Цитата Зеленського, Гренландія і "Покахонтас": топ-5 моментів промови Трампа перед Конгресом

Виступ президента Дональда Трампа на спільному засіданні Конгресу тривав рекордні одну годину 40 хвилин. Більша частина промови була присвячена внутрішнім питанням і пріоритетам другого терміну Трампа. Йому було важливо пояснити й американським виборцям, й подекуди — своїм соратникам по Республіканській партії — що стоїть за стрімкими рішеннями, що вже сталися за 43 дні його перебування при владі.

Окремі частини промови Трампа до Конгресу стосувалися зовнішньополітичних питань, зокрема, Гренландії, торгівельних тарифів і закінчення війни в Україні. Детальніше про це — далі в матеріалі міжнародної оглядачки "Телеграфу" Ольги Кирилової.

Конфлікт Трампа та Зеленського залагоджений?

Напередодні виступу Трампа в Конгресі, президент України Володимир Зеленським направив на його адресу листа, в якому подякував за американську допомогу та виразив готовність підписати угоду про корисні копалини й врешті сісти за стіл переговорів. Схоже, саме цього й чекали в Білому домі після бурхливої суперечки, яка сталася між українським та американським керівництвом в Овальному кабінеті 28 лютого.

Лист дійшов до адресата, і той навіть процитував його.

"Сьогодні я отримав важливого листа від президента України Зеленського. У листі йдеться "Україна готова сісти за стіл переговорів якомога швидше, щоб наблизити стійкий мир".

"Ніхто не хоче миру більше, ніж українці, — сказав він. "Я і моя команда готові працювати під сильним керівництвом президента Трампа, щоб досягти тривалого миру. … Ми дійсно цінуємо те, як багато Америка зробила, щоб допомогти Україні, підтримати її суверенітет і незалежність. … Щодо угоди про корисні копалини та безпеку, то Україна готова підписати її в будь-який зручний для вас час".

Я вдячний, що він надіслав цього листа. Я отримав його нещодавно", — сказав Трамп.

Окремо від цього президент США анонсував "історичне рішення" щодо рідкісноземельних металів, яке він планує оголосити вже цього тижня. Ймовірно, йдеться саме про українсько-американську угоду.

Водночас Трамп заявив, що він "невтомно працює над тим, щоб покласти край жорстокому конфлікту в Україні" і вчергове розкритикував європейських союзників і свого попередника Джо Байдена.

"Мільйони українців і росіян були безглуздо вбиті або поранені в цьому жахливому і жорстокому конфлікті, якому не видно кінця. Сполучені Штати відправили сотні мільярдів доларів на підтримку оборони України без жодних [гарантій] безпеки, без нічого.

Ви хочете, щоб це тривало ще п'ять років? Покахонтас каже "так". 2,000 людей вбивають щотижня — навіть більше. Це російська молодь, це українська молодь. Вони не американці, але я хочу, щоб це припинилося".

Ці слова Трамп адресував сенаторці-демократу Елізабет Уоррен, виголосивши глузливе прізвисько "Покахонтас" до неї (яке він почав використовувати ще під час своєї президентської кампанії 2016 року). Уоррен саркастично відповіла на це посмішкою й оплесками.

"Європа витратила більше грошей на купівлю російської нафти і газу, ніж вона витратила на захист України, на сьогоднішній день. Подумайте про це", — продовжив Трамп.

"Ми витратили, мабуть, 350 мільярдів доларів, це все одно, що відібрати цукерку у дитини. Ось що сталося. А вони витратили 100 мільярдів доларів. Яка ж це різниця. І нас розділяє океан [з Україною], а їх — ні. Але ми з ними дуже добре ладнаємо, і відбувається багато хороших речей", — додав він.

При цьому, за офіційними даними, загальна сума американської допомоги для України до вересня 2024 року склала близько 175 мільярдів доларів.

Трамп також заявив, що "отримав сильні сигнали" від Росії щодо готовності до миру: "Хіба це не було б чудово? Настав час зупинити це божевілля. Час зупинити вбивства. Час припинити безглузду війну. Якщо ви хочете покласти край війнам, ви повинні говорити з обома сторонами".

