Стародавній порт і княжий з’їзд: яке місце над Дніпром варто побачити хоча б раз (відео)

Витачів на Київщині — одне з давніх поселень на Дніпрі, історія якого сягає щонайменше перших століть нашої ери. У X столітті літописний Витичів був важливим пунктом на дніпровському шляху, а через століття тут збиралися руські князі.

Сьогодні невелике село відоме насамперед мальовничими дніпровськими кручами. Однак, як повідомляє портал Дніпровські Кручі, за краєвидами тут ховається значно давніша історія.

Поселення, якому понад тисячу років

Археологічні дані свідчать, що територія сучасного Витачева була заселена вже у перші століття нашої ери. Зокрема, на горі Красуха дослідники виявили матеріали Черняхівської культури II–III століть, а саму вершину пов’язують зі штучним курганом II–IV століть.

У давнину тут діяв порт, через який проходив знаменитий торговий маршрут "із варягів у греки". Саме Дніпро був однією з головних водних артерій, що поєднувала північні землі з Візантією, а розташування Витачева робило його важливим пунктом на цьому шляху. У середині X століття його згадує візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний у трактаті "Про управління імперією".

Тут збиралися руські князі

Витичів згадується і в давньоруських літописах. Найвідоміша подія пов’язана з князівським з’їздом 1100 року, який відбувся в Уветичах — так у джерелах називалося поселення, яке історики ототожнюють із Витичевом. Про це йдеться в "Повісті минулих літ".

На з’їзді зустрілися Святополк Ізяславич, Володимир Мономах, Давид Святославич та Олег Святославич. Серед іншого, князі розглядали конфлікт навколо Давида Ігоревича, якого звинувачували в осліпленні князя Василька Ростиславича.

Саме з цією подією пов’язують одну з найвідоміших локацій сучасного Витачева — гору Могилу, яку також називають Княжим шпилем. Водночас точне місце проведення з’їзду залишається предметом історичних припущень, тому говорити про нього як про достовірно встановлену локацію не варто.

Красуха і десятки курганів

Окрема частина історії Витачева — його високі дніпровські пагорби. Один із найпомітніших — гора Красуха, яка височіє приблизно на 189 метрів над рівнем моря. Її вершина, за даними археологічних досліджень, є штучним курганом II–IV століть.

На горі та поблизу неї знаходили артефакти різних історичних періодів. Зокрема, дослідники фіксували матеріали Черняхівської культури, знахідки V століття та сліди пізніших культових об’єктів.

Каплиця за малюнком Шевченка

Ще одна незвичайна пам’ятка Витачева з’явилася вже у незалежній Україні. У 1991 році на одному з пагорбів спорудили дерев’яну каплицю за малюнком Тараса Шевченка. Ініціатором будівництва був письменник Олесь Бердник.

Каплиця стоїть поблизу місця, яке традиційно пов’язують із Витичівським з’їздом князів. Таким чином, на одному пагорбі тут фактично поєдналися кілька різних історичних шарів — давньоруське городище, пам’ять про князівський з’їзд та архітектурна традиція, пов’язана з Шевченком.

Раніше "Телеграф" розповідав, де в Карпатах заховався каньйон із "блакитною лагуною" та мостами-привидами.