в столиці набули масштабів, що вражають, охоплюючи незаконне виділення ділянок, непрозорі дозволи на забудову, "туалетні схеми", приховані зміни до Генплану та інші махінації. Все це порушує права мешканців, створює небезпеку для інфраструктури та завдає значних збитків міському бюджету.

Але попри гучні викриття і суспільний резонанс протиправна житлова та комерційна забудова Києва минулого року активно тривала. Журналістські розслідування 2025 року показали цілу низку випадків, коли забудовники користувалися сумнівними схемами.

"Телеграф" вирішив нагадати про будівельні скандали та резонансні кейси в Києві протягом 2025 року.

Справа "смотрящого" столичної землі: нагадуємо подробиці операції "Чисте місто"

6 лютого 2025 року НАБУ та САП оголосили про операцію "Чисте місто" проти корупції у земельній та будівельній сфері Києва. Центральним фігурантом став колишній депутат Київради Денис Комарницький. Схеми Комарницького охоплювали виділення перспективних ділянок через так звані "туалетні схеми", незаконні угоди і приховані зміни до Генплану.

Слідство встановило, що Комарницький працював у тісному контакті з посадовцями КМДА, серед яких ексзаступник голови КМДА Петро Оленич і голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв. Серед відомих учасників оборудки також заступник директора КП "Київблагоустрій" Олексій Мушта, заступник директора КП "Спецжитлофонд" Юрій Леонов та депутатка Олена Марченко.

У березні стало відомо, що Комарницькому заочно повідомили про підозру і оголосили в розшук, після чого він утік за кордон, використавши автомобіль з написом "груз 200". Допомагали йому співробітники Нацполу.

До "справи Комарницького" також прив'язують колишнього секретаря Київради Володимира Бондаренка та Артура Палатного, яких розглядають як потенційних співорганізаторів.

Станом на початок грудня з публікацій НАБУ відомо, що загалом у так званій "справі Комарницького" наразі 9 підозрюваних. Двоє перебувають на лаві підсудних, стосовно одного учасника злочину постановлено обвинувальний вирок.

"Будинок Грушевського": символ історії під загрозою знищення

У самому центрі Києва, на вулиці Володимирській, 21/20, стоїть історична споруда, яку кияни називають "Будинок Грушевського" — за легендою саме з його балкона Михайло Грушевський оголосив IV Універсал Української Народної Республіки. Однак ця будівля опинилася у центрі багаторічних судових баталій: забудовник — ТОВ "Курдонер" — прагне зруйнувати її, щоб звести на її місці офісний центр.

На жаль, Мінкульт пішов назустріч забудовнику, позбавивши будівлю історичного статусу. Та справа не завершилась — прокуратура подала позов про скасування цього рішення, а навесні 2025 року суд розглядав низку спорів щодо статусу об’єкта. У жовтні 2025 року стало відомо, що Київський окружний адмінсуд відмовив у задоволенні позову Офісу генпрокурора про скасування наказу Мінкульту, фактично відкривши шлях до можливого знесення споруди та зведення на її місці бізнес‑центру.

ТОВ "Курдонер" має давню і непрозору історію власності та зв’язків із низкою забудовників. На момент отримання будівлі ще у 2007–2008 роках одним із засновників компанії був відомий у будівельних колах бізнесмен Артур Маргуліс, співвласником тоді була його соратниця Надія Балясна, яка також мала зв’язки з групою компаній, що реалізовували скандальні проєкти в історичній частині Києва, зокрема пов’язані з колишнім зятем Чорновецького В'ячеславом Супруненком.

"Будинок Скоропадського": руйнування під прикриттям реконструкції

Ще один яскравий випадок у центрі столиці — історична будівля на Ярославовому Валу, 10, де колись мешкали члени уряду гетьмана Павла Скоропадського. Під виглядом реконструкції забудовники дозволили собі споруджувати підземні конструкції, руйнуючи оригінальний фасад і перші поверхи будівлі, що формально перебуває під захистом ЮНЕСКО і у буферній охоронній зоні Софії Київської.

Цей проєкт, який фігурував у кримінальному провадженні ще з 2019 року, пов’язаний із тими самими забудовниками та юридичними особами, що й "Будинок Грушевського" — зокрема, з прізвищем Ольги Балясної, яка раніше була співвласницею ТОВ "Курдонер".

На думку експертів і пам’яткознавців, подібні дії не лише нищать історичну спадщину, а й демонструють, як бізнес і корупційні схеми продовжують тиснути на культурні цінності столиці, всупереч діючим нормам охорони культурної спадщини. Наразі будівництво там призупинено.