"Ми отримаємо Гренландію, так чи інакше"

Одна з найбільш шокуючих заяв Дональда Трампа стосувалася Гренландії — острова, який є автономною територією у складі Данії. До цього президент США неодноразово проявляв свій інтерес до купівлі вкритих льодом територій. При цьому Трампу кілька разів дали зрозуміти: Гренландія не продається, незважаючи на бажання Америки.

"Я також хочу звернутися до неймовірного народу Гренландії. Ми рішуче підтримуємо ваше право визначати власне майбутнє. І якщо ви зробите свій вибір, ми вітаємо вас у Сполучених Штатах Америки. Гренландія потрібна нам для національної і навіть міжнародної безпеки. І ми працюємо з усіма зацікавленими сторонами, щоб спробувати її отримати. І я думаю, що ми її отримаємо — так чи інакше, ми її отримаємо. Ми забезпечимо вам безпеку. Ми зробимо вас багатими. І разом ми піднімемо Гренландію до таких висот, про які ви ніколи не думали раніше", — заявив Трамп.

Раніше "Телеграф" писав, що у Гренландії знаходиться найпівнічніша авіабаза США "Туле". Створена на початку 1950-х років, вона являла собою один з основних елементів оборони Штатів, що прикривав американську територію від можливого удару СРСР через Арктику.

Не втрачає своєї важливості "Туле" і в наші дні: наприклад, якщо США хочуть змагатися з Росією в нарощенні сил в Арктичному регіоні, "Туле" стане ключовим елементом цієї стратегії.

Крім того, острів площею 2,16 млн км² є надзвичайно багатим на природні ресурси, зокрема нафту та знов-таки рідкісноземельні мінерали, такі як неодим і диспрозій, які найчастіше видобувають у Китаї та Росії. У міру танення льоду внаслідок глобального потепління на острові також відкривається доступ до покладів цинку, міді, заліза, урану.

При цьому головний суперник США у світі — Китай — відкрито заявляє про свій інтерес до регіону, в першу чергу, як до торгівельного шляху, а також через його природні ресурси.

Рубіо поверне Панамський канал?

Крім того, Трамп знову оголосив про плани повернути під контроль США Панамський канал, який був переданий Панамі за президентства Джиммі Картера.

Зазначимо, що з роками стратегічно важливий водний шлях перетворився на зону впливу Китаю, чиї компанії розгорнули там активну діяльність. У Трампа визначили, що присутність КНР в районі каналу порушує договір, за яким Вашингтон остаточно передав водний шлях 1999 року, і який визначав постійний нейтралітет цієї території.

У лютому після зустрічі з американським держсекретарем Марко Рубіо президент Панами Рауль Муліно оголосив про рішення не поновлювати меморандум про співпрацю з китайською інфраструктурною ініціативою "Один пояс, один шлях". Тим самим Панама продемонструвала, що готова йти на умови США.

Сьогодні в Конгресі Трамп анонсував купівлю обидвох портів навколо Панамського каналу американськими компаніями.

"Панамський канал був побудований американцями для американців, а не для інших. Але інші можуть ним користуватися.

Але він був побудований величезною ціною американської крові та скарбів. 38 тисяч робітників загинули, будуючи Панамський канал. Вони померли від малярії, вони померли від укусів змій і комарів. Не дуже приємне місце для роботи. Їм платили дуже багато, щоб вони йшли туди, знаючи, що існує 25-відсоткова ймовірність того, що вони помруть. Це також найдорожчий проєкт, який коли-небудь будувався в історії нашої країни, якщо перерахувати його на сучасні ціни. Він був відданий адміністрацією Картера за 1 долар.

Але ця угода була дуже сильно порушена. Ми не віддали його Китаю, ми віддали його Панамі, і ми забираємо його назад. І за це відповідає Марко Рубіо. Щасти тобі, Марко".

За даними CNN, цифра загиблих, яку навів президент, "навіть близько не відповідає дійсності". Хоча записи столітньої давнини неточні, вони показують, що під час американського етапу будівництва каналу між 1903 і 1914 роками загинуло близько 5600 осіб — і переважну більшість з них становили робітники з Барбадосу і Ямайки.

