Мобілізація по-новому: військового експерта насторожили два моменти

Читать на русском
Автор
9940
Відкриті джерела Новина оновлена 24 квітня 2024, 12:05

Владі не вистачає системної комунікаційно-інформаційної кампанії, каже полковник ВСУ

Верховна Рада у четвер, 11 квітня, ухвалила у другому читанні та в цілому новий законопроєкт про мобілізацію № 10449. Після ухвалення в лютому в першому читанні документ пройшов масу правок. Найбільш резонансним стало, мабуть, вилучення з проєкту закону норми про демобілізацію через 36 місяців служби у воєнний час. Полковник ЗСУ Владислав Селезньов прокоментував "Телеграфу" факт ухвалення цього законопроєкту, а також моменти, які насторожують.

На думку військового експерта, трансформація українського законодавства щодо мобілізації та мобілізаційної підготовки – більш ніж актуальна.

"Йде динамічна повномасштабна війна. І законодавство має відповідати викликам, з якими ми зіткнулися внаслідок російської агресії", – пояснює він.

При цьому важливо розуміти, продовжує експерт, що поки що ми говоримо лише про законопроєкт. Статус закону документ набуде після підписання спікером Ради, а потім і президентом. А діяти в такому разі почне лише через місяць після підписання главою держави.

"Сам факт ухвалення цього документа, безумовно, важливий. Але є низка моментів, які насторожують", — зізнався полковник.

По-перше, зазначає він, не вистачає системної комунікаційно-інформаційної кампанії щодо роз’яснення того, що і як зміниться у разі набуття чинності мобілізаційного закону. І чому нам потрібні ці зміни?

"Незрозуміло – де, яким чином проходитиме підготовка, додаткова підготовка та бойове злагодження військовослужбовців, призваних у межах мобілізації. На якій техніці, з яким озброєнням, під керівництвом яких командирів їм доведеться виконувати бойові завдання. Який кейс соціальної підтримки тощо. Відсутність повноцінної, чіткої інформації породжує чутки, плітки. Що точно не сприяє ефективному просуванню мобілізаційного кейсу, переконання українського суспільства, що це життєво важливо для нього, для держави в цілому. Інформаційну роботу слід проводити системно, на різних рівнях, із залученням різноманітних посадових осіб", – впевнений експерт.

По-друге, наголошує він, актуальним залишається питання демобілізації. З мобілізаційного законопроєкту цей пункт прибрали. Пообіцявши ухвалення окремого законопроєкту. Але коли та в якому вигляді це буде – незрозуміло.

"Я не зовсім розумію, чому депутати відмовилися дозволити демобілізацію в рамках даного проєкту. Україна має відмінний досвід проведення шести хвиль мобілізації у період між 2014 та 2017 роками. Є відпрацьований механізм як мобілізації, так і демобілізації, – нагадує Владислав Селезньов. – Проте з посиланням на нібито прохання головкома Сирського демобілізації зараз ходу не дали. Сподіваюся, що або сам генерал, або уповноважені ним посадовці прокоментують у короткий термін, чому кейс демобілізації вирішили розглядати окремо".

Якщо говорити загалом про ухвалений законопроєкт, він, безумовно, спрямований на те, щоб збільшити бойові можливості української армії, зазначає експерт. Зокрема внаслідок посилення відповідальності за невиконання вимог, які визначаються законодавством про мобілізацію.

"Трек збільшення обсягів та якості призовного контингенту в рамках мобілізації, звичайно, важливий. І на це звертали увагу наші західні партнери. Але не менш важливою є наявність необхідної кількості та якості озброєнь, техніки, боєприпасів. Того, за допомогою чого військовослужбовці (як нинішні, так і майбутні) зможуть виконувати поставлені завдання”, – констатує Владислав Селезньов.