Макрон кидає виклик Трампу: як у Франції реагують на промову свого президента

У середу, 5 березня, президент Франції Еммануель Макрон виступів зі зверненням до нації. Промова, яку подивилися понад 15 мільйонів глядачів, стосувалася насамперед війни в Україні, російської загрози, яка нависла над Європейським континентом, та політики нової адміністрації в США.

Що стоїть за словами президента, та як їх сприйняли у самій Франції — далі в матеріалі "Телеграфу".

"Мир не може бути досягнутий будь-якою ціною і під диктатом Росії. Мир не може означати капітуляцію України. Не може означати її крах", — заявив Макрон.

Таймінг виступу, який деякі вже називають історичним, не випадковий. Звернення французького президента пролунало напередодні позачергового засідання Європейської Ради в Брюсселі, присвяченого підтримці України та захисту Європи.

"Відтоді як Дональд Трамп вирішив відійти від підтримки України й певним чином Європи, Еммануель Макрон як ніколи раніше відстоює своє бачення набагато сильнішої європейської оборони та суверенітету ЄС, незалежного від інших великих держав", — аналізує видання Le Temps.

Серед іншого Макрон знову порушив питання про розгортання європейських військ в Україні — для цього попередньо 11 березня він проведе зустріч начальників штабів країн, готових до такого кроку.

Макрон наголосив: майбутнє Європи не повинно вирішуватися у Вашингтоні чи Москві. Та анонсував значне збільшення військових витрат європейськими союзниками й "масштабне спільне фінансування" для закупівлі та виробництва сучасних боєприпасів, танків, інших видів зброї.

Що важливо: Макрон почав дискусію про захист союзників у Європі за допомогою "ядерного стримування" Франції. Тим самим він повторив історичний заклик ймовірного майбутнього канцлера ФРН Фрідріха Мерца, який запропонував розширити дію "ядерної парасольки" британців та французів на Німеччину. Однак Макрон підкреслив, що будь-яке остаточне рішення щодо ядерної зброї "залишатиметься виключно в руках" французького президента.

До речі, стратегічна конкуренція та навіть неприязнь, яка довгі роки існує між Берліном та Парижем, може нарешті добігти кінця, знаменуючи "перезавантаженням франко-німецького двигуна в серці ЄС".

"Пан Шольц, а до нього певною мірою й Ангела Меркель, практично відмовилися співпрацювати з Еммануелем Макроном, який нескінченно кипить ідеями про те, як можна перетворити континент на "Європу як силу", як правило, за рахунок Німеччини.

Пан Мерц, атлантист, явно шокований зневажливим ставленням Америки до Європи, виглядає готовим до співпраці зі своїм французьким колегою. Їх розділяють 22 роки у віці і більш ніж стільки ж сантиметрів у зрості. Проте вони мають багато спільного", — описувало видання The Economist.

Та повернімося до промови Макрона. Багато в чому слова президента були спрямовані до французів, адже нові інвестиції в оборону вимагатимуть мобілізації як приватних, так і державних коштів, однак, без підвищення податків, пообіцяв Макрон. Він закликав всі політичні, економічні та профспілкові сили країни шукати свіжі рішення, "які відповідатимуть новій реальності".

Раніше цього тижня лідер Франції закликав європейців різко збільшити щорічні витрати на оборону до понад 3% ВВП (при встановленому нині мінімальному показнику у 2,5%, якого досягли не всі союзники).

При цьому в самого Макрона мало простору для дій у питаннях, пов'язаних з витратами та податками, оскільки він не має підтримки більшості в французькому парламенті. До слова, наразі у Національній асамблеї Франції жодна партія не має абсолютної більшості, тож уряд спирається на коаліцію різних політичних сил при ухваленні того чи іншого рішення.

Та виступ президента в середу дещо посилив його позиції всередині країни.

"Політично ситуація складається на користь Макрона. Після розпуску парламенту він був значною мірою усунутий від національних дебатів, але тепер президент повертається в центр подій. Це відбувається на тлі згуртованості його табору, який раніше дистанціювався від ослабленого лідера, який не зможе балотуватися [на виборах президента] у 2027 році.

Від Франсуа Байру [прем’єр-міністра країни], який у вівторок у Сенаті наголосив на "цивілізаційному обов’язку" допомагати Україні, до Едуара Філіпа та Габріеля Атталя [соратників Макрона] – жоден не висловлює незгоди.