"Торгівельна війна" у розпалі

Окрему увагу президент США приділив "торгівельний війні", яку розв’язав не лише проти Китаю чи Мексики, а й Канади — країни, яка є давнім союзником Штатів. Зовсім скоро "дістанеться" й іншим союзникам Америки у світі — Європейському союзу, Індії та навіть Південній Кореї.

"За адміністрації Трампа, якщо ви не виробляєте свій продукт в Америці, ви будете платити мито, і в деяких випадках досить велике. Інші країни використовували тарифи проти нас протягом десятиліть, і тепер наша черга почати використовувати їх проти цих інших країн. Європейський Союз, Китай, Бразилія, Індія, Мексика та Канада — ви чули про них? І незліченна кількість інших країн стягують з нас набагато вищі тарифи, ніж ми з них.

Це дуже несправедливо. Індія стягує з нас мито на автомобілі, яке перевищує 100 відсотків. Середній тариф Китаю на наші товари вдвічі вищий, ніж у нас. А в Південній Кореї середній тариф у чотири рази вищий. Подумайте про це. У чотири рази вищий. А ми надаємо так багато допомоги Південній Кореї у військовому плані та в багатьох інших сферах.

Але ось що відбувається. Це відбувається за принципом "друг проти ворога". Ця система несправедлива по відношенню до Сполучених Штатів і ніколи не була справедливою, і тому 2 квітня — я хотів зробити це 1 квітня, але не хотів, щоб мене звинуватили в тому, що це День дурня, але це просто один день, який коштує нам багато грошей. Але ми зробимо це у квітні. Я дуже забобонна людина. 2 квітня починають діяти взаємні тарифи, і як би нас на тарифікували інші країни, ми будемо тарифікувати їх. Це взаємно, туди і назад. Чим би вони не обкладали нас, ми будемо обкладати їх", — анонсував Дональд Трамп.

На переконання політика, США "обкрадали десятиліттями майже всі країни світу", але він більше "не дозволить цьому статися".

Коментуючи 25% мита на експорт з двох своїх найбільших торгових партнерів — Мексики і Канади — Трамп згадав про проблему фентанілу — синтетичного опіоїду, який у 50 разів сильніший за героїн.

"Вони дозволили фентанілу потрапити в нашу країну на небачених раніше рівнях, вбиваючи сотні тисяч наших громадян і багато дуже молодих, красивих людей, руйнуючи сім'ї. Ніхто ніколи не бачив нічого подібного. Вони фактично отримують субсидії на сотні мільярдів доларів. Ми платимо субсидії Канаді та Мексиці в сотні мільярдів доларів. І Сполучені Штати більше не будуть цього робити".

Зазначимо, що прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо анонсував зустрічі 25% мита на американські товари у відповідь на дії Вашингтона. На переконання Трюдо, Трамп хоче побачити крах економіки Канади, щоб "потім анексувати її".

"Канадці розумні та ввічливі. Але ми не відступимо від боротьби. Не тоді, коли на карту поставлена наша країна і благополуччя кожного її жителя", — сказав він.

Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум також анонсувала заходи у відповідь на політику США, про які оголосить пізніше цього тижня.

У Пекіні так само засудили рішення США і встановили амбітну мету економічного зростання на рівні "близько 5%" на 2025 рік, намагаючись продемонструвати впевненість на тлі введених обмежень. Також в КНР вирішили "показати м’язи", оприлюднивши військовий бюджет на цей рік, який збільшиться на 7,2%.

Крім того, Міністерство фінансів Китаю оголосило, що з 10 березня буде запроваджено 15% мито на імпорт американської курятини, пшениці, кукурудзи та бавовни. Крім того, 10% тариф буде застосовано до імпорту сорго, соєвих бобів, свинини, яловичини, фруктів, овочів та молочної продукції зі США. Йдеться про підвищення мита на суму близько $21 млрд.

