Повністю знеструмлений окупований Росією регіон: подробиці

Південна Осетія залишилася без електрики через обрив лінії електропередач. Вона сталась у Дзауському районі республіки.

Про це повідомляє прес-служба МНС. У відомстві пишуть, що фахівці ДУП "Енергоресурс" виїхали на місце події для виявлення причин аварії.

Електроенергія з Росії в республіку надходить ЛЕП, що проходить по території Північної Осетії. Населення Південної Осетії чисельністю понад 50 тис. осіб періодично залишається без електрики через профілактичні ремонтні роботи, а також через аварії на ЛЕП через негоду в горах.

Нагадаємо, що Півде́нна Осе́тія — самопроголошена держава на Південному Кавказі. Створена РФ внаслідок окупації частини Грузії.

Тоді Росія займалася роздмухуванням сепаратистських настроїв у Грузії з моменту розпаду СРСР. Відтак на території країни існували два заморожені конфлікти: у Південній Осетії та Абхазії. Влітку фатального 2008-го вони раптово "розморозились". Російські "миротворчі" сили, які перебували на території Південної Осетії почали інтенсивний обстріл грузинських сіл.

25 серпня 2008 Державна Дума і Рада Федерації, палати російського парламенту, звернулися до президента з пропозицією підтримати незалежність сепаратистських регіонів Грузії. Наступного дня, 26 серпня Росія визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії, відповідний указ видав тодішній президент Медведєв.

Більшість країн світу розглядають Південну Осетію як частину Грузії. Водночас 5 країн-членів ООН (зокрема Росія) визнають її незалежною державою.

У Південній Осетії розміщені близько 5 тисяч російських військових — це приблизно одна шоста частина від усього населення. Російські військові бази розташовані в Цхінвалі, Джаві, Канчаветі, Курта. 900 російських прикордонників несуть службу з охорони кордону Південної Осетії з Грузією замість осетинських військовослужбовців.

Станом на 2015 рік в Південній Осетії проживає близько 55 тисяч людей. Зокрема, серед них — осетини, грузини, росіяни, вірмени і євреї.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що попри масові протести, парламент Грузії ввечері 1 травня у другому читанні ухвалив законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". Опозиція називає його російським – і не випадково. Адже він фактично копіює аналогічний закон РФ про "іноагентів". Після цього сутички протестувальників — проєвропейських налаштованих громадян із силовиками посилилися, а ситуація почала нагадувати український Євромайдан.