Спека +40 в Україні — не межа, а зиму "втрачаємо": кліматолог вразив прогнозом на 10 років
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Кліматолог пояснив, чому екстремальна погода в Україні буде лише частішати
Одна з найпотужніших хвиль спеки останніх десятиліть, яка накрила Європу й Україну у червні, спала — але, за словами кліматолога, це не привід розслаблятися. Екстремальні прояви природи — спека, зливи, шквали — будуть лише частішати, і причина цьому — механізм, який сам себе підсилює.
Про те, чому природні катаклізми стають потужнішими з кожним роком, звідки взялася нещодавня хвиля тепла і чи стане +40 звичною температурою для українців, "Телеграфу" розповів метеоролог, кандидат географічних наук, завідувач відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Віталій Шпиг.
Ключові факти з інтерв'ю:
- Екстремальні природні явища посилюються через самопідсилюючий парниковий ефект: що вища температура, то більше випаровування — а що більше водяної пари в атмосфері, то сильніше потепління
- Нинішня спека — не аномалія, а нова кліматична реальність щонайменше на найближче десятиліття
- Хвиля тепла, що охопила Європу й Україну, прийшла з Північної Африки
- Через ефект "теплового острова" у великих містах повітря влітку прогрівається на 5°C сильніше, ніж у навколишніх селах
- Стабільні +43-45°C для сільської місцевості Україні найближчим десятиліттям не загрожують
- Клімат України не стає середземноморським — режим опадів лишається характерним для помірних широт
- Дощів помірної інтенсивності стає менше, натомість частішають зливи, град і навіть смерчі
Чи можна назвати хвилю спеки в Європі цього літа аномальною, чи це вже нова кліматична реальність?
— На жаль, це наша нова реальність на найближче десятиліття. Вона пов'язана з глобальним потеплінням і спричиненою ним зміною клімату. Якщо людство не вживатиме дієвих заходів, ситуація лише погіршуватиметься.
Чому хвилі спеки останніми роками стають дедалі сильнішими й тривалішими?
— Усі процеси на планеті взаємопов'язані. Ще в минулому столітті людство активно спалювало викопне паливо, і в атмосферу потрапила величезна кількість парникових газів — вуглекислого газу, метану та оксиду азоту. Окрім того, варто зауважити, що до її числа відносяться й озон та водяна пара.
Тут працює механізм самопідсилення: чим вища температура, тим інтенсивніше випаровування води з поверхні океанів і суходолу, а що більше водяної пари в атмосфері — то сильніший парниковий ефект і, відповідно, ще вища температура.
Це замкнене коло, яке саме себе розганяє: підвищення температури спричиняє більше випаровування, більше водяної пари посилює парниковий ефект, а посилений парниковий ефект знову підвищує температуру. Саме тому екстремальні природні явища — від хвиль тепла до потужних злив — не слабшають, а з кожним роком стають дедалі відчутнішими.
Крім хімічного складу атмосфери, значну роль відіграють циркуляція атмосфери та течії у Світовому океані. Спека, яка минулого тижня накрила Західну Європу, а потім прийшла й в Україну, зародилася не на нашій території — її принесло повітряними течіями з Північної Африки.
Гаряче повітря сформувалося не в Україні, воно прийшло до нас з півдня. Але що це не означає перетворення клімату України на африканський.
Наскільки часто така спека повторюватиметься і чи можна щось змінити?
— У природі загалом і в атмосфері зокрема все циклічно, тож дати точну відповідь складно. Головна умова стабілізації ситуації — консолідовані дії всіх країн, особливо найрозвиненіших і найпотужніших економік, які повинні допомагати країнам, що розвиваються: технологічно, технічно, а за потреби й фінансово.
Якщо ситуація залишиться незмінною — Євросоюз активно боротиметься зі зміною клімату, а Китай, США, Індія, Росія чи Бразилія (де досі випалюють ліси під пасовища) не вживатимуть дієвих заходів — те, що ми спостерігаємо з 2010 року, повторюватиметься щороку. У кращому разі — з такою самою частотою, тривалістю й температурою, як зараз. У гіршому — і величина температур, і тривалість хвиль тепла зростатимуть, а, можливо, й їх частота.
Нинішня спека пов'язана зі зміною клімату чи з глобальним потеплінням? Чи це одне й те саме?
— Клімат змінювався, змінюється і змінюватиметься, поки існує планета — це природний процес. А глобальне потепління — це те, що антропогенний вплив людства призвів до неприродного зростання температури повітря в середньому по всій земній кулі. Завдяки атмосферній циркуляції і течіям Світового океану це тепло розподіляється нерівномірно: десь температура майже не зростає, а десь — активно збільшується. Україні, на жаль, у цьому сенсі не пощастило: і в історичному, і в кліматичному плані ми постійно опиняємося в центрі подій.
Наскільки ймовірно, що температура в Україні регулярно перевищуватиме +40°C?