Єдина розбіжність, яка розділяє блок, стосується конфіскації заморожених російських активів у Європі. Виконавча влада виступає проти цього, посилаючись на норми міжнародного права", — описує газета Le Figaro.

Водночас лідер французьких ультраправих, соратник одіозної Марін Ле Пен — Жордан Барделла — так само заявив про важливість незалежності у діях Парижа.

"Еммануель Макрон останнім усвідомлює, що сучасний світ — це світ сили. Франція та Європа не матимуть майбутнього без незалежності, зростання та амбіцій: перед обличчям величезних викликів, які насуваються і викликають занепокоєння у наших співгромадян, необхідно переходити від заяв до дій", — написав Барделла.

Сама Ле Пен після кількох тижнів мовчання або навіть захоплення діями нового президента США Трампа, 4 березня раптово засудила "жорстокість" заморожування американської допомоги Україні, утримавшись від оцінки суті цього рішення.

Лідер ультралівої партії "Нескорена Франція" Жан-Люк Меланшон зі свого боку так відреагував на промову президента:

"Так, Макрон має рацію. Це зміна епох. Але тим, хто загнав нас у глухий кут і ідеалізував США, більше не можна слідувати. Абсолютний пріоритет: безпека власних кордонів на п'яти континентах, екологічна та військова безпека, соціальні потреби населення. Геть війну!"

Соратниця Меланшона, віцепрезидентка Національної асамблеї Клеманс Гетте при цьому обіцяє "замість економіки війни Макрона побудувати економіку миру".

"Макрон оголосив про значне збільшення військового бюджету. Як це фінансувати? "Потрібні реформи, вибір, сміливість". Який його проєкт? На міжнародному рівні: ні незалежності, ні звернення до ООН. Тут — соціальна війна", — заявила Гетте.

Загалом, ряд лівих партій закликали Макрона не йти на "нові жертви", маючи на увазі додаткові інвестиції на оборону.

"Якщо реакція лівих на війну в Україні й не узгоджується, то в одному конкретному питанні. Її лідери, хай то будуть члени "Нескореної Франції", соціалісти чи екологи, поділяють однакові побоювання після промови Еммануеля Макрона про "нову еру", яка формується перед обличчям стратегічного зсуву Сполучених Штатів у бік Росії в цьому конфлікті.

Хоча президент виступив перед французами на користь "додаткових інвестицій в оборону без підвищення податків", всі мають побоювання стосовно цього", — описує BFMTV.

Наприклад, Олів'є Фор, перший секретар Соціалістичної партії, заявив, що "підтримка України є обов'язковою", так само як і "прагнення до стратегічної автономії Європейського Союзу має бути метою". Однак гроші на це шукати варто не за рахунок податків звичайних французів. Натомість пропонують конфіскувати сотні мільярдів заморожених російських активів, або ж обкласти податками багатіїв.

"Забезпечення себе засобами для [такої мети] не може означати подальші жертви коштом французів, погіршення наших державних послуг та відмову від екологічного переходу.

Європа не має боргів, вона може позичати. Російські активи повинні бути конфісковані.

Нарешті, ми повинні закликати до фіскального патріотизму і змусити надбагатих зробити свій внесок. Це те, на що наважився Рузвельт, щоб профінансувати воєнну економіку", — зазначив Фор.

Словом, всередині Франції Еммануелю Макрону доведеться проробити немало маневрів, аби досягти проголошеної в середу мети та знайти консенсус.

"Макрон відновив свій міжнародний статус в останні тижні, взявши на себе лідерство у колективній відповіді Європи, кинувши виклик Дональду Трампу в Овальному кабінеті і продовживши свою давню ініціативу, розпочату ще 2017 року, щодо створення європейської оборони… Тепер слова повинні перетворитися на дії", — слушно заключає видання Euractiv.

За даними опитування громадськості, 52% французів визнали звернення Макрона "переконливим".

68% опитаних виступають "за" ідею президента щодо збільшення оборонного бюджету.

61% опитаних заявили, що підтримують ініціативу щодо можливого поширення французького ядерного стримування на інші країни Європейського Союзу. При цьому лише 35% підтримують відправлення французьких військових на територію України.

Раніше "Телеграф" писав, що Reuters розкрили один із варіантів припинення вогню, над яким працювали Україна, Франція та Велика Британія.