Вгадай вкрадені мелодії: як Росія присвоїла українські пісні — від гімну до Скрябіна

Команда шоу "Вгадай мелодію" на SWEET.TV дослідила понад 1000 пісень під час підготовки проєкту — і розкрила низку шокуючих фактів про систематичне викрадення українських пісень. Виявляється, найвідоміші "російські" романси та навіть РФ були вкрадені в українських авторів. Команда шоу поділилася знахідками ексклюзивно з "Телеграфом".

"Ой мороз, мороз" — вінницька, а не воронезька

Цю пісню росіяни досі вважають "російською народною". Але вона звучала на Вінниччині ще на початку 1900-х і була задокументована у збірці 1936 року. Воронезька співачка Марія Морозова-Уварова стверджувала, що написала її у грудні 1954-го для дуету з чоловіком. Тільки ось факти кажуть інше: українська пісня існувала на 18 років раніше, а російська версія — це черговий плагіат.

"Несе Галя воду" — з України в "совєцький фольклор"

Класичний приклад привласнення через масову культуру. Радянська естрада вирвала цю українську народну пісню з контексту і перетворила на "загально радянську". Людмила Сенчина виконувала її на московських концертах аж до 2013 року — як "радянську народну пісню", без вказівки на українське походження. У радянському союзі працював типовий спосіб привласнення — пісні називали "фольклором народів СРСР", і усім присвоювали статус "загальноросійських". Образ Галі з коромислом навіть "мігрував" у "Тихий Дон" Шолохова — твір, який вважається "російським епосом".

"Червона калина" — заборонена під страхом смерті

Степан Чарнецький у 1914 році створив цю пісню на основі козацької "Розлилися круті бережечки" XVII століття. Вона стала неофіційним гімном Українських Січових Стрільців. Росія не могла її "переробити" — тому обрала інший шлях: знищення.

Після окупації Західної України у 1939-му будь-яке виконання "Червоної калини" загрожувало арештом, засланням на Сибір або розстрілом. Пісню вилучили з усіх радянських збірок, не пускали в ефір. Навіть зараз вона офіційно заборонена в РФ як прояв екстремізму.

Гімн Росії — переспів Лисенка?

Сучасний гімн РФ — це та сама мелодія радянського гімну 1944 року, автором якого вважається Олександр Александров. Але у 2021 році український композитор Андрій Бондаренко заявив: Александров переробив частину "Епічного фрагмента" Миколи Лисенка, написаного ще у 1870-х.

Бондаренко зіграв обидва твори — і кульмінація гімну звучить майже ідентично рефрену Лисенка. Збігається настільки велика частина, що це не можу бути випадковістю. Російський композитор Александров відомий цілим рядом культурних крадіжок, зокрема переписуванням пісень українських січових стрільців.

"Вот кто-то с горочки спустился" — український романс у російській обгортці

Український романс "В саду осіннім айстри білі" був популярний в Україні до 60-х років XX століття. У 1961-му його опублікували у збірнику "Українські народні романси" Леопольда Ященка. Але радянський композитор Б. Терентьєв видав мелодію як обробку "російської народної пісні".

Попри документоване українське походження, в СРСР композицію приписали російському фольклору. Штучний образ "спільної" культурної спадщини — на базі відвертої крадіжки.

Скрябін "Мам" — від ліричної пісні до пропаганди

Андрій Кузьменко написав "Мам" у 2012 році — пронизливу розмову з мамою, якої вже немає поряд. Після його трагічної загибелі у 2015-му пісня стала меморіальною для українців.

У 2020 році російський виконавець Дмитрій Швец опублікував перекладену версію без дозволу правовласників. Гірше: у кліпі — російські призовники та військова техніка. Особисту ліричну пісню перетворили на військову пропаганду.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Слава Дьомін (@slavademin_official)

Швец також вкрав "Місця щасливих людей", "Старі фотографії", "Мовчати" та "Спи собі сама", і створив системний бізнес на українських виконавцях.

Кузьменко за життя публічно критикував російську війну з 2014 року. Використання його пісні у пропагандистському відео — не просто крадіжка, а моральне зґвалтування пам'яті музиканта.

Це лише верхівка айсберга. Команда "Вгадай мелодію" на SWEET.TV продовжує розслідування — і кожен випуск шоу стає не просто музичним батлом, а справжнім культурним детективом. Вмикайте, грайте разом з учасниками та дізнавайтеся, які ще мелодії приховують несподівані таємниці. На платформі уже доступні 13 серій. Бо коли знаєш правду про улюблену пісню — вона звучить зовсім інакше.