"Скандал навколо тендеру завдав більше шкоди, аніж ракетний удар", — інтерв'ю з очільником "Охматдиту" Олександром Уріним

Ракетний удар РФ по НДСЛ "Охматдит" (Національній дитячій спеціалізованій лікарні МОЗ України. — Ред.) у Києві знищив цілий корпус медзакладу, були загиблі та поранені. Люди з усієї України та світу жертвували кошти на відбудову "Охматдиту", однак з використанням пожертв виник ряд "але".

16 серпня ексгендиректор лікарні Володимир Жовнір заявив, що благодійний фонд "Охматдит — здорове дитинство", котрий безпосередньо отримував пожертви на відновлення лікарні, "не планує" переказувати ці кошти на офіційні рахунки медзакладу. У БФ, створеному у 2022 році, який очолює директор Євгеній Вембер, пояснили, що нині їм невідомий правовий механізм для переказу. 17 серпня Жовніра відсторонили до завершення перевірок щодо відбудови лікарні. А, наприклад, "Укрнафта" відкликала свій донат із БФ і передала його лікарні напряму.

Яких збитків зазнав медзаклад, на якій стадії розв'язання проблеми з фондом та зібраними пожертвами, які найближчі терміни відновлення, т.в.о. гендиректора "Охматдиту", лікар Олександр Урін розповів журналістці "Телеграфу" Вікторії Кушнір.

Спланована терористична атака

— Це був понеділок, 10:42 ранку, найбільша концентрація відвідувачів і пацієнтів, що надходять на планові обстеження та операції. На момент удару в лікарні перебувало щонайменше 1200 людей: понад 620 дітей, стільки ж персоналу, не рахуючи батьків хворих дітей. Це була заздалегідь спланована терористична акція з метою створити якомога більше жертв.

Внаслідок прямого влучання крилатої ракети Х-101 8 липня 2024 року постраждали 300 людей — отримали поранення від вторинної дії вибухових елементів, загинуло 2 людей: лікарка Світлана Лук’янчик та дідусь, який приїхав забрати свою онуку після операції.

У більшості співробітників є родичі серед росіян, та після терористичного акту жодних слів співчуття чи просто спроб зв’язатися від них не було.

Оцінка збитків

— Повністю зруйновано корпус токсикології "Охматдиту", в лікарні, де щороку лікують понад 20 тисяч дітей. Постраждало 24 відділення: 10 хірургічних, пʼять онкологічних, два соматичні, інтенсивна терапія, дві реанімації, операційні блоки, відділення радіології та променевої терапії, частина онкогематологічної лабораторії (єдиної в Україні), також знищена трансформаторна підстанція.

Корпуси № 3 (центр токсикології. — Ред.) та № 9 (адміністративний. — Ред.) є історичними пам’ятками місцевого значення, і ми отримали розпорядження про їхню повну реставрацію, зараз готуємось до консервації будівель з метою збереження для подальшої реставрації. Ми повинні зберігати ці пам’ятки, але у нас немає іншого виходу, окрім як законсервувати їх на зиму і згодом відновлювати.

У знищеній будівлі знаходився реанімаційний зал мого відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій. Я пропрацював тут 14 років (Олександр Урін до призначення на посаду очолював відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій "Охматдиту". — Ред.). На щастя, під час тривоги дітей вивели з реанімаційної зали і там не було персоналу. Там ніхто з наших пацієнтів не загинув і не постраждав.

Через два тижні ми повністю відновили свою роботу після атаки, але першого пацієнта прийняли ще 10 липня. Інших 140 пацієнтів медзакладу евакуювали до інших лікувальних установ, і з першого дня наші фахівці надавали допомогу в тих установах чи продовжили лікувати, виїжджаючи до них. Залишається не функціонуючим відділення хронічних інтоксикацій. Воно займалося хронічною нирковою недостатністю і програмним діалізом у дітей. Треба розуміти, яким чином ми будемо його відновлювати, з цим нам допомагають архітектурні компанії-консультанти. Завдяки нашим німецьким партнерам ведеться дуже кропітка робота, і це відділення буде відновлено на базі нашої поліклініки, але в амбулаторному режимі, як це заведено у світі.

Лікарня майже повністю відновила потужності, що були до удару. Щодня приймаємо нових пацієнтів — зараз від 25 до 45 планових операцій здійснюється щоденно, проводяться також і ургентні.