"Подільські руїни": як бізнесмен із медичним бекграундом бульдозером нищив пам’ятки Києва

У грудні 2025 року на Подолі вибухнув скандал: історичну забудову провулку Ромський, 3, де стояла Поліцейська дільниця 1902 року, було фактично знищено та розорано бульдозерами під виглядом "археологічних робіт". Таку картину зафіксував активіст Дмитро Перов і передав журналістам. За його даними, на місці історичної будівлі планували збудувати торговельний центр із підземним паркінгом. При цьому культурний шар археологічної пам’ятки Подолу безжально руйнували, попри його охоронний статус.

За даними "Телеграфу", до руйнувань причетна фірма ТОВ "Дніпро-2002", власником якої був Герман Фісталь — бізнесмен із медичним бекграундом, пов’язаний із постачанням медичних товарів. Саме ця компанія отримала у оренду земельні ділянки під історичними будівлями (пров. Ромський, 3 та будинки на вул. Кирилівській, 13-Д, 13-Г, 13-Є), а потім почала демонтаж старих споруд і земельні роботи, які нищать археологічний культурний шар.

Після заяв активістів та виходу публікацій "Телеграфу" Подільська прокуратура відкрила кримінальне провадження та подала клопотання про накладення арешту на чотири земельні ділянки, що належать "Дніпро-2002" та де проводяться чи плануються роботи.

За даними YouControl, після відкриття провадження фірму "Дніпро-2002" (ЄДРПОУ 32111806) оперативно перереєстровали на нового власника, який раніше був її директором – Дмитра Патричу.

Багатоповерхівка замість приватного будинку: як у Солом’янському районі ігнорували Генплан Києва

У Солом’янському районі Києва на вулиці Августина Волошина, 32‑А замість запланованого приватного будинку з двориком виросла повноцінна багатоповерхівка, що суперечить Генеральному плану міста Києва. Спочатку на ділянці повинно було з’явитися індивідуальне житло з господарськими спорудами, характерне для району садибної забудови. Але згодом тут почали зводити великий житловий комплекс з кількома поверхами та мансардою.

Місцеві мешканці ще з 2016 року борються проти появи висотки, оскільки будинок зведено впритул до садиб, і він створює значну містобудівну та соціальну напругу, яка і досі не вирішена.

Забудовник, Обслуговуючий кооператив "Інстрой Девелопмент", разом із підрядником ТОВ "Укркепітал‑буд" — фактично ігнорували містобудівні обмеження та законні приписи. Ділянку кілька разів арештовували, а Державна авіаційна служба вимагала погодження через розташування у приаеродромній зоні. Проте ці вимоги не виконувалися.

Судові процеси тривали роками, і наприкінці 2022‑го – початку 2025‑го частина рішень, що вимагали знесення об’єкта, була скасована чи переглянута не на користь громади. Станом на жовтень 2025 року багатоповерхівка була майже готова до заселення.

ТОВ "450 Груп" і схема "смарт-хмарочосів" на приватних ділянках

До речі, схеми, коли земля оформлюється під приватну забудову, а потім на ній зводять багатоповерхівки, не рідкість для Києва. Одним із прикладів є діяльність ТОВ "450 Груп" та його керівника Олександра Рябчуна. Компанія залучена до будівництва об’єктів на ділянках, де формально планувалася індивідуальна забудова, але насправді зводяться багатоповерхові комплекси. По низці таких об’єктів, як писав "Телеграф", наразі тривають судові процеси щодо законності забудови.

Серед адрес, пов’язаних із цією схемою:

• вул. Естонська, 10 — земельна ділянка з кількома відкритими судовими справами;
• вул. Козацька, 11, 9А та 9Б — сусідні ділянки, де тривають конфлікти щодо законності будівництва;
• вул. Карпатська, 26А — ділянка ОСББ "Карпатський 2020" із судовими суперечками про зміну цільового призначення.

Механізм працює так: власник оформлює ділянку під приватний будинок або реконструкцію, а "450 Груп" зводить висотку, яку потім намагаються легалізувати через суди та декларації про початок робіт.

Страсті за Житнім: від гастрономічної утопії до підвішеного продажу

Ще одним кейсом, який протягом минулого року привернув значну увагу киян, стала історія з планами відновлення і можливим продажем Житнього ринку на Подолі. Відсутність у київської влади чіткої стратегії перетворила цей знаковий для міста об’єкт на заручника ідей, концепцій та бюрократичних рішень.

На початку року імпульс до переосмислення Житнього публічно озвучив ресторатор Євген Клопотенко. Його ідея полягала у ревіталізації ринку із збереженням його у комунальній власності. Клопотенко пропонував створення сучасного гастрономічного простору із збереженням торгової функції та без втрати соціальної ролі ринку. Концепція отримала підтримку в публічному просторі, але так і не була оформлена у чітку управлінську модель з боку міста.