На переконання самого Трампа, його нові різкі мита "спричинять невелике занепокоєння", але він наполягає, що переваги агресивної торгівельної політики варті того.

"Мита спрямовані на те, щоб знову зробити Америку багатою і великою. І це вже відбувається, і відбудеться досить швидко", — заявив президент у Конгресі.

Згідно з аналізом видання Politico, запровадження мит на тлі "ширшої політичної невизначеності та потенційних економічних ефектів від Департаменту урядової ефективності Ілона Маска" означатиме удар по зростанню економіки США. Питання в тому, наскільки сильним буде цей удар.

У своїй промові минулого тижня міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що тарифи стимулюватимуть інвестиції, покращать національну безпеку та збільшать державні доходи. Стівен Міран, номінований на посаду головного економіста Трампа, заявляв на слуханнях, що "в американській економічній історії періоди високих тарифів збігалися з надзвичайним економічним успіхом", посилаючись на 1800-ті роки і період після Другої світової війни.

"Якщо Трамп не відступить, то тарифи щодо Канади та Мексики стануть найбільш екстремальним і найнебезпечнішим актом протекціонізму з боку американського президента за майже сторіччя. Вони загрожують розірвати тристоронні торговельні відносини між Америкою, Канадою та Мексикою, які були одним з найуспішніших прикладів економічної інтеграції у світі, особливо в автомобільній промисловості. Деякі автомобільні деталі сім разів перетинають кордони Америки, перш ніж потрапляють на кінцеву збірку. Представники бізнесу попереджають, що вони будуть обкладатися митом щоразу, коли перетинатимуть кордон.

Спіралеподібне зростання витрат може змусити деякі компанії зупинити виробництво. На думку пана Трампа, тарифи спонукатимуть автовиробників будувати заводи в Америці. Насправді ж перебої призведуть до розриву ланцюгів поставок і зростання витрат для споживачів. За підрахунками аналітиків, середня ціна автомобіля в Америці зросте приблизно на $2,500", — водночас аналізує The Economist.

За даними медіа, всупереч переконанню Трампа, що тарифи приносять багато доходів, тарифи на товари з Канади, Китаю та Мексики, ймовірно, принесуть федеральному уряду лише трохи більше 100 мільярдів доларів на рік, або близько 2% його загальних податкових надходжень. У той же час, більша частина витрат ляже на плечі американських споживачів і бізнесу.

Грошей від США більше не буде

Під час своєї промови Трамп "проїхався" по низці міжнародних організацій, з яких вивів США. І підтвердив замороження всієї міжнародної допомоги.

"Це час для великих мрій і сміливих дій. Вступивши на посаду, я заморозив усі нові федеральні нормативні акти та заморозив усю іноземну допомогу.

Я припинив безглузду "нову зелену аферу". Я вийшов з несправедливої Паризької кліматичної угоди, яка коштувала нам трильйони доларів, які інші країни не платили. Я вийшов з корумпованої Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). І я також вийшов з антиамериканської Ради ООН з прав людини.

Ми скасували всі екологічні обмеження Байдена, які робили нашу країну набагато менш безпечною і абсолютно недоступною. І що важливо, ми скасували божевільний мандат попередньої адміністрації на електромобілі, врятувавши наших працівників автомобільної галузі та компанії від економічного знищення", — сказав він.

Раніше "Телеграф" розбирав агресивну дорожню карту "Проєкт 2025", яку консерватори підготували для перших 180 днів президента-республіканця на посаді. Хоча Трамп неодноразово дистанціював себе від цього плану дій, є блискавична схожість його рішень з пропозиціями, описаними в документі. Серед них — повторний вихід США з ВООЗ.

У плані вказувалося: коли інституції діють всупереч інтересам Америки, уряд "повинен бути готовий вжити відповідних заходів у відповідь, аж до виходу з них".

Загалом, усе викладене Трампом перед Конгресом цілком вписується в його політику "Америка передусім" та відповідає передвиборчим обіцянкам. Як чітко підмітила газета The Washington Post: президент виклав меседж зухвалого оптимізму для тих, хто його підтримує, і похмурого відчаю для тих, хто ні.