Тихоходи витримують те, що смертельно для людини: секрет в їхній ДНК

Мікроскопічні тихоходи (Tardigrada) здатні захищатися від небезпечного випромінювання, яке вбиває людину. Цей тип двобічно-симетричних тварин розміром 0,05—1,4 мм живе по всьому світу у вологих біотопах суходолу, прісних та морських водоймах.

Як працює цей захист у мікроскопічних тварин, розповідає "Телеграф". Білок тихоходів Dsup зв’язується з хроматином – комплексом ДНК і білків – та допомагає захищати генетичний матеріал від пошкоджень. Він створює своєрідний молекулярний щит, який зменшує руйнівну дію активних сполук, що виникають під час опромінення.

Іонізувальне випромінювання здатне пошкоджувати ДНК безпосередньо, а також через розщеплення молекул води, унаслідок якого утворюються надзвичайно реакційноздатні частинки – зокрема гідроксильні радикали.

Назва Dsup походить від англійського damage suppressor – "пригнічувач пошкоджень". Білок розташовується поблизу ДНК й обмежує доступ радикалів до неї, зменшуючи кількість розривів її ланцюгів. Це допомагає зберігати генетичну інформацію, потрібну клітині для роботи та відновлення.

Захисну дію Dsup спостерігали й у лабораторних дослідах із людськими клітинами: за наявності цього білка їхня ДНК зазнавала менших ушкоджень під час опромінення. Витривалість самих тихоходів забезпечує ціла сукупність пристосувань: здатність переходити у стан різко зниженої активності, захищати клітинні структури під час висихання та відновлювати пошкодження після повернення сприятливих умов.

Раніше "Телеграф" розповідав, що в Британії тварини конкурують за роботу з людьми. Європейських зубрів взяли на "посаду лісників".