Зміни в ядерній доктрині РФ – порожній звук? Чого насправді Путін хоче від України

Внесення змін до ядерної доктрини РФ нічого не змінить. Якби російський президент Володимир Путін хотів застосувати ядерну зброю проти України, то зробив би це без будь-яких паперових змін.

Про це у коментарі "Телеграфу" розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. За його словами, зміни ядерної доктрини — це один з елементів шантажу, які російський "лідер" потім використає.

— Очевидно, що коли ти погрожуєш ядерною зброєю, постійно використовуєш її як інструмент тиску на світову спільноту, то треба підбивати якісь документи внутрішнього характеру, які регламентують використання ядерної зброї, щоб це виглядало страшно. Відповідно зміни ядерної доктрини — це один з елементів шантажу, які Путін потім використає. І фактично ці документи, які нібито регламентують їхнє внутрішнє застосування ядерної зброї, зовнішньополітичну доктрину, економічні процеси, території, які РФ нібито контролює, починаючи з Конституції, закінчуючи Законодавчим актом Росії, вони нічого для Путіна не варті. Тому всі ці зміни в ядерній доктрині не змінюють значення. Якби Путін хотів застосувати ядерну зброю проти України, то зробив би це без будь-яких змін у доктрині.

А зараз йому це потрібно для того, щоби здійснити шантаж західних партнерів, лякати колективний захід тим, що він може це зробити.

Відповідно, на Заході є політики, які бояться ескалації. Це торговий інструмент із Глобальним Півднем, з тим самим Китаєм.

- "Я ж можу це зробити, — каже Путін, — я можу вдарити". Ми ж тепер вважатимемо агресією, коли неядерна країна разом із ядерною підтримкою завдають ударів.

"Підставою" для цього можуть стати українські дрони на території РФ, наприклад. Або ракети дальньої дії вглиб Росії. Але це, за великим рахунком, нічого не означає. Між документом та прямою дією досить багато умовностей. Зокрема позиція Китаю, позиція Глобального Півдня. Росія потім зіткнеться з колективною протидією всіх без винятку, крім, можливо, Північної Кореї та Буркіна-Фасо.

— Але решта учасників Ядерного клубу та світова громада розумітимуть, що це скажений пес, шакал, якого варто було б пристрелити. Це є загроза глобальній безпеці. І така путінська позиція та подібні дії можуть провести до апокаліпсису. Це чудово розуміє путінська еліта і сам Путін. Він не божевільний. Якби він був шаленим фанатиком, не було б довгого столу, наприклад, і валіз з його відходами. Він би не розставляв на посади дітей і не призначав коханок, не займався б своїми двома молодшими синами. Він би бив у цей ядерний попіл. Але цього не відбувається.

Кулик наголосив, що Путін, очевидно, боїться. Тому використовувати ядерну кнопку він навряд чи буде. Хоча такий варіант до кінця не виключається. Тому що поріг застосування ядерної зброї знизився у світі. Щобільше, Росія, швидше за все, порушує ДНЯЗ (Договір про нерозповсюдження ядерної зброї), поділяючи ядерні технології з Північною Кореєю та Іраном. Очевидно, що розміщення ядерної зброї на території Білорусі поки що не передача РБ цієї зброї, але вже перший крок до цього.

— Тому Росія вже вийшла із усіх можливих домовленостей. А зміна доктрини, що відбувається, — це одна зі страшилок, які використовуються проти Заходу. На Заході є люди, які бояться подібної ескалації, вважаючи, що можна через домовленості з Путіним якось її уникнути.

Співрозмовник наголосив, що Путіну не потрібні окремі території України, йому потрібна вся країна. Він хоче усунення України як альтернативи у пострадянському просторі, російському домінуванні. Глава Кремля заперечує існування українців як нації. І це важливо для нього щодо будівництва своєї імперії. Тому Путін бореться з українцями, а не за територією.

- Територія — це останнє, що він хоче. Цього не розуміють на Заході та вважають, що якщо ми поступимося територією, то Путін припинить агресію і все повернеться до 2022 року. Ні, не повернеться. Це велика ілюзія та нерозуміння суті путінської агресії та її зовнішньої політики. Путіну потрібна вся Україна. Тому його потрібно зупиняти будь-якими способами. А розмови про ядерну ескалацію – це й насамперед шантаж. Але світ має бути готовим до цього.

Кулик пояснює, що мета шантажу — схилити Захід до переговорів та поступок. Спочатку територія, потім сфера впливу. Фіксування цих сфер впливу. Далі – зняття санкцій із Росії. Не чинити опір російській експансії в тій же Україні і так далі. Путін хоче, щоб його визнали другою глобальною силою у світі.

— Насправді, це вже не так. Він уже навіть не є третьою глобальною силою. Він є просто клієнт Китаю. Але він все ще в ілюзіях, що може комусь довести й хтось з ним зважатиме. Всі ці істерики щодо ядерної доктрини це один з елементів.

При цьому ставки підіймалися поступово. Спершу була комісія, яка внесла зміни до ядерної доктрини. Потім відбувалися обговорення за круглим столом на Валдайському форумі. Потім на підставі публікації відомого російського політолога, радника путінської адміністрації Сергія Караганова було донесено цей меседж до Заходу та решти світу.

До його публікації слід придивлятися, не варто тримати за чисту монету, тому що це показує рівень амбітності та Росія, що використовує рівень шантажу. Не означає, що Росія знизить поріг застосування ядерної зброї. Але в якийсь момент це може статися. І не доктрина вирішує механізм запуску цієї кнопки. Це може бути будь-яка політична доцільність Путіна. Використовувати ядерну тактичну ядерну зброю, наприклад у населених територіях для демонстрації серйозності намірів.

Кулик каже, що тут є питання до Заходу, як він реагуватиме — чи застосує також ядерний вибух як демонстрацію наміру. Також питання у тому, наскільки далеко Захід піде у протидії такому шантажу.

— Путін розуміє силу. Якщо є силові відповіді, він робить крок назад, – каже політолог.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що речник Путіна Дмитро Пєсков пояснив зміни в ядерній доктрині РФ.