Виріс із університетського акваріума: як раніше виглядав один із старих зоопарків в Україні

Харківський зоопарк вважається одним із найстаріших в Україні та єдиним у країні місцем, де можна побачити пінгвінів. Але його історія починалася з ідеї побудувати звичайний акваріум при університеті. З часом він виріс у повноцінний зоологічний парк, який пережив війни, розруху та масштабні реконструкції. "Телеграф" розповідає, яким харківський зоопарк був раніше.

Історія майбутнього зоопарку тісно пов'язана з Харківським імператорським університетом (зараз — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). У 1825 році в навчальному закладі з'явився ботанічний кабінет, пізніше — ботанічний сад. А вже у 1890 році професор Олександр Брандт запропонував створити в місті "Акварій" — прообраз сучасного акваріума. Головним завданням було знайомити студентів та містян із морськими та прісноводними тваринами, а також зі штучним розведенням риби.

У 1895 році на території університетського саду (сьогодні — сад імені Тараса Шевченка) побудували дерев'яну будівлю бджільницької станції, а поруч з'явився невеличкий пташник. Через рік почали облаштовувати зоосад. А в 1901 році стартувало будівництво самого акваріума, яке розтягнулося на п'ять років. Пізніше цю будівлю використовували як тераріум.

Вже у 1902–1903 роках зоосад почав приймати відвідувачів. Тут можна було побачити левів, мавп, орлів, верблюдів, білих ведмедів, рідкісних птахів, а також вовків, шакалів та лисиць.

Територія поступово розширювалася, а колекція тварин поповнювалася, у тому числі завдяки привезеним із заповідника "Асканія-Нова" особинам. Але умови утримання далеко не завжди були ідеальними. Відомий випадок, коли бурі ведмеді намагалися проламати дерев’яну підлогу у вольєрі — співробітники пояснювали це ожирінням тварин.

Фінансування зоосаду залишалося проблемою. Основні кошти надавали Товариство акліматизації та невеликі міські дотації. Щоби втриматися на плаву, доводилося збирати пожертви.

Після революції 1917 року зоосад націоналізували й офіційно перейменували на зоопарк. Тоді ж територію розширили до 20 гектарів, побудували теплі приміщення для великих тварин, слонарник та зимові укриття для мавп.

У 1928 році в зоопарку з'явився перший слон — його привезли з Гамбурга. Пізніше колекція поповнилася ламами, мангустами, фламінго, леопардами, єнотами та десятками видів птахів. До 1930 року площа збільшилася до 22 гектарів, а кількість видів тварин перевищила 300.

За часів Другої світової війни тварин не евакуювали, кормів катастрофічно не вистачало, а приміщення не опалювалися. Догляд за звірами ліг на плечі жінок та дітей. Незважаючи на важкі умови, у травні 1942 року зоопарк навіть відкрили для відвідувачів. У вихідні тут грав оркестр.

Під час боїв за Харків у 1943 році більшість тварин було знищено. Вижили лише чотири ведмеді, один вовк і три мавпи. Пізніше в пам'ять про ці події в зоопарку встановили пам'ятник, який зображує макак, які змогли пережити окупацію.

Після визволення міста почалося відновлення. Уже в 1944 році зоопарк отримав нових тварин, відбудували вольєри та приміщення для великих звірів.

З 1950-х років тут активно займалися науковою роботою та розведенням рідкісних видів. А з 1980 року зоопарк став виконувати функції заповідної території.

Новітній етап розпочався у 2016 році, коли ухвалили рішення про масштабну реконструкцію за стандартами Європейської асоціації зоопарків та акваріумів. Оновлений зоопарк відкрили 23 серпня 2021 року.