— Тут важливо розрізняти, про яку температуру йдеться. У метеорології є середньорічна, середньомісячна, середньодобова температури повітря, а також її мінімальні й максимальні значення за добу, середні за місяць та рік — і вони вимірюються не будь-де, а у спеціальних психрометричних будках, які встановлені на метеорологічних станціях, або автоматичними метеостанціями де виконуються умови захисту приладів (датчиків) від прямих сонячних променів, опадів та сильного вітру, але при цьому має місце вільна циркуляція повітря. На відкритому сонці, особливо на асфальті чи бетоні, температура завжди буде вищою.
Якщо питати, чи може повітря в обідній час у великому місті — Києві, Харкові, Одесі, Миколаєві, Дніпрі — досягнути позначки в 43°C на відкритому сонці за умов сучасних тенденцій потепління й зменшення зелених насаджень, то так, це можливо. Причина — ефект "теплового острова": влітку в Києві повітря в середньому на 5°C тепліше, ніж у селах і невеликих містечках Київщини, через суцільну забудову й асфальтове покриття.
Чи можливі в Україні температури +43, +45°C?
— Якщо йдеться про одномоментні випадки в умовах великого міста із суцільною забудовою — так, можливо, і навіть уже зараз, наприклад, на пляжі під прямим сонцем. Але якщо мова йде про температуру повітря у сільській місцевості, зокрема й південь України, то таких значень найближче десятиліття ми, на щастя, не досягнемо.
Саме поєднання спеки й прямого сонця на темному асфальті, який активно поглинає тепло, разом із перевантаженням доріг вантажівками, що перевозять удвічі більше дозволеної маси, і призводить до історій із "розплавленим" дорожнім покриттям та колією, схожою на лижню.
Які регіони України найбільш вразливі до спеки?
— Атмосферна циркуляція постійно вносить корективи, тож зміни нерівномірні від місяця до місяця й від регіону до регіону. Кліматологи порівнюють дані за так званими кліматичними нормами: класичною (1961–1990) і сучасною (1991–2020).
Найпоказовіше це видно на прикладі січня: середньомісячна мінімальна температура найбільше зросла не на півдні, а на півночі України — в Житомирській, Київській (разом зі столицею), Чернігівській та Сумській областях, де збільшення відбулося на 3°C і місцями вище. На півдні зростання також є, але помітно менше.
Для березня картина інша: у Закарпатті та Карпатах зростання мінімальне (+0,5…+0,8°C), у західних та центральних областях — близько 2°C, а найбільше потепління (+2…+2,8°C) — знову ж у Житомирській, Вінницькій, Київській, Черкаській, Полтавській, Сумській та Чернігівській областях.
Чи можна сказати, що клімат України наближається до середземноморського?
— Ні. Визначення клімату враховує не лише температуру, а й режим опадів, а він в Україні залишається характерним для помірних широт. Глобальне потепління змінило структуру опадів: раніше переважали помірні дощі, корисні для сільського господарства, тепер частішають сильні зливи — коли довго немає дощу, а потім за кілька годин випадає місячна або й дві місячні норми опадів.
Такі зливи вже належать до стихійних гідрометеорологічних явищ і несуть ризик підтоплень, збитків і навіть людських жертв. Ця тенденція збережеться щонайменше найближчі 10 років.
Що буде з українськими зимами? Чи можемо ми втратити сніг?
— На жаль, це наша реальність: снігу з часом ставатиме менше, хоча повністю він не зникне. Швидше за все, сніговий покрив формуватиметься на кілька днів чи тиждень-два, а потім наставатиме відлига. Порівняння кліматичних норм показує: середньомісячна мінімальна температура січня зросла найбільше саме на півночі — у Чернігівській області, наприклад, з -9…-10°C до -6…-7°C. На півдні й у Криму зміни мінімальні.
Чи означає глобальне потепління лише зростання температури, чи й почастішання інших небезпечних явищ — злив, граду, шквалів, смерчів?
— Наслідком глобального потепління є загальне зростання екстремальності погодних умов. Кількість хвиль тепла й днів із посухою зростатиме, натомість опади дедалі частіше випадатимуть у вигляді потужних окремих злив. Град — явище локальне, але кількість градобиттів також зростатиме.
Щодо шквалів — вони й зараз третє за частотою небезпечне явище після злив і гроз, яке пов'язане з конвективними хмарами, і це співвідношення, найімовірніше, збережеться. А смерчі, які раніше фіксували переважно в Криму, тепер трапляються дедалі частіше й у північних областях — зокрема на Київщині та Житомирщині. Найсприятливіші умови для їх утворення — уздовж великих площ із відкритою водною поверхнею, зокрема Дніпро та узбережжя Чорного моря.
Чому після кількох днів сильної спеки часто виникають потужні грози?
— Як тільки на розігріту територію заходить вологе прохолодне повітря, виникають ідеальні умови для потужної атмосферної конвекції — хмари можуть сягати понад 11 кілометрів заввишки. А що вищі й потужніші конвективні хмари, то вища ймовірність гроз, граду, шквалів, сильних злив і навіть смерчів.