Змінювала назву п’ять разів: як раніше виглядала найстаріша площа Харкова

Майдан Конституції в Харкові — місце, де історія міста буквально лежить під ногами. Сьогодні це жвавий центр, оточений пам’ятками архітектури, а кілька століть тому тут вирувало зовсім інше життя. На площі торгували, протестували, руйнували, будували та перебудовували будівлі.

Старі фотографії допомагають побачити площу такою, якою її вже не застати — з кінними екіпажами, дореволюційними фасадами та будівлями, яких давно немає.

Майдан Конституції з’явився практично одночасно із самим Харковом. Коли побудували Харківську фортецю, поруч із нею природним чином сформувався відкритий простір, який з часом і став головною площею міста.

З другої половини XVII століття площу називали Ярмарковою. Це було не випадково, адже тут проходив Успенський ярмарок — один із найбільших у регіоні. Сюди з’їжджалися купці з різних губерній, привозили товари на величезні суми.

З часом площа змінила не лише функції, а й зовнішній вигляд. Коли на ній з’явився Миколаївський храм, її стали називати Миколаївською. Цей храм був важливою домінантою простору, але у 1930 році його зруйнували.

До XIX століття забудова площі переважно була дерев’яною. За старими знімками видно, як виглядала площа в ті роки: брукована вулиця, кінні екіпажі, перехожі в капелюхах і пальтах, вивіски магазинів на перших поверхах будинків.

Згодом почали будувати кам’яні будівлі. Однією з таких споруд став будинок Дворянського зібрання.

На початку XX століття площа вже виглядала як повноцінний адміністративний і діловий центр. Тут з’являлися банки, прибуткові будинки, установи. Архітектура ставала більш монументальною та різноманітною. Однією з знакових будівель став Земельний банк.

XX століття принесло не лише зміни в архітектурі, а й нові назви. У 1919 році площу перейменували на честь більшовика Тєвєлєва. За кілька десятиліть, у 1975 році, вона отримала назву Радянської України.

Свою нинішню назву – майдан Конституції – це місце отримало у 1996 році.