Згодом з’явилася інша, більш бізнес-орієнтована пропозиція. Підприємець та девелопер Андрій Журжій заявив про готовність інвестувати у відновлення Житнього ринку, не приховуючи, що йдеться про приватизацію об’єкта. Його команда публічно заявляла про збереження архітектури та функції ринку, але водночас визнавала: без зміни форми власності залучити серйозні кошти неможливо. Саме ідея приватизації викликала найбільші нарікання: Київ уже мав за приклад Сінний ринок, який інвестор після приватизації обіцяв відновити, але повністю знищив.

Влітку 2025 року Житній ринок офіційно визнали пам’яткою архітектури, що суттєво обмежило можливі сценарії його перебудови чи перепрофілювання. Водночас у публічному просторі з’являлися сигнали про наміри підготувати об’єкт до продажу, що спричинило хвилю критики з боку активістів.

У грудні 2025 року Київрада мала розглядати питання приватизації, але воно було зняте з розгляду. Відтак зараз Житній ринок перебуває у фактично підвішеному стані: з одного боку — пам’яткоохоронний статус і суспільний запит на збереження, з іншого — зношена інфраструктура, відсутність чіткої моделі управління та постійні розмови про продаж. Який зі сценаріїв зрештою реалізується, залишається відкритим питанням.

Забудова біля Свято‑Михайлівської лікарні: провалля від Egoist та сумнівний паркінг

Печерський район Києва минулого року також став ареною нових будівельних скандалів біля Свято‑Михайлівської лікарні. На вулиці Мечникова, 7‑Б, поблизу медичного закладу на навесні утворилися тріщини й провалля, що становили реальну загрозу як для лікарні, так і для сусідніх будинків. Роботи на ЖК Egoist Residence проводило ТОВ "Будінформ", за яким, за даними джерел, стоїть народний депутат Віктор Бондар.

Експерти та мешканці зазначають, що забудовник ігнорував вимоги щодо укріплення схилу та дренажних систем, що спричинило зсувні процеси. Попри численні звернення й припис контролюючих органів, роботи тривали, а ризики для інфраструктури та пацієнтів лишалися високими.

Також минулого року Київрада оголосила конкурс на будівництво багаторівневого паркінгу на вул. Шовковичній, 39/1, на території Свято‑Михайлівської лікарні. Єдиним учасником і переможцем стало ТОВ "То Тон Груп" — компанія, створена лише кілька місяців тому, з статутним капіталом 10 млн грн і без жодного досвіду реалізованих проєктів. За інформацією джерел, за фірмою, ймовірно, стоять впливові особи будівельного ринку та політичні кола, зацікавлені у розподілі цінної столичної землі.

Проєкт передбачає зведення п’ятиповерхової будівлі площею 13 тис. кв. м, з яких 10 тис. відведено під паркінг на 300 авто, а решта — під медичні та технічні приміщення. Громадськість та активісти вже висловили занепокоєння щодо прозорості конкурсу та реальної здатності компанії виконати роботи.

Провалля на Липках: садиба Стрельбицького під загрозою забудови

Ще одне провалля виникло минулого року на Липках. У липні 2025 року у провулку Музейному, 8, біля історичної садиби ювеліра Самсона Стрельбицького просів ґрунт, відкривши підземні приміщення XIX–XX століть. Археологи зафіксували муровані стіни й перекриття підвалів, що свідчать про автентичні підземелля садиби.

Садиба Стрельбицького була внесена до Державного реєстру пам’яток України у 2025 році, що підтверджує її історичну та культурну цінність.

Забудовником там є ТОВ "Київторгремпроект", яке планує звести на ділянці сучасний офісний центр. Мешканці та активісти стурбовані, що роботи можуть знищити виявлені історичні мури та підземелля. Частина громади наголошує на символічному значенні об’єкта: саме тут виготовляли оклад для ікони Успіння Пресвятої Богородиці Києво‑Печерської лаври.

КМДА обіцяє провести експертизу, законсервувати підвали й огородити ділянку, але остаточне рішення щодо забудови садиби поки не ухвалене.

Продовжуємо слідкувати за забудовами Києва

Даний матеріал охоплює лише частину резонансних будівельних скандалів Києва 2025 року. Столиця, нагадаємо, продовжує перебувати у "паралельному режимі розвитку", де одночасно ведеться боротьба з корупційними схемами та триває масштабна забудова, часто з порушенням закону і без належного контролю.

"Телеграф" і надалі спостерігатиме за будівельними проєктами, викриватиме сумнівні схеми та інформуватиме читачів про загрози для історичної спадщини, міської інфраструктури та інтересів киян.