НАБУ та САП порушили "порожню" справу проти Держспецзв’язку

Справа проти Держспецзв’язку, яка була відкрита у 2023 році видається на імітацію роботи від НАБУ та САП, оскільки даний "антикорупційний кейс" має багато білих плям. Про це йдеться у матеріалі "Главкому".

Восени 2023 року стало відомо про кримінальне провадження щодо закупівель програмного забезпечення для Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку) на суму 62 млн грн, яке порушили НАБУ та САП. Вони повідомили групі з шести осіб, серед яких були нинішній офіцер за спеціальними дорученнями ГУР, бригадний генерал Юрій Щиголь, про підозру у незаконному заволодінні коштами.

"Держспецзв’язку на основі проведених тендерів уклав контракти на постачання програмного забезпечення з двома українськими компаніями на загальну суму 285 млн грн. Усі необхідні роботи були виконані у повному обсязі у 2022 році. Проте 20 листопада 2023 року НАБУ та САП повідомили групі з шести осіб (у тому числі Юрію Щиголю, його заступнику Віктору Жорі та власнику IT-компаній Роману Ковалю) про підозру у незаконному заволодінні коштами. Мовляв, реальна вартість закупленого обладнання та програмного забезпечення склала лише 223 млн грн, а різницею у 62 млн незаконно заволоділи члени корумпованого угруповання", — йдеться в матеріалі.

Але слідчі дії було організовано непрофесійно, процесуальні документи містять численні прогалини, а самі звинувачення не відповідають фактам. До того ж виявилося, що тільки українські спеціалісти могли виконувати ці дії для Держспецзв’язку.

"Налаштування програмного забезпечення, побудова комплексної системи захисту інформації, інтеграція з понад 300 державними реєстрами, державна експертиза та навчання персоналу (і все це пов’язано з державною таємницею, потрібні фахівці з відповідними допусками) – це теж коштує грошей. Але співробітники НАБУ та САП цього чомусь не врахували. Не виключено, що якби в тендерах перемогла якась іноземна IT-компанія, а не вітчизняні професіонали, то антикорупційні органи України взагалі не звернули б уваги на модернізацію національної системи захисту інформаційних ресурсів", — зазначають журналісти.

"Для сфери системи захисту національних інформаційних ресурсів, кібербезпеки та інших критичних для країни напрямків такий підхід є небезпечним. Замість зміцнення держави під час війни ми отримуємо циркулярний та штучний процес, що розмиває реальну відповідальність та відволікає різні ресурси. У підсумку ця справа – приклад того, як антикорупційний кейс може бути штучно "запущений", створюючи ілюзію активності, замість того, щоб реально посилювати державу та захищати інтереси наших громадян", — резюмується в статті.