Евакуація пацієнтів

— Аби евакуювати маленьких пацієнтів з "Охматдиту", колеги долучилися, нагнали приватні та державні швидкі допомоги. Особливо слід відзначити жителів Києва, які хотіли допомогти. Лікарня має обмежені площі й стільки людей фізично не могла вмістити, як і все те, що нам приносили для порятунку. Це дає таку надію щодо нашої нації, що я не можу навіть цього висловити.

Працівників, які отримали поранення та попри це рятували дітей, відзначила не лише адміністрація лікарні, а й держава. Були люди, які отримали державні нагороди, грамоти, звання заслужених медичних працівників, заслужених лікарів України. Важливо, аби всі, хто проявив себе під час цієї трагедії, були відзначені. Ця робота триває й досі, ми продовжуємо подавати запити.

Сказати, що ми отримали якийсь шалений відтік фахівців, я не можу, як і те, що ми маємо навалу людей, що хочуть приєднатися. Взагалі є зменшення кількості населення та кількості фахівців, і це проблема не лише "Охматдиту", але й усіх лікувальних установ України.

Після атаки працівники прагнуть, аби заклад швидше відбудувався, хочуть зайти в нові приміщення після реконструкції. Зі співробітників лікарні створена Рада з реформ та відновлення. Іноді я навіть не можу осягнути весь масштаб роботи, яку вони роблять як дорадчий орган. Вони будуть давати пропозиції для майбутнього перспективного розвитку лікарні, Рада працює над цим 24/7.

Заходи безпеки

— Ми й до того дотримувались заходів безпеки: не розпочинали плановий операційний день, якщо тривога тривала з ночі або починалася з ранку. Це завжди було пріоритетом. Хіба що ургентна ситуація: коли дитина поступила і її життю щось загрожувало, тоді робота починалась.

Ми працюємо з людьми: іноді вони кажуть, що в інтернеті щось подивились і там кажуть, що все добре, йти в укриття не треба, та всі наші лікарі наполягають, щоб люди йшли в укриття, бо, на жаль, у нас є живий доказ, що нашого сусіда нічого не зупиняє.

Знищено обладнання на понад 338 мільйонів гривень

— У лікарні на цей момент завершений лише підрахунок збитків з обладнання — 338 мільйонів гривень. Стосовно будівель — ми очікуємо на висновки від фахівців. Найближчим часом отримаємо технічний звіт, кошторис та експертизу.

Враховуючи ті показники, які нам нададуть, будемо максимально прозоро, в рамках законодавства розпочинати тендер. Яка буде фінальна сума, я наразі не знаю. З приводу реставрації корпусів, які є історичними пам’ятками, теж тривають роботи з їхньої оцінки, потім будемо виходити на тендери. Відновлення займе тривалий час, тому що реставрація — це не просто будівництво, а збереження. Стосовно 11-го корпусу: зараз завершується підготовка медичного завдання, яке буде покладено в основу того, які роботи треба проводити з цією будівлею.

Щодо медичного обладнання для діалізу, то директор Центру здоров’я дитини у Варшаві передав нам два найновітніших апарати та витратні матеріали. Ще бізнес подарував нам чотири нових апарати, з якими ми почали працювати. Зібрала і закупила обладнання Греко-католицька церква. Німецька організація GIZ буде відновлювати зруйноване відділення хронічних інтоксикацій. У нас будуть монтувати сонячні батареї, змінювати у деяких будівлях ліфти, робити ремонти в реанімаціях.

Унеможливити маніпуляції

— Наші зусилля спрямовані на створення комфортних умов для дітей та батьків. Тому нам треба оголосити тендер на проведення робіт або їх проєктування, це буде йти за так званим шляхом "проєктуй та будуй". Потрібно провести прозорий чіткий тендер на інженера-консультанта, бо всі сприймають крізь призму скандалу, який був з "Охматдитом", що інженер — це просто якась людина, яка прийшла, і ми їй віддали мільйони. Насправді це може бути велика група людей, які допомагають мені та співробітникам лікарні, котрі не є фахівцями з будівництва, розібратися у видах матеріалів, видах робіт, у характеристиках цих матеріалів, розібратися з кошторисом. Для цього потрібно проводити тендер і на службу-замовника, яка буде все це контролювати.

Все це вимагає немалих ресурсів, однак такий підхід унеможливлює маніпуляції, неякісну роботу або ситуацію, коли нічого не буде зроблено.

Про Віктора Ляшка та відсторонення Володимира Жовніра

— Яке викривлення інформації від керівництва лікарні мав на увазі міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, коли відсторонив гендиректора Володимира Жовніра, я коментувати не можу. Ситуація, яка відбулась у лікарні, для мене наразі незрозуміла.

З моїм керівником Володимиром Аполлінарійовичем (Жовніром. — Ред.) ми були знайомі до того, як він прийшов сюди. Він лікар-анестезіолог, який керував кардіоцентром, і у нас була дуже фахова спільна робота. Крім того, у нас були з ним і наукові контакти, проводились конференції, де ми постійно стикалися. Потім він прийшов до нас, і розпочалась наша інша співпраця. Людина постійно знаходилась на роботі під час повномасштабного вторгнення.

На мою думку як лікаря, цей конфлікт завдав більшої шкоди дитячій лікарні, аніж ракетний удар. Це сильно вдарило по нашому іміджу, який будувався нашими вчителями та їхніми вчителями з медицини 130 років.

Розв'язання проблеми з БФ "Охматдит — здорове дитинство" зайшло у глухий кут

— Гроші знаходяться у фонду, він є суб’єктом, що не підпорядковується ні МОЗу, ні "Охматдиту", і він може розв'язувати питання витрати коштів на лікарню самостійно. У представників фонду є сумніви щодо цільового використання. Тому і постали питання, як повернути кошти, як їх перерахувати на рахунки "Охматдиту".

Наразі йде слідство, правоохоронні органи постійно запитують у нас масиви документів, які ми їм надаємо як є. Я тримаю під рукою величезні стоси цих паперів. Найближчим часом вони дадуть свою характеристику і пояснять, що відбулося і як нам рухатись далі.

Нині ведеться велика робота Ради з відновлення "Охматдиту", що сформована з багатьох людей, які були найбільшими донорами, представниками гільдії архітекторів, будівельників та й взагалі людей, дотичних до цієї проблеми. Вже було проведено декілька зустрічей з фондом — остання була минулого тижня. Поки ситуація, як на мене, зайшла у глухий кут. Консенсусу ще не досягнуто. Незалежно від цих складнощів, головним пріоритетом має залишатися здоров’я та життя маленьких пацієнтів.

Пошук компромісу і залучення третьої сторони

— Вважаю, треба знайти компроміс між усіма, хто залучений у цьому процесі, і спрямувати ці кошти на потреби лікарні та пацієнтів. Бо за цим скандалом усі забули, що головне — робота лікарні та якісна медична допомога дітям.

Ймовірно, було б доцільно долучити, так би мовити, якогось арбітра. Для цільового використання коштів вони мають бути переведені до якогось нейтрального фонду, не пов’язаного ні з МОЗ, ні з "Охматдитом". Цей фонд має мати довіру, гарну репутацію, з міжнародним ім’ям, в якому є аудит Великої четвірки, який має дуже прозорі механізми формування закупівель.

Це треба, аби сумнівів не мав ані фонд, ані "Охматдит". Щоб ми все могли проконтролювати й звітувати про використання зібраних коштів. Це — найкращий шлях для знаходження консенсусу.

Основне завдання, яке стоїть перед нами зараз, — повне відновлення нового діагностичного корпусу, у якому нині зосереджено найбільше хірургічних та онкологічних відділень. Тому ми всі наші сили зараз спрямували на це.

Також у нас є питання з будівництва нової трансформаторної підстанції, бо ми зараз використовуємо тимчасові трансформатори. Що стосується наших медичних корпусів, то тут не можу назвати точних термінів, бо є дуже багато питань з приводу проєктування та будівництва.

Найближчі кроки, якщо ми отримаємо всі необхідні висновки та експертизи: ми будемо формувати тендерне завдання по всіх напрямках — від проєктування будівництва і технічного нагляду. З цим завданням нам допомагає дуже багато національних підприємств, експертів та агентств, які займаються відновленням будівель.

Ми звертаємось до всіх, хто може надати нам допомогу. Потім всю цю документацію проаналізує центральний офіс Prozorro, аби ми вийшли на тендер з найякіснішою документацією, щоб унеможливити потенційні питання і зекономити час на будь-які оскарження. Треба не забувати, що в центрі будь-яких рішень повинні бути діти, особливо коли йдеться про відбудову дитячої лікарні після ракетного